Рішення

від 04.11.2013 по справі 910/19237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19237/13 04.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" провідшкодування шкоди в порядку регресу. Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Дудка І.В., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5.784,20 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19237/13, призначено справу до розгляду на 04.11.2013.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

У судовому засіданні 04.11.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 30.10.2013 від відповідача через відділ діловодства отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові, зазначаючи, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди в порядку суброгації, а не в порядку регресу. Крім того, відповідач заявив про застосування строків позовної давності при суброгації, перебіг якого почався з моменту виникнення страхового випадку. Також відповідач зазначив про відсутність у нього будь-яких документів, що підтверджують законність керування Гуменюком С.В. застрахованим транспортним засобом.

У судовому засіданні 04.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Міщенком Валерієм Івановичем (далі - страхувальник) 22.10.2009 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 100101-010-0119/09 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Kia», державний номер СА 5110 АТ.

У м. Києві 17.09.2010 на пр. Броварському сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Kia», державний номер СА 5110 АТ, який належить на праві власності Міщенку Валерію Івановичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер 44959 КК, який перебував під керуванням Гуменюка Сергія Васильовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Kia», державний номер СА 5110 АТ.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2010 у справі № 3-5480/10 Гуменюка Сергія Васильовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Висновку № 134309 від 29.09.2010 про оцінку транспортного засобу «Kia», державний номер СА 5110 АТ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, склала 6.181,22 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 1001447 від 25.10.2010, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 5.784,20 грн.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив особі, яка здійснювала ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 8801 від 05.11.2010 на суму 5.784,20 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ», державний номер 44959 КК, застраховано у відповідача згідно Полісу № ВС/8504896, що підтверджується інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, отриманої на вимогу ухвали суду.

Позивач звертався до відповідача з заявою вих. № 577 від 19.12.2011 з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 5.784,20 грн., яка була отримана відповідачем 23.12.2011, що вбачається з поштового повідомлення. Проте, відповідач вказаних коштів позивачу не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5.784,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в позові, зазначаючи, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди в порядку суброгації, а не в порядку регресу. Крім того, відповідач заявив про застосування строків позовної давності при суброгації, перебіг якого почався з моменту виникнення страхового випадку. Також відповідач зазначив про відсутність у нього будь-яких документів, що підтверджують законність керування Гуменюком С.В. застрахованим транспортним засобом.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідач розтлумачив спірні правовідносини як суброгація, строк позовної давності у зв'язку із настанням якої обчислюється з моменту виникнення страхового випадку.

Як встановлено вище судом, 17.09.2010 на пр. Броварському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Kia», державний номер СА 5110 АТ, який належить на праві власності Міщенку Валерію Івановичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер 44959 КК, який перебував під керуванням Гуменюка Сергія Васильовича.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного «ВАЗ», державний номер 44959 КК, застрахована відповідачем згідно з Полісом № ВС/8504896.

Позивач 05.11.2010 виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5.784,20 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду, тобто протягом трьох років, починаючи з 05.11.2010 (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 07.08.2012 у справі № 12/207).

Позивач звернувся з даним позовом до суду 04.10.2013, тобто в межах трирічного строку з моменту виконання свого обов'язку за договором добровільного страхування по виплаті страхового відшкодування в сумі 5.784,20 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну становить 51.000,00 грн., розмір франшизи - 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 5.784,20 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 510,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 5.274,20 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-а, код ЄДРПОУ 20113829) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" (03055, м. Київ, вул. В. Василевської, 7, код ЄДРПОУ 31927008) страхове відшкодування в сумі 5.274 (п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.568 (одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013

Суддя Дупляк О.М.