Рішення

від 12.11.2013 по справі 904/8418/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.13р. Справа № 904/8418/13 За позовом Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка, Широківський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник Тупчієнко Д.К., довіреність № б/н від 01.11.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія, Кіровоградська область - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Чапаєвка, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 22350,00грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору № 01/06 від 01.06.2013року про надання позивачем відповідачеві послуг по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами-далі по тексту - Договір.

Додатково, на підставі п.4.3.5 умов вищеназваного Договору, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих позивачем відповідачеві обумовлених Договором послуг згідно Акту виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 815,01грн. починаючи з 13.07.2013року.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 1720,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.06.2013року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/06 про надання позивачем відповідачеві послуг по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами відповідно до п.1.1 умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві всі види сільськогосподарських робіт в строк до 30.06.2013року, а відповідач згідно з п. 4.3.2 умов вищеназваного Договору зобов'язався здійснити оплату виконаних позивачем робіт протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Виконуючи умови вищеназваного договору позивач в період до 30.06.2013року виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі про що сторони 01.07.2013року підписали та скріпили печатками Акт виконаних робіт на загальну суму 42350,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності, але в порушення п.4.3.2 умов вищеназваного Договору який передбачає здійснити оплату виконаних позивачем робіт протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт виконані позивачем роботи оплатив частково у сумі 20000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 05.08.2013року на суму 10000,00грн. та № 275 від 08.08.2013року на суму 10000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 22350,00грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача № 2 від 25.07.2013року про сплату боргу у сумі 22350,00грн. за умовами вищеназваного Договору залишив без відповіді позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 22350,00грн. посилаючись на умови вищеназваного Договору та чинне законодавство України.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти суми основного боргу, що становить 22350,00грн. за умовами вищеназваного Договору не заперечує, але заперечує проти суми пені, яка з його заперечень є невірно нарахованою, тобто завищено загальну суму пені.

Крім цього відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням у якому просить господарський суд відстрочити виконання рішення суду до 20.12.2013року посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище.

12.11.2013року на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу було розглянуто за відсутністю позивача, за участю представника відповідача, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи. Фіксація судового процесу технічними засобами не велася. Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2013року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/06 про надання позивачем відповідачеві послуг по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами, відповідно до п.1.1 умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві всі види сільськогосподарських робіт в строк до 30.06.2013року, а відповідач згідно з п. 4.3.2 умов вищеназваного Договору зобов'язався здійснити оплату виконаних позивачем робіт протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та відповідачем по суті спору не оспорюється.

Виконуючи умови вищеназваного договору позивач в період до 30.06.2013року виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі про що сторони 01.07.2013року підписали та скріпили печатками Акт виконаних робіт на загальну суму 42350,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності, але в порушення п.4.3.2 умов вищеназваного Договору який передбачає здійснити оплату виконаних позивачем робіт протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт виконані позивачем роботи оплатив частково у сумі 20000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 05.08.2013року на суму 10000,00грн. та № 275 від 08.08.2013року на суму 10000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 22350,00грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та відповідачем по суті спору не оспорюється.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача № 2 від 25.07.2013року про сплату боргу у сумі 22350,00грн. за умовами вищеназваного Договору залишив без відповіді позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 22350,00грн. посилаючись на умови вищеназваного Договору та чинне законодавство України.

Додатково, на підставі 4.3.5 умов вищеназваного Договору, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих позивачем відповідачеві обумовлених Договором послуг згідно Акту виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 815,01грн. починаючи з 13.07.2013року.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме: 1720,50грн. судового збору.

Крім цього відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням у якому просить господарський суд відстрочити виконання рішення суду до 20.12.2013року посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи отже, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ч.3).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір, є договором про надання послуг, передбачений ст. 901 Цивільного кодексу України згідно умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з чим позивач повинен був нарахувати пеню від суми боргу за останні шість місяців перед зверненням до суду з позовною заявою.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996року № 543/96-ВР: пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку-одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у цей період, за який нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відносить на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

З метою правильного застосування даного Закону на всій території України щодо договірних правовідносин між платниками та одержувачами грошових коштів під час нарахування до стягнення з винної сторони пені Вищий Господарський суд України в своєму Інформаційному листі від 21.11.2011року та Верховний суд України у своїй Ухвалі від 15.12.2010року зазначили, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 22350,00грн. за надані позивачем відповідачеві, на підставі умов вищеназваного Договору, послуги повністю підтверджується та визнається відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 22350,00грн. на підставі умов вищеназваного Договору, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, визнаними відповідачем, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.4.3.5 умов вищеназваного Договору, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих позивачем відповідачеві обумовлених Договором послуг згідно Акту виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 815,01грн. починаючи з 13.07.2013року., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, частково спростованими відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 789,29грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 20.12.2013року посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище - задовольнити.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,614,901,903 Цивільного кодексу України, 193,230,232 Господарського кодексу України ст.ст.33, 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" (53751, Дніпропетровська область, Широківський район, с.Чапаєвка, вул.Пролетарська,2; індивідуальний код 30701137) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22350,00грн. (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 789,29грн. (сімсот вісімдесят дев'ять грн. 29 коп.) - пеня; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Відстрочити виконання рішення до 20.12.13р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 18.11.13р.