Рішення

від 14.11.2013 по справі 913/2876/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/2876/13

Провадження №31пд/913/2876/13

За позовом прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська, м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Державного підприємства "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт", м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Бабкіна Н.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5523/0/2-13 від 02.09.2013;

від відповідача - Карпенко В.М. - керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17477591 від 30.10.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Державним підприємством "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт", відносно земельної ділянки площею 0,1397 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Комінтерна, 94, під розміщення адмінбудівлі, а саме: викласти п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Размер годовой арендной платы за земельный участок устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3"; доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Арендная плата платится за базовый налоговый (отчётный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца. Арендная плата оплачивается на расчётный счёт реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя"; змінити у абзаці 4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору слова "денежной оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска"; викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "- своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые договором на право временного пользования землёй (в том числе на условиях аренды), с землепользователя взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Марченко Ю.І.) від 23.10.2013 розгляд справи призначений на 14.11.2013.

12.11.2013 у зв'язку із перебуванням судді Марченко Ю.І. на лікарняному був проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Клопотанням б/н від 14.11.2013 прокурор зазначив, що в абзаці першому позовної заяви ним помилково зазначено "зі змінами до нього".

В подальшому справа розглядається з урахуванням наданих письмових пояснень.

Заявою б/н від 14.11.2013 відповідач позовні вимоги визнав повністю.

У судовому засіданні 14.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

До 31.12.2012 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належним позивачем за даним позовом є Луганська міська рада.

Підставою звернення прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 28.07.1993 № 301/3 було вирішено передати Державному підприємству "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт" в довгострокове користування земельну ділянку на умовах оренди терміном на 25 років площею 0,1397 га під розміщення адмінбудівлі, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Комінтерна, 94.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Державним підприємством Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради народних депутатів має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Размер годовой арендной платы за земельный участок устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Вимога прокурора про доповнення розділу 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Арендная плата платится за базовый налоговый (отчётный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца. Арендная плата оплачивается на расчётный счёт реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя" є обґрунтованою, оскільки відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Обґрунтованою суд вважає вимогу про зміну у абзаці 4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору слів "денежной оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска", оскільки вказана зміна спрямована на приведення термінології, що зазначена в договорі з діючим законодавством, в т.ч. ст.5 Закону України "Про оцінку земель", відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Стосовно вимоги прокурора про викладення абзацу 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "- своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые договором на право временного пользования землёй (в том числе на условиях аренды), с землепользователя взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки", слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.4 вказаної статті пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Державним підприємством "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт".

Судовий збір покладається на позивача відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

16.09.2011 відповідач звернувся до Луганської міської ради з заявою б/н, в якій просив внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436.

Рішенням Луганської міської ради № 15/94 від 31.10.2011, яке прийнято за результатами розгляду заяви відповідача, було вирішено внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436 (п.1 вказаного рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано Державне підприємство "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт" в місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

08.08.2012 між сторонами був підписаний договір про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436 (а.с.15), але який не пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку позивач не довів, що саме з вини відповідача не була проведена державна реєстрація змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436, а відповідач в свою чергу вжив всіх заходів для внесення змін у договір в добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

На момент укладення між сторонами договору про внесення змін, тобто станом на 08.08.2012 ст.18 Закону України "Про оренду землі" було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 № 1878-VI, який набрав чинності з 16.03.2010, було скасовано з 01.01.2013 обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі та виключено ст.18 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, наразі договір оренди земельної ділянки, а відтак і договір про внесення змін до нього не підлягає державній реєстрації, а отже сторони мали можливість внести зміни у договір у добровільному порядку без наступної його державної реєстрації, чим позивач не скористався.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Державного підприємства "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 06.05.1996, державна реєстрація від 06.05.1996 за № 1436, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Державним підприємством "Луганський обласний виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та якості продукції "Облагростандарт", відносно земельної ділянки площею 0,1397 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Комінтерна, 94, під розміщення адмінбудівлі, виклавши п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у наступній редакції: "2.1. Размер годовой арендной платы за земельный участок устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3"; доповнивши розділ 2 "Плата за землю" договору пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Арендная плата платится за базовый налоговый (отчётный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца. Арендная плата оплачивается на расчётный счёт реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя"; змінивши у абзаці 4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору слова "денежной оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска"; виклавши абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у наступній редакції: "- своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые договором на право временного пользования землёй (в том числе на условиях аренды), с землепользователя взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

3. Стягнути з Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Ленінській об'єднаній Державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2013.

Суддя С.В. Смола