Рішення
від 14.11.2013 по справі 919/1206/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа № 919/1206/13 Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011),

до Приватного підприємства "Гигия"

(пр. Жовтневої Революції, буд. 26, кв. 116, м. Севастополь, 99038),

про стягнення 38 920,01 грн неустойки,

за участю представників сторін:

від позивача - Сушкова Д.М. - представник, довіреність № б/н від 01.07.2013;

від відповідача - не з'явився.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до приватного підприємства "Гигия" про стягнення 38 920,01 грн неустойки за договором оренди нерухомого майна №465-11 від 10.11.2013.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням відповідачем орендованого майна після розірвання договору оренди нерухомого майна від 10.11.2013 №465-11, що і послужило підставою нарахування неустойки відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 21.10.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 21.10.2013, від 31.10.2013 не виконав, витребувані судом документи та письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення представників сторін не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу судом обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

27.02.2013 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Орендодавець) та приватним підприємством «Гигия» (далі - Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 465-11 (далі - договір) (а.с. 10-11). Так, відповідно до пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення другого поверху нежитлової окремо стоячої будівлі, загальною площею 49,28 кв.м., у тому числі місця загального користування площею 14,26 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Фадеєва, буд. 1, яке перебуває на балансі комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррикон» (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно з незалежною оцінкою станом на 30 червня 2010 року - 106 657 (сто шість тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень (без врахування ПДВ).

Згідно з пунктом 7.1 договору, договір припинив свою дію 19.09.2012.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.04.2013 у справі № 919/61/13-г за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до приватного підприємства «Гигия» про стягнення 111 113,40 грн. та зобов'язання звільнити орендоване майно суд зобов'язав приватне підприємство «Гигия» звільнити вбудовані нежитлові приміщення другого поверху нежитлової окремо стоячої будівлі, загальною площею 49,28 кв.м., у тому числі місця загального користування площею 14,26 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Фадеєва, буд. 1, і передати нерухоме майно Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

На виконання вказаного рішення 08.05.2013 видано відповідний наказ.

Об'єкт оренди звільнений та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про що складений відповідний акт від 01.08.2013(а.с. 12).

Позивач вважає, що відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 20.10.2012 по 01.08.2013, у зв'язку з чим ним нараховано відповідачу неустойку у розмірі 49 044,54 грн за користування орендованим майном. Оплата нарахованої позивачем неустойки відповідачем була здійснена частково на суму 10 124,53 грн.

Таким чином, відповідачем не була сплачена неустойка у розмірі 38 920,01 грн, що i стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності також регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (у редакції чинній на час вчинення правовідносин) (далі - Закон № 2269-ХІІ).

Так, відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону № 2269-ХІІ, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За приписами частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону № 2269-ХІІ передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до пункту 4.4.14 договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати припинення договору. Згідно до пункту 2.7 договору, об'єкт оренди повинен бути повернутим в стані, в якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем посвідчується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін.

Оскільки договір припинив свою дію 19.09.2012, а пунктом 4.4.14 договору визначено що повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати припинення договору, то обов'язок повернути орендоване за цим договором майно - таким, що настав 20.10.2012. У зв'язку з чим, майно мало бути повернуто до 20.10.2012 згідно з пунктом 4.4.14 договору.

01.08.2013 відповідачем, та позивачем був складений акт про прийому-передачі орендованого майна(а.с. 12)

У суду відсутні підстави вважати, що майно було повернено раніше зазначеної дати.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що після припинення дії договором відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 20.10.2012 по 01.08.2013 включно. Жодних доказів, що спростовують зазначені обставини, відповідачем суду надано не було.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення неустойки такими, що відповідають чинному законодавству.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок неустойки та встановлено, що він виконаний вірно(а.с.8-9).

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 38 920,01 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з приватного підприємства "Гигия" (пр. Жовтневої Революції, буд. 26, кв. 116, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 31763414, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні ) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, перерахувавши у доход місцевого бюджету м. Севастополя на р/р 33213870700001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації 22080400) неустойку у розмірі 38 920,01 грн (тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять грн 01 коп.) .

3). Стягнути з приватного підприємства "Гигия" (пр. Жовтневої Революції, буд. 26, кв. 116, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 31763414, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні ) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р 37188003000416 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 25750044) 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.) судового збору .

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2013.

Суддя Ю.В. Лотова

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення14.11.2013
Оприлюднено19.11.2013
Номер документу35309238
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —919/1206/13

Рішення від 14.11.2013

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лотова Юлія Василівна

Ухвала від 21.10.2013

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лотова Юлія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні