Рішення

від 14.11.2013 по справі 913/2737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/2737/13

Провадження №1/913/2737/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до Луганської міської організації Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури, м.Луганськ

про стягнення 26259 грн. 94 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Ткаченко О.О. - юрисконсульт, довіреність № 75-д від 14.06.2013;

від відповідача - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 817 від 06.02.1998 на поставку теплової енергії в сумі 24432 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 1667 грн. 79 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1072 грн. 90 коп., пені в сумі 30 грн. 54 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Зюбанова Н.М.) від 10.10.2013 розгляд справи призначений на 29.10.2013.

28.10.2013 у зв'язку із перебування судді Зюбанової Н.М. на лікарняному був проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Заявою б/н від 08.11.2013 позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних з 1667 грн. 79 коп. до 724 грн. 40 коп., змінивши період нарахування (первісно заявлено період з 23.12.2008 по 30.09.2013 в подальшому змінено на період з 06.01.2011 по 30.09.2013).

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Поясненням б/н від 13.11.2013 позивач повідомив, що котельна фірми "Одяг" знаходиться за адресою; вул.Совєтська, 73б, нежиле приміщення №1, та до об'єктів, які входять до обслуговування цієї котельної, належить відповідач; що на момент укладення договору споживач іменувався як Рада Луганської обласної організації Українського товариства охорони пам'ятників історії і культури, але на даний час найменування відповідача - Луганська міська організація Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури, ідентифікаційний код не змінився. Крім того, позивач у вказаних поясненнях відмовився від вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та пені.

Заявою б/н від 14.11.2013 позивач уточнив, що відмовляється від вимоги про стягнення пені в сумі 30 грн. 54 коп.

Враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається з урахуванням вказаних пояснення та зави.

Судом роз'яснені представнику позивача наслідки відмову від позову в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1072 грн.90 коп. за період з січня 2009 року по вересень 2013 року та пені за період з 24.05.2013 по 30.09.2013 у сумі 30 грн. 54 коп.

Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17500204 місцезнаходженням відповідача є: вул.Совєтская, б.73А, кв.181А, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.10.2013 розгляд справи відкладений на 14.11.2013.

У судовому засіданні 14.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.1998 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач, підприємство) та Радою Луганської обласної організації Українського товариства охорони пам'ятників історії і культури, яке в подальшому перейменовано на Луганську міську організацію Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури (відповідач, споживач) був укладений договір № 817, за яким підприємство зобов'язалося подавати теплоносій для об'єктів споживача, перерахованих в додатку до цього договору загальною площею 52 м 2 з тепловими втратами 3860 ккал/год. Тарифи регулюються. (п.1 договору).

Відповідно до п.6 договору подача теплоносія на опалення здійснюється тільки після надання споживачем акта про промивку, гідровипробувань і готовності системи опалення до прийняття теплоносія . Акти повинні надаватися до 15 вересня щорічно.

Згідно п.п.а) п.15 договору в цілях забезпечення надійної і економічної експлуатації теплоустановок споживач зобов'язаний оплачувати рахунки за отриману теплову енергію в 10-денний строк з дня його отримання.

Договір вступає в дію з 01.01.1998 (п.26 договору).

Відповідно до п.27 договору цей договір укладається строком на один рік і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Договір був пролонгований, починаючи з 1999 року, на наступні періоди.

Свої договірні зобов'язання за період з грудня 2008 року по червень 2013 року позивач виконував своєчасно та в повному обсязі, але відповідач оплату отриманої теплової енергії у зазначений період не здійснював, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 24432 грн. 10 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.п.а) п.15 договору сторони встановили, що в цілях забезпечення надійної і економічної експлуатації теплоустановок споживач зобов'язаний оплачувати рахунки за отриману теплову енергію в 10-денний строк з дня його отримання.

Факт надання позивачем послуг відповідачу підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами на включення (відключення) опалення (а.с.177-186), рахунками на оплату (а.с.51-105), реєстрами поштових відправлень (а.с.106-128, 158-163, 165-168), списками згрупованих поштових відправлень (а.с.129-157, 164, 169-171).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 817 від 06.02.1998 за період з грудня 2008 року по червень 2013 року в сумі 24432 грн. 10 коп. та про їх задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.01.2011 по 30.09.2013 у сумі 724 грн. 40 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.202-204) зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору № 817 від 06.02.1998 та даних первинних документів (з урахуванням заяви позивача б/н від 08.11.2013 про зменшення розміру позовних вимог).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 24432 грн.10 коп. та 3% річних у сумі 724 грн. 40 коп.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу суду не подав.

Судовий збір з позовних вимог, провадження по яких припинено, відноситься на позивача.

Судовий збір з задоволених позовних вимог покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про повернення позивачу суми судового збору, у зв'язку з поданням ним заяви б/н від 08.11.2013 про зменшення розміру позовних вимог, судом не вирішується, оскільки ним при зверненні до суду було сплачено мінімальний розмір судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до Луганської міської організації Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури задовольнити частково .

2.Стягнути з Луганської міської організації Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури , вул.Совєтская, б.73-а, кв.181-а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 03922148, на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість за надані послуги з поставки теплової енергії в сумі 24432 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 724 грн. 40 коп., судовий збір у сумі 1591 грн. 05 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1072 грн.90 коп. та пені в сумі 30 грн. 54 коп. припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2013.

Суддя С.В. Смола