Рішення

від 12.11.2013 по справі 916/2484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2013 р.Справа № 916/2484/13

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА"

про стягнення 167093,31грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Фетісова О.Є., довіреність від 01.10.2013р.

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 08.10.13р. по справі було оголошено перерву до 29.10.13р. о 09:45хв., та в судовому засіданні 29.10.13р. по справі було оголошено перерву до 12.11.13р. о 09:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" про стягнення заборгованості у розмірі 167093,31грн., а саме: основного боргу у розмірі 161040грн., пені у розмірі 4981,20грн., та 3% річних у розмірі 1072,11грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.13р. порушено провадження у справі №916/2484/13.

08.10.13р. від відповідача надійшла заява(вх.№29993/13 від 08.10.13р.), згідно якої з позовними вимогами згодний не повністю, та просить суд перенести розгляд справи на більш пізніший час, у зв'язку з необхідністю надання часу для підготування письмового відзиву на позовну заяву.

Судом заява розглянута та задоволена, та в судовому засіданні 08.10.13р. по справі було оголошено перерву до 29.10.13р. о 09:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

08.10.13р. від відповідача надійшла заява(вх.№29994/13 від 08.10.13р.) в якій просить суд вважати місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА": 65003, м. Одеса, вул. Щеголева, 14 оф. 409.

08.10.13р. від відповідача надійшла заява(вх.№29998/13 від 08.10.13р.) про витребування копії постанови від 18.06.2013р. про порушення кримінального провадження №12013170020000456 в Одеському міському управлінні ГУМВС України в Одеської області.

Суд розглянувши заяву відповідача, про витребування копії постанови від 18.06.2013р. про порушення кримінального провадження №12013170020000456 в Одеському міському управлінні ГУМВС України в Одеської області, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з підстав необґрунтованості.

24.10.13р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№32961/13 від 29.10.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Відповідач з позовними вимогами згодний не повністю, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву(вх.№32967/13 від 29.10.13р.). Так в обґрунтування заперечень зазначає про те, що має заборгованість перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" у сумі 161040грн., яка виникла при отриманні товару по видаткової накладної №Р_НК_00000063644 від 20.05.2013р. та передачі вантажу водію покупця Прасолу В'ячеславу Петровичу. Вантажоперевізник порушив п.13 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізником, і не передав вантаж у пункті призначення згідно з товарно-транспортною накладною №1 від 21.05.2013р, по масі і кількості місць у порядку і способом, за якими вантаж був прийнятий від вантажовідправника. Керуючись п.2. ст.193 ТОВ "ІНТЕРОДА" вжила усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" та забезпечення загальногосподарського інтересу, а саме звернулося з відповідною заявою до правоохоронних органів. На підставі заяви ТОВ "ІНТЕРОДА" від 18.06.2013р., було відкрито кримінальне провадження №12013170020000456. В рамках розгляду кримінального провадження були опитані зацікавлені сторони, а саме, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка", представник ТОВ "ІНТЕРОДА" і представник Вантажоперевізника. Станом на сьогодення слідчим управлінням Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області здійснюються заходи в рамках кримінального провадження і вплинути на процес цього провадження ТОВ "ІНТЕРОДА" не має можливості. Таким чином, ТОВ "ІНТЕРОДА" не користувалось грошовими коштами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка", тому ТОВ "ІНТЕРОДА" жодного дня, і Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" не надало доказів такого використання. Тобто, у зв'язку вищевикладеним, невиконання ТОВ "ІНТЕРОДА" не свого зобов'язання по оплаті товару викликане по причині невиконанням Вантажоперевізником своїх зобов'язань та скоєння їм діянь, які підпадають під кримінальну відповідальність. Про всі події у рамках розгляду кримінального провадження представникам Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" відомо, тому просить суд відмовити у стягненні пені, 3%річних, а також у стягненні судового збору та відстрочити виконання стягнення суми боргу у сумі 161040грн. до вирішення питання в рамках розгляду кримінального провадження №12013170020000456.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

20.05.2013р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" (Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір №20052013 на постачання продукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Дистриб'ютору Продукцію, а Дистриб'ютор зобов'язався прийняти, оплачувати Постачальнику вартість Продукції та бере на себе зобов'язання по розповсюдженню Продукції на обумовленій цим договором території.

Відповідно до п. 5.5. договору, перехід права власності на Продукцію відбувається в момент підписання уповноваженими представниками Дистриб'ютора товарно-транспортних накладних (накладної на Продукцію), оформленої згідно вимог чинного законодавства. Перехід ризиків на продукцію відбувається в момент переходу права власності на Продукцію.

Згідно п.5.6. договору, датою передачі Продукції Дистриб'ютору вважається дата передачі Продукції, зафіксована шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних, які являються приймально-здавальними документами згідно з договором.

У відповідності з п. 6.3. договору, Дистриб'ютор зобов'язаний оплатити вартість продукції, отриманої по кожній накладній, на протязі 14(чотирнадцяти) календарних днів з дати передачі продукції(п.5.6.).

Згідно п.7.3. договору, у випадку якщо Дистриб'ютор у термін зазначений у п.6.3. цього договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриману продукцію, він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен календарний день несплати. Пеня нараховується протягом одного року з дати, коли Дистриб'ютор був зобов'язаний оплатити партію Продукції.

На виконання умов договору, 20.05.2013р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" обумовлену договором Продукцію, що підтверджується видатковою накладною №Р_НК_00000063644 від 20.05.2013р. на суму 161040грн., однак в порушення умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА", в обумовлені договором строки, оплату за отриману продукцію не здійснило, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за дистриб'юторським договором на постачання продукції №20052013 від 20.05.2013р. у розмірі 161040грн., яка також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.07.2013р.

Вищевикладене зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" основний борг у розмірі 161040грн., пеню у розмірі 4981,20грн., та 3% річних у розмірі 1072,11грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого станом на 25.07.2013р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" рахується заборгованість на загальну суму 161040грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу продукції, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" по оплаті, проти якої останній не заперечує, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 161040грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" пені в розмірі 4981,20грн., за період з 04.06.2013р. по 23.08.2013р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 161040грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Нараз, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 4972,39грн. що обрахована за період з 04.06.2013р. по 23.08.2013р., із суми заборгованості у розмірі 161040грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1072,11грн., за період з 04.06.2013р. по 23.08.2013р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 161040грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" по оплаті, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 3%річних, здійснений належним чином, тому 3%річних підлягає задоволенню у розмірі 1072,11грн., за період з 04.06.2013р. по 23.08.2013р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 161040грн.

Під час розгляду справи відповідач у запереченні на позовну заяву, просить суд відстрочити виконання стягнення суми боргу у розмірі 161040грн. до вирішення питання в рамках розгляду кримінального провадження №12013170020000456.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи .

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що у суду відсутні підстави для надання відстрочки виконання стягнення суми боргу у розмірі 161040грн. до вирішення питання в рамках розгляду кримінального провадження №12013170020000456.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 161040грн., пені у розмірі 4972,39рн., та 3% річних у розмірі 1072,11грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 3341,69грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОДА" (65033, Одеська обл., місто Одеса, Малиновський район, вул.Желябова, будинок 1, офіс 107, код ЄДРПОУ 36466388) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" (67652, Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул.Крайня, 1 а, код ЄДРПОУ 31822249; р/р №2600730688980 в ФАКБ"Інвестбанк"м.Одеса, МФО 328094) суму основного боргу у розмірі 161040(сто шістдесят одну тисячу сорок)грн., пеню у розмірі 4972(чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві)грн.39коп., 3%річних у розмірі 1072(одну тисячу сімдесят дві)грн.311коп., витрати по сплаті судового збору на суму 3341(три тисячі триста сорок одну)грн.69коп.

3. Врешті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.11.2013р.

Суддя Гут С.Ф.