Постанова

від 14.11.2013 по справі 815/7338/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/7338/13-а ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2013 року                                                          .                                        м. Одеса 09год.30хв. Суддя   Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси до Одеської обласної організації (відділення) Всеукраїнського об'єднання ветеранів про стягнення заборгованості, встановив наступне. До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси до Одеської обласної організації (відділення) Всеукраїнського об'єднання ветеранів, в якій позивач просить суд стягнути з Одеської обласної організації (відділення) Всеукраїнського об'єднання ветеранів заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 340 грн. Розглянувши подані позивачем документи та заперечення відповідача об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Спірні правовідносини виникли на момент дії Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 „Пре порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами". Відповідно до абзацу 1 преамбули Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язковий платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Згідно зі ст. 2 Закону України №2181-111 установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до ст.1 Закону України №2181-111 (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 26.06.1997 р. №400/97-ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин), п.2.1 розділу 2 Інструкції №16-6 Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" від 19.10.2001 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за №998/6189 (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежна від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Згідно зі ст.3 Закону України №400/97-ВР платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Згідно приписів ст. 4 Закону України №2181-III (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, прийняття  податкової  декларації  є  обов'язком контролюючого органу. Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 -III (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується  наростаючим  підсумком  на  підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Відповідно до пп 5.1. ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання,  самостійно  визначене  платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове  зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Підпунктом 17.1.1 ст.17 Закону №2181-III визначено, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Відповідачем не були подані податкові декларації за базовий податковий (звітний) період. Тому, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст.17 Закону України №2181-111 (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин), п.12.3.1 розділу 12 Інструкції №16-6 (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Управлінням були застосовані до відповідача штрафні санкції за неподачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, про що було складено Рішення №249 від 25.06.2002 р. за неподачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за січень-лютий 2002 р. у розмірі 340 грн. Згідно п.16 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 - IV (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон № 1058 - IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону. Згідно ч.15 ст.106 Закону України № 1058-ІV строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Відповідно до ч.ч. 14, 15 ст. 106 Закону № 1058 - IV (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами; суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків; строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Страхувальник повинен сплатити суми зазначені у рішеннях про застосування фінансових санкцій протягом 10 днів з дня отримання. Відповідно до п.5 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 p. №2464-VI стягнення заборгованості із сплати сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, ще діяло на момент виникнення такої заборгованості або штрафних санкцій. Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно. Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення. Керуючись ст.ст.158-162,183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси до Одеської обласної організації (відділення) Всеукраїнського об'єднання ветеранів про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з Одеської обласної організації /відділення/ Всеукраїнського об'єднання ветеранів (код ЄДРПОУ 23862632, 65045, м. Одеса, вул. Успенська, буд 60) заборгованість по сплаті штрафних санкцій на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в сумі 340 грн., яку перерахувати на р/р 256013013705. Постанова підлягає негайному виконанню. Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                              М.М. Аракелян