Рішення

від 14.11.2013 по справі 911/3406/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 911/3406/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» Броварський районний підрозділ, Київська обл., м. Бровари до Публічного акціонерного товариства «Калинівський завод «Будперліт», Київська обл., смт. Калинівка третя особаКалинівська селищна рада Броварського району Київської області, Київська обл., смт. Калинівка про спонукання укласти договір за участю представників:

позивача:Недошовенко С.С., довіреність № 142 від 28.05.2013 року; відповідача:не з'явилися; третьої особи:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача, в якому просить суд зобов'язати відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж та здійснити дії з погодження у Київському територіальному представництві Національної комісії регулювання електроенергетики кошторису обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач є власником електричних мереж на закріпленій за позивачем, як електропередавальною організацією, території. До мереж відповідача приєднані споживачі, з якими у позивача укладені договори на постачання електричної енергії, яке здійснюється відповідно через мережі відповідача. Оскільки використання електричних мереж без договору не допускається, позивач, у відповідності до вимог чинного законодавства та Правил користування електричною енергією, направив відповідачу проект договору, проте відповідач договір, у строки, встановлені законом, не підписав та не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж та погодити у Київському територіальному представництві Національної комісії регулювання електроенергетики кошторис обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 03.10.2013 року.

03.10.2013 року через канцелярію суду відповідач надав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Калинівську селищну раду Броварського району Київської області, яке судом задоволено.

Через канцелярію суду 03.10.2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Калинівську селищну раду Броварського району Київської області та відкладено розгляд справи на 31.10.2013 року.

У судовому засіданні 31.10.2013 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2013 року суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 31.10.2013 року оголошувалася перерва на 14.11.2013 року.

13.11.2013 року до канцелярії суду надійшла телеграма відповідача, в якій останній заявив клопотання про відкладення розгляду справи, проте не надав суду доказів неможливості з'явлення в судове засідання його керівника або іншого представника.

Окрім того, у вказаній телеграмі відповідач заявив клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2013 року суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, клопотання відповідача про повторне продовження строку вирішення спору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ «Київобленерго» (постачальник) є суб'єктом господарювання, що здійснює свою діяльність на території Київської області згідно отриманих ліцензій Національної комісії регулювання електроенергетики України серії АЕ №194761 на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України серії АЕ № 194761 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі - ПКЕЕ).

Відповідач - ПАТ «Калинівський завод «Будперліт» (споживач) є суб'єктом підприємницької діяльності та споживачем електричної енергії згідно договору від 25.11.2006 року № 10 про постачання електричної енергії, крім того, згідно схем електропостачання та точки розподілу мереж, однолінійної схеми електропостачання та акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додані до Договору від 26.11.2007р. № 5) відповідач є власником електричних мереж, до яких приєднані мережі інших споживачів, зокрема ТОВ «Лін» та ВЛ-0,4 кв. № 2, 6 рота ДПС.

Предметом даного спору є зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з публічним акціонерним товариством «Київобленерго».

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких визначено договори, визначено також ст. 11 ЦК України.

Згідно до частини 6 ст. 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Відповідно до підпункту 8.2 пункту 8 ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (яким є позивач) зобов'язаний укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які заявили про бажання купувати електричну енергію та об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Порядок укладання договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюються ГК України. Зокрема, ст. 179 ГК України визначає загальні умови укладання договорів, які породжують господарські зобов'язання. Відповідно до пункту 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.7 ПКЕЕ у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Відповідно до підпункту 5.15 пункту 5 ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996, № 28, відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. (абз. 4 п. 1.7. ПКЕЕ).

Відповідно до пункт 1.10 ПКЕЕ електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, у приєднанні до її мереж інших електропередавальних організацій або замовників за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів. Електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

За таких обставин, укладення між позивачем та відповідачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж в силу прямої вказівки закону є обов'язковим для обох сторін.

Відповідно до частини 3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

У зв'язку з тим, що електричні мережі перелічених вище субспоживачів приєднані до електричних мереж, що належать відповідачу, позивач 04.12.2012 року листом від 14.11.2012 року № 1529 звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що підтверджується фіскальним чеком від 04.12.2012 року № 5622 (оригінал фіскального чеку та копія листа наявні в матеріалах справи). Разом з листом від 14.11.2012 року № 5622 позивачем направлено підписаний з боку ПАТ «Київобленерго» проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Даний договір є типовим (пункт 1.7 ПКЕЕ), форма якого наведена в Додатку № 2 до Правил користування електричною енергією.

Згідно до частини 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 ГК України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до частини 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір у формі єдиного документу, підписаного та скріпленого печатками, і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору. Пункт 4 зазначеної статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи проекту договору про спільне використання електричних мереж, направлений позивачем відповідачу 04.12.2013р. проект договору складений на основі типового договору, форма якого затверджена додатком до ПКЕЕ, містить всі істотні умови, встановлені ПКЕЕ для даного типу договорів. Разом з проектом договору позивачем направлено відповідачу проекти додатків до Договору, які відповідно до пункту 5.18 ПКЕЕ є невід'ємними його частинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суду не подано доказів того, що відповідач, отримавши проект договору, відповідно до чинного законодавства в двадцятиденний строк надав позивачу заперечення, протокол розбіжностей або повернув підписаний примірник договору з додатками.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обов'язковість укладення спірного договору на основі типового виключно у формі єдиного документу, підписаного сторонами, передбачена частиною 3 ст. 184 ГК України, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Розділом 6 ПКЕЕ встановлено, що відшкодування обґрунтованих, витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж. Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж.

Електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 12.06.2008р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423. (пункт 6.29 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 6.32 ПКЕЕ фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж попереднього (базового) періоду.

У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб'єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб'єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії.

У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві Національної комісії з питань регулювання електроенергетики.

Узгоджений з територіальним представництвом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж. За таких обставин погодження відповідачем кошторису обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж у Київському територіальному представництві Національної комісії регулювання електроенергетики України є законодавчо визначеним обов'язком відповідача як власника мереж, який слідує з обов'язку укласти сам договір про спільне використання технологічних електричних мереж, оскільки погоджений кошторис є його невід'ємною частиною, а порядок його погодження врегульований законодавством.

Враховуючи наведене вище, оскільки існує пряма вказівка закону про обов'язковість укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж між позивачем та відповідачем та те, що відповідач тривалий час ухиляється від вчинення вказаних дій, позов ПАТ «Київобленерго» про зобов'язання ПАТ «Калиновський завод «Будперліт» погодити у Київському територіальному представництві Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України кошторис обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж та зобов'язання укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж, підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 294,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Калинівський завод «Будперліт»» (07443, Київська обл., смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 1, код 13726224) укласти з Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (04136, м. Київ-136, вул. Стеценка, 1-а, код 23243188) Договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Калинівський завод «Будперліт»» (07443, Київська обл., смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 1, код 13726224) погодити у Київському територіальному представництві Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України кошторис обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Калинівський завод «Будперліт»» (07443, Київська обл., смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 1, код 13726224) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (04136, м. Київ-136, вул. Стеценка, 1-а, код 23243188) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак