Рішення

від 06.11.2013 по справі 910/17307/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17307/13 06.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. - ГРУП» простягнення 101 483,06 грн. Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Хомяков С.М., дов. б/н від 14.10.2013 р. від відповідача:не з'явився

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» (надалі - ТОВ «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. - ГРУП» (надалі - ТОВ «С.М.С. - ГРУП») про стягнення 101 483,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №ДТ-60 від 10.12.2010 р. поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 95 016,72 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 466,34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 11.09.2013 р. розгляд справи відкладено до 06.11.2013 р.

В судове засідання 06.11.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 06.11.2013 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 14.10.2013 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представника позивача по справі по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

10.12.2010 р. між ТОВ «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» (постачальник) та ТОВ «С.М.С. - ГРУП» (покупець) було укладено договір №ДТ-60 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Погоджені сторонами кількість, асортимент та ціни продукції, що продається за даним договором (партія продукції) вказується в видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається по даному договору вказуються в окремій угоді (додатку/специфікації до даного договору) або можуть погоджуватись сторонами при підписанні накладної (них)та вказується в них.

Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце та строк поставки вважаються остаточно погодженими сторонами даного договору після підписання уповноваженими представниками сторін (які мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (них).

В пункті 2.2 Договору вказано, що продукція поставляється партіями. Партією продукції вважається кількість продукції, вказаної в накладній (ТТН).

Ціна даного договору визначається виходячи з загальної вартості продукції, що поставляється протягом терміну дії даного договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору продукція поставляється на умовах DDP (Інкотермс 2000) - адреса торгової точки покупця.

Згідно п. 2.5 Договору поставка партій продукції здійснюється постачальником протягом трьох робочих днів з моменту погодження сторонами усної заявки покупця.

Покупець сплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Підставою для оплати продукції, отриманої покупцем по даному договору, є видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког/, або даний договір (п. 2.7 Договору).

У відповідності із п. 2.9 Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну придбану по даному договору партію продукції, не пізніше 7-ми календарних днів з моменту її передачі. Моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, вказана покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану партію продукції (відмітка ставиться не екземплярі постачальника). У випадку відсутності відмітки покупця на екземплярі видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки вважається дата, вказана в такій накладній печатним способом (п. 2.10 Договору).

Моментом виконання зобов'язання покупця з оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів в повному обсязі на поточний рахунок постачальника (п. 2.14 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору згідно видаткових накладних №РН-60-023411, №РН-60-023412 від 15.04.2011 р., №РН-60-024143, №РН-60-024144, №РН-60-024145 від 19.04.2011 р. та №РН-60-024501 від 20.04.2011 р., №РН-60-027234, №РН-60-027235, №РН-60-027236 від 30.04.2011 р., №РН-60-029493 від 12.05.2011 р., №РН-60-031338 від 19.05.2011 р. та №РН-60-034062, №РН-60-034063 від 30.05.2011 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 95 016,72 грн.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Проте, відповідач в порушення умов Договору взятого на себе грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару на суму 95 016,72 грн. не виконав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Договір №ДТ-60 від 10.12.2010 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними) підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття його відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 95 016,72 грн.

Видаткові накладні містить підписи повноважних представників та відтиск штемпелю відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов п. 2.9 Договору, грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем за Договором товару мало бути виконане не пізніше 7-ми календарних днів з моменту передачі кожної партії товару.

Проте, відповідач свого грошового зобов'язання у встановлений Договором строк не виконав, а тому станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 95 016,72 грн.

Доказів погашення відповідачем заборгованості у вищевказаному розмірі суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 95 016,72 грн. за поставлений на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «С.М.С. - ГРУП» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» про стягнення з ТОВ «С.М.С. - ГРУП» заборгованості у розмірі 95 016,72 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути 3% річних у розмірі 6 466,34 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 27.04.2011 р. по 01.08.2013 р.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 6 466,34 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.С. - ГРУП» (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 5; ідентифікаційний код 36824654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19; ідентифікаційний код 36499654) заборгованість у розмірі 95 016 (дев'яносто п'ять тисяч шістнадцять) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 6 466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 66 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 13.11.2013 р.

Суддя С.В. Балац