Рішення

від 04.11.2013 по справі 433/1110/13-ц

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 433/1110/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Яковлєвій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Троїцького районного управління юстиції Луганської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого вказано, що позивач є власником відповідних земельних ділянок, а саме згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 035266 позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8959 га, а також згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛГ № 081106 позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,61 га. Вказані правовстановлюючі документи позивачем було втрачено, у зв’язку з чим до місцевої газети було подано оголошення про визнання зазначених державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, після чого позивач звернувся до відділу Держземагенства у Троїцькому районі Луганської області з метою отримати дублікати зазначених державних актів на право власності на земельні ділянки, на що позивачу було відмовлено. Далі, позивачу було повідомлено, що виявлено технічну помилку в площі земельної ділянки, належної позивачу, а саме вона становить 1,8962 га, а не 1,8959 га, як це зазначено в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 035266, та в площі земельної ділянки, що становить 7,6148 га, а не 7,61 га, як це зазначено в державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛГ № 081106. Через технічні розбіжності кадастрової документації щодо загальної площі земельних ділянок, а також відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на належне йому вищезазначене нерухоме майно без вирішення цього питання у судовому порядку, у зв’язку з чим, враховуючі уточнюючі позовні вимоги, позивач просить суд визнати за ним право власності на дане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Від представника реєстраційної служби Троїцького районного управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом було встановлено, що на ім’я позивача було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 035266, згідно якого позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8959 га, а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛГ № 081106, згідно якого позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,61 га.

Вказані правовстановлюючі документи позивачем було втрачено, у зв’язку з чим до місцевої газети було подано оголошення про визнання зазначених державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними (а.с.14), після чого позивач звернувся до відділу Держземагенства у Троїцькому районі Луганської області з метою отримати дублікати зазначених державних актів на право власності на земельні ділянки, на що позивачу було відмовлено (13).

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4400358142013 належна позивачу земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4425455100:08:001:0214, складає 1,8962 га (а.с.8-10, 12).

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4400358292013 належна позивачу земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4425455100:08:001:0131, складає 7,6148 га (а.с.5-7, 11).

Через технічні розбіжності кадастрової документації щодо загальної площі земельних ділянок, а також відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на належне йому вищезазначене нерухоме майно.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що з 01.01.2013 року функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перейшли до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції, від імені якого ці функції виконує Державна реєстраційна служба України та її структурні територіальні підрозділи.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З оглядом на вищезазначене, вивчивши надані докази, суд приходить до висновку, що позивачу на підставі вищевказаних державних актів на право на земельну ділянку належали відповідні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При виготовленні технічної документації на вказані земельні ділянки було допущено помилку у визначенні їх розміру, у зв’язку з чим, на даний час їх фактичний розмір не співпадає з розміром, зазначеним у державних актах, крім того такі державні акти позивачем було втрачено. Усі надані у сукупності докази, підтверджують, що позивач є власником даного нерухомого майна, однак за вказаних вище обставин останній позбавлений можливості зареєструвати право власності на дане майно, у зв’язку з чим, порушене майнове право позивача підлягає захисту у судовому порядку, оскільки для цього вбачаються усі законні підстави згідно норм діючого законодавства, за яких у позивача виникло право власності на дане нерухоме майно, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 392 ЦК України, ст.ст.10,11,33,60,88, 151-152, 212-215, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,8962 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4425455100:08:001:0214.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 7,6148 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4425455100:08:001:0131.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя