Рішення

від 11.11.2013 по справі 905/6781/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.2013 Справа № 905/6781/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна», м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 253 956,00грн.

за участю:

від позивача: Луцюк В.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 253 956,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №97/12 від 25.07.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №97/12 від 25.07.2012р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.

21.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, замовлень на поставку, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, специфікацій до договору, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою лише з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 15.10.2013р. становить 253 956,00грн., рахунків-фактур, акту звіряння взаємних розрахунків який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 31.01.2013р. становить 254 633,99грн., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна», договору поставки №97/12 від 25.07.2012р. та довідку №217 від 17.10.2013р., яка свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна» проводило господарські операції із Приватним підприємством «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» відповідно до наступних договорів: договору поставки №97-12 від 25.07.2012р., заборгованість за яким стала предметом позовної заяви; договором оренди обладнання №76/12 від 20.07.2012р. На виконання умов договору поставки №97-12 від 25.07.2012р. ТОВ «Алюпласт Україна» було поставлено товар на суму 910 470,21грн. Приватним підприємством частково, не оплаченою залишилася частина товару на суму 253 956,00 гривень. Вказана сума заборгованості є предметом розгляду по справі №905/6781/13. Відповідно до договору оренди обладнання №76/12 від 20 липня 2012 року ТОВ «Алюпласт Україна» було надано послуг на суму 1895,46грн., з яких ПП «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» було оплачено 539,48грн. Заборгованість по договору оренди обладнання становить 1355,98грн. Вказана сума боргу не є предметом розгляду по справі №905/6781/13. Інших операцій, ніж передбачених вищезазначеними договорами, ТОВ «Алюпласт Україна» із ПП «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» не проводило.

22.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що у позовній заяві ТОВ «Алюпласт Україна» до ПП «ТВП «Авангард» допущена технічна помилка, а саме: невірно зазначено номер та дату договору поставки «договір поставки №10/11 від 01.01.2011р.» в дійсності «договір поставки №97/12 від 25.07.2012р. Зазначив, що розраховувалась сума заборгованості саме за договором поставки №97/12 від 25.07.2012р., в додатках до позовної заяви позивачем вірно вказано «копія договору поставки №97/12 від 25.07.2012р., а також додано до позовної заяви саме договір поставки №97/12 від 25.07.2012р.». Враховуючи викладене, просить прийняти до уваги, що предметом спору по справі №905/6781/13 є заборгованість за договором поставки №97/12 від 25.07.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 11.11.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83048, м.Донецьк, вул.Університетська, буд.97;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна» (Постачальник) та Приватним підприємством «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» (Покупець) було укладено договір поставки №97/12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п.1.3 договору найменування, кількість Товару, асортимент, ціна одиниці Товару та вартість партії товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли зголи щодо порядку здійснення розрахунків:

- оплата товару/партії товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Обов'язок Покупця щодо оплати товару/партії товару вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів в обсязі, передбаченому відповідно до погодженого Замовлення, на рахунок Постачальника (п.3.1 Договору);

- оплата товару/партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) днів, з дати поставки товару/партії товару, зазначеної у підписаній Сторонами відповідній видатковій накладній (товарно-транспортній накладній) у межах кредитного ліміту, що за домовленістю Сторін, не перевищує 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, та за умови повної відсутності заборгованості у ПП «ТВП Авангард» на 31.12.2012р. (п.3.3 Договору);

Відповідно п.8.1 договору за порушення умов Договору Сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

У пункті 10.1 договору Сторони встановили, що договір вступає в дію з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31 грудня поточного року (року, протягом якого був укладений Договір) включно.

Між Сторонами підписано специфікації до договору, де визначили асортимент, кількість, ціну та загальну вартість товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 910 470,21грн., що підтверджується видатковими накладними №759 від 16.07.2012р. на суму 1 121,42грн., №776 від 19.07.2012р. на суму 754,88грн., №849 від 31.07.2012р. на суму 293 290,00грн., №1227 від 25.09.2012р. на суму 4 291,20грн., №1367 від 11.10.2012р. на суму 24 980,92грн., №1368 від 11.10.2012р. на суму 3 648,16грн., №1369 від 11.10.2012р. на суму 16 149,77грн., №1268 від 28.09.2012р. на суму 303 840,11грн., №1509 від 26.10.2012р. на суму 30 788,44грн., №1510 від 26.10.2012р. на суму 7 650,79грн., №1370 від 11.10.2012р. на суму 5 761,66грн., №1566 від 06.11.2012р. на суму 18 524,16грн., №1646 від 16.11.2012р. на суму 1 464,05грн., №1435 від 18.10.2012р. на суму 322,38грн., №1458 від 23.10.2012р. на суму 9 047,80грн., №1587 від 07.11.2012р. на суму 4 335,16грн., №1588 від 07.11.2012р. на суму 62 291,22грн., №1653 від 19.11.2012р. на суму 58 317,65грн., №1688 від 23.11.2012р. на суму 60 339,05грн., №1689 від 23.11.2012р. на суму 3 551,39грн. Вказані накладні підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Позивачем для оплати було виставлено рахунки-фактури.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 656 514,21грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 253 956,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлдено вимогу №80 від 26.03.2013р. щодо оплати заборгованості за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №97/12 від 25.07.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 910 470,21грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у сумі 656 514,21грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 253 956,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 253 956,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна», м.Київ до Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 253 956,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» (83048, м.Донецьк, вул.Університетська, буд.97, ЄДРПОУ 33728696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпласт Україна» (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, 9, корп. 95, ЄДРПОУ 33296856) заборгованість у розмірі 253 956,00грн., судовий збір у сумі 5 079,12грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.11.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.13р.