Рішення

від 17.10.2013 по справі 917/1704/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.10.2013р. Справа № 917/1704/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", вул. Кутузова, 18/7, м. Київ, 01133 в особі Госпрозрахункової виробничої фірми "Рута" Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртатнафта", вул.Артема, 3, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнафтотрейдсервіс", вул. Цюрупи, буд. 6/20 кв. 48, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 48947,08 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Бакуліна Л.Ф. дов. № 121 від 29.12.12 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 48947,08 грн., за договором позички № 14/13 від 25.04.2013 року, із яких: основний борг - 47496,14 грн., пеня- 1140,94 грн., 3% річних - 231,47 грн.

04.09.2013 року за вхідним № 12480(канцелярії суду) представник позивача Л.Ф. Бакуліна, на виконання вимог ухвали суду подала додаткові документи. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, про причини цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" (далі ПАТ "Укртранснафта") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремнафтотрейдсервіс" (далі ТОВ "Кремнафтотрейдсервіс") 25 квітня 2013 року укладено Договір позички (далі -Договір).

За умовами Договору, ТОВ «Кремнафтотрейдсервіс» зобов'язувався відшкодовувати витрати за утримання окремих будівель загальною площею 853,1 кв.метрів, що розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Воровського, буд.13, далі - Приміщення.

Відповідно пункту 3.1.1. Договору вартість відшкодування витрат за утримання Приміщень за місяць складає 27 952,79 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.1.2. Договору, вартість утримання повинна перераховуватись Відповідачем на рахунок Позивача у вигляді попередньої оплати до 25 числа щомісяця на підставі виставленого рахунку.

Відповідач зобов'язання по оплаті відшкодування витрат за утримання Приміщень не виконав. В результаті заборгованість складає 47 496,14 грн., а саме:

19 543,35 грн. - залишок несплаченої суми по відшкодуванню витрат за утримання Приміщень за період з 01.05.2013р. до 31.05.2013р,; рахунок № 93 від 14.05.2013р. на оплату по відшкодуванню витрат за утримання Приміщень за період з 25.04.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 33 543,35 грн. було отримано Відповідачем 15.05.2013. та ним здійснені відповідні оплати 20.05.13р. в сумі 3 тис.грн. та 31.05.13р. в сумі 11 тис. грн. Актом № І/а надання послуг від 14.05.2013 сторони підтвердили виконання умов Договору з боку Позивача та зобов'язанння Відповідача по оплаті відшкодування витрат за утримання Приміщень за період з 25.04.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 33 543,35 грн.;

27 952,79 грн. - оплата по відшкодуванню витрат за утримання Приміщень за період з 01.06.2013р. до 30.06.2013р.: рахунок № 114 від 25.05.2013р. на оплату по відшкодуванню витрат за утримання Приміщень за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 27 952,79 грн. було отримано Відповідачем 06.06.2013. Актом № 2/а надання послуг від 14.06.2013 сторони підтвердили виконання умов Договору з боку Позивача та зобов'язанння Відповідача по оплаті відшкодування витрат за утримання Приміщень за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 27 952,79 грн.

Керуючись пунктом 6.3. Договору, Позивачем 09.07.2013р. було направлено Відповідачу Вимогу (вих № 149/01) щодо погашення боргу, відповідно до пункту 6.2. Договору сплатити суму пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також відовідно до статті 625 ЦК України сплатити 3% річних від простроченої суми. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену Вимогу Відповідач отримав 14.07.2013р.

Вимога була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Акт звірки розрахунків станом на 30.06.2013, підписаний Позивачем та Відповідачем, свідчить про підтвердження Відповідачем наявності боргу в сумі 47 496,14 грн.

Згідно ст.11 ЦК України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України ). Відповідно до ст.631 ЦК України , строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України , ст. 173 Господарського кодексу України , в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору позики, згідно якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч. 3 ст. 1049 ЦК України ).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу .

Згідно ст.610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України ).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України ).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 47496,14 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню . Дані обставини відповідачем не спростовані.

Судом перевірено методику розрахунку інфляційних та 3% з використанням калькулятора ІПС "Законодавство"; за результатами розрахунку суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 231,47 грн. - 3% річних (дана позиція суду в частині стягнення інфляційних втрат узгоджується з судовою практикою, та викладена зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 07.02.2013р. у справі №3/103-12, від 14.02.2013р. у справі №11/5007/1012/12 і ін. ).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, недоплати за кожний день прострочення платежу. Таким чином станом на 15.08,2013р. Позивачем нарахована пеня за порушення виконання грошового зобов'язання, що становить 1140,94 грн. (Судом перевірено методику розрахунку пені з використанням калькулятора ІПС "Законодавство").

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України ).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача з урахуванням приписів ст.49 ГПК України .

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремнафтотрейдсервіс» (м. Кременчук, Україна, Автозаводський район, вул. Цюрупи, 6/20, квартира 48, код ЄДРПОУ 33733659, р/р 26006110036691 в Кременчуцькій філії ПАО «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412) в особі ГВФ «Рута» Філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (39600, м. Кременчук, вул. Артема, 3, код ЄДРПОУ 26113244, п/р № 26001060307769 у Відділенні «Кременчуцька філія» філії «Полтавське ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 331401) заборгованість за Договором в розмірі 48 947 грн. 08 коп. з яких: 47 496 грн. 14 коп. - