Ухвала

від 10.10.2013 по справі 810/2357/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСН ЛТД» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСН ЛТД» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АСН ЛТД» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що внесені до акту перевірки відомості є недостовірними, а висновки акту такими, що суперечать чинному законодавству та спотворюють господарську діяльність ТОВ «АСН ЛТД» та господарські стосунки між ТОВ «АСН ЛТД» та ТОВ Профітіс-Б» (код СДРПОУ 36192868), а тому податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000012200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «АСН ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСН ЛТД" зареєстровано як юридична особа 28.10.2002 року.

З 17.01.2013 року по 23.01.2013 року ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АСН ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року по постанові Деснянського районного суду міста Києва, винесеної за розглядом матеріалів кримінальної справи № 73-02225.

За результатами даної перевірки складено акт від 28.01.2013 року № 14/8/22-0/32212560 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АСН ЛТД", за змістом якого перевіркою встановлено та в акті зафіксовано ряд порушень вимог податкового законодавства, в тому числі порушення п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 27389,53 грн., у тому числі: у липні 2009 року на суму 777,50 грн., у серпні 2009 року на суму 950,00 грн., у вересні 2009 року на суму 5375,50 грн., у жовтні 2009 року на суму 2509,75 грн., у листопаді 2009 року на суму 1804,00 грн., у грудні 2009 року на суму 9595,00 грн., у січні 2010 року на суму 1125,07 грн., у лютому 2010 року на суму 1616,40 грн., у березні 2010 року на суму 730,50 грн., у квітні 2010 року на суму 1605,34 грн., у травні 2010 року на суму 587,87 грн., у червні 2010 року на суму 712,60 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару, отриманого від ТОВ «Профітіс-Б» та використаного не у власній господарській діяльності.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000012200 за платежем по податку на додану вартість на суму грошового зобов'язання за основним платежем 6377,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1993,06 грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням розпочав процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 08.04.2013 року № 781/10/10-206/119-120 та Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторних скарг від 07.05.2013 року № 2149/б/99-99-10-01-15, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 00000212200 - залишено без змін.

Вважаючи зазначене вище податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що на адресу ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС листом від 09.11.2012 року № 5391/7/09-1015 надійшли матеріали від слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "АСН ЛТД" з питань повноти нарахувань та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по теперішній час по взаємовідносинах з ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК" ТВ-Парадіз".

Слідчим відділом ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС додатково до листа № 5391/7/09-1015 від 09.11.2012 року листом № 2353/7/07-352 від 27.12.2012 року направлено постанову Деснянського районного суду міста Києва по обвинуваченню директора ТОВ "Профітіс-Б" (код ЄДРПОУ: 36192868) та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" (код ЄДРПОУ: 35369805) громадянина ОСОБА_2 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України для використання в роботі під час проведення перевірки ТОВ "АСН Лтд" (код ЄДРПОУ: 32212560).

ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС 09.01.2013 року вх. № 831 отримано постанову Деснянського районного суду міста Києва, винесеної за розглядом матеріалів кримінальної справи № 73-0225 за обвинуваченням директора ТОВ "Профітіс-Б" (код ЄДРПОУ: 36192868) та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" (код ЄДРПОУ: 35369805) громадянина ОСОБА_2 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

В ході перевірки ТОВ "АСН ЛТД" встановлено, що ТОВ "АСН ЛТД" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Профітіс-Б" у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року та січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2010 року. Стан платника « 8», тобто до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Директором ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року був ОСОБА_2

До перевірки фінансово-господарських відносин ТОВ "АСН ЛТД" з ТОВ "Профітіс-Б" за період з 01.01.2009 року по 31.11.2012 року підприємством було надано декларації з податку на додану вартість з додатками за липень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року; платіжні доручення за період з липня 2009 року по червень 2010 року; рахунки-фактури, підписані ОСОБА_2, видаткові та податкові накладні, підписані ОСОБА_2 за період з липня 2009 року по червень 2010 року; оборотно-сальдові відомості по рахунках 20, 631, 311.

Також, як зазначив відповідач в запереченні на позовну заяву, під час розгляду судом вказаної кримінальної справи встановлено, що підприємства ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" за юридичними адресами не знаходяться, фактичні їх адреси відсутні, до органів державної податкової служби звітуються із заниженими показниками фінансово-господарської діяльності. Допитаний ОСОБА_2 показав, що ніякого відношення до діяльності вищевказаних підприємств не має, реєстрацію та підписання первинної бухгалтерської та податкової документації здійснював за грошову винагороду на прохання невстановленої особи на ім'я "Влад".

За вказаних обставин громадянин ОСОБА_2 підписував від імені ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" документи, які зовні мають ознаки первинних фінансово-господарських та засвідчують факт здійснених господарських операцій на користь ТОВ "АСН ЛТД" (код ЄДРПОУ: 32212560), що знаходиться на обліку в ДПІ у Макарівському районі Київської області, які в дійсності з боку ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" не виконувались.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва, фактично ОСОБА_2, який формально був засновником та директором ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз", не здійснював підприємницьку діяльність, передбачену статутом цього підприємства, а за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового слідства особою, групою осіб, за грошову винагороду, умисно надавав послуги іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного надання послуг шляхом підроблення офіційних документів ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз", які видаються та посвідчуються підприємством і які надають права та звільняють від обов'язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою та збут таких документів, з метою документального оформлення безтоварних операцій.

ОСОБА_2 після здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення суб'єктів господарської діяльності ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з невстановленою у ході слідства особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, групою осіб в період з січня 2008 року по липень 2010 року, в порушення вимог Інструкції "Про касові операції в банках України", затвердженої постановою правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року, підробив грошові чеки ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз", які являються засобами доступу до банківських рахунків, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей щодо цілей витрат коштів та використав їх для отримання готівкових коштів з поточних рахунків вказаних підприємств.

Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва, не встановлено реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків, в результаті чого встановлено, що операції по купівлі-продажу між ТОВ "Профітіс-Б" та ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" та платниками податків за період з жовтня 2007 року по вересень 2010 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними.

У ході перевірки ТОВ "АСН ЛТД" встановлено, що ТОВ "АСН ЛТД" не мало фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТРК "ТВ-Парадіз" за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року.

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України розбіжності між ТОВ "АСН ЛТД" і ТОВ "Профітіс-Б" у липні, серпні, вересні 2009 року на загальну суму податкового кредиту з ПДВ - 7103,00 грн. відсутні, в тому числі помісячно у липні 2009 року на суму ПДВ - 777,50 грн., у серпні 2009 року на суму ПДВ - 950,00 грн., у вересні 2009 року на суму ПДВ - 5375,50 грн.

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжності між ТОВ "АСН ЛТД" і ТОВ "Профітіс-Б" на загальну суму ПДВ - 20136,53 грн., в тому числі помісячно: у жовтні 2009 року на суму ПДВ - 2509,75 грн., у листопаді 2009 року на суму ПДВ - 1804,00 грн., у грудні 2009 року на суму ПДВ - 9595,00 грн., у січні 2010 року на суму ПДВ - 1125,07 грн., у лютому 2010 року на суму ПДВ - 1616,40 грн., у березні 2010 року на суму ПДВ - 580,50 грн., у квітні 2010 року на суму ПДВ - 1605,34 грн., у травні 2010 року на суму ПДВ - 587,87 грн., у червні 2010 року на суму ПДВ - 712,60 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач в ході перевірки не встановив умови поставки товару в зв'язку з відсутністю документів (товарно-транспортних накладних, договорів та актів на перевезення товару).

Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11.12.2012 року фактично ОСОБА_2, який формально був засновником та директором ТОВ "Профітіс-Б", не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ "Профітіс-Б", передбачену статутом цього підприємства, а спільно з невстановленою досудовим слідством особою надавав послуги іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Отже, первинні документи (договори, податкові накладні, накладні), підписані ОСОБА_2 за період з 01.01.2007 року по вересень 2010 року складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пункту 16 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства України існує презумпція правомірності правочину (статті 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить, зокрема, фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні виписані ТОВ "Профітіс-Б" не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачум шляхом неправомірного формування податкового кредиту здійснювалось супроводження грошових коштів щодо товарів, які не отримувались і не могли бути отримані.

Встановлено, що операції ТОВ "Профітіс-Б" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з цим посадова особа ТОВ "Профітіс-Б" не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім цього, не було встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Профітіс-Б" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Профітіс-Б" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Профітіс-Б" та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені правочини відповідно до частини першої, другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з тим, що за результатами перевірки правочини між TOB „АСН ЛТД" та ТОВ „Профітіс-Б" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій та їх визнано нікчемними, то у ТОВ „Профітіс-Б" відсутнє право на формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту».

В результаті неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ „Профітіс-Б" перевіркою встановлено, що ТОВ „АСН ЛТД" за період з 01.01.2009 року по 31.11.2012 року завищено податковий кредит всього у сумі 27389,53 грн.

При цьому позивач зазначав, що отриманий від ТОВ "Профітіс-Б" товар (сировина) передавався на склад та використовувався у виробничій діяльності ТОВ "АСН ЛТД", що підтверджується наступними документами: Договором № 329 від 02.07.2008 року, укладеного між ТОВ "АСН ЛТД" (Замовник) та Державним науково-виробничим підприємством "Електронмаш" (Виконавець) на умовах якого ДНВП "Електронмаш" виготовляло з наданої ТОВ "АСН ЛТД" давальницької сировини, отриманої від ТОВ "Профітіс-Б" та інших постачальників канцелярські вироби, накладними, актами приймання-передачі товарів, послуг; Договором № 2/9 від 12.01.2009 року, укладеного між ТОВ "АСН ЛТД" (Замовник) та ТОВ "Технопластсервіс" (Виконавець), на умовах якого ТОВ "Технопластсервіс" виготовляло з наданої ТОВ "АСН ТД" давальницької сировини, отриманої від ТОВ "Профітіс-Б" та інших постачальників канцелярські вироби, накладними, актами приймання-передачі товарів, послуг.

Однак, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції вищевказаних тверджень з огляду на те, що відповідно до умов договору № 329 від 02.07.2008 року, укладеного між ТОВ "АСН ЛТД" (Замовник) та Державним науково-виробничим підприємством "Електронмаш" (Виконавець), товар виготовляється з сировини і барвників Виконавця, які він купує сам за власні кошти (пункт 1.3 договору № 329 від 02.07.2008 року).

Щодо посередницьких відносин позивача, ТОВ "Профітіс-Б", Державним науково-виробничим підприємством "Електронмаш" та ТОВ "Технопластсервіс", то колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про недоведенність та непідтвердження підстав здійснення таких відносин, і мети їх здійснення через позивача. Суду не доведено економічну сутність таких операції, їх обґрунтованість та мету.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Профітіс-Б" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зважаючи на викладене, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а отже прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Як вбачається зі змісту постанови Деснянського районного суду від 11 грудня 2012 року у справі №1-1048 2012 рік, якою дії ОСОБА_2 кваліфіковані за частиною другою статі 200 Кримінального кодексу України, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України та частиною другою статі 358 Кримінального кодексу України, вказана постанова набрала законної сили.

Доказів оскарження або скасування даної постанови позивачем не надано.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, даною постановою суду визначено, що у період з 2008-2010 рік вказане підприємство діяло з метою надання права іншим суб'єктам господарювання незаконно формувати валові витрати, валові доходи, податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість та як наслідок цього - змогу ухилятися від сплати податків.

Доказу, який би дав змогу дійти до висновку, що саме з позивачем у ТОВ "Профітіс-Б" у вказаний період були господарські операції, які мають реальний характер, суду не надано.

У постанові Деснянського районного суду м. Києва відсутні посилання на реальність або нереальність будь-яких взаємовідносин, проте однозначно вказано на фіктивність всіх операцій ТОВ "Профітіс-Б" за період з 2007 по вересень 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на порушення пункту п. п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено показники по податковому кредиту за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ «Профітіс -Б» в сумі 27389, 53 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ вартості не використаного в господарській діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 27389, 53 грн.

Водночас пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 00000212200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6377,78 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1594,45 грн.

У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСН ЛТД» - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.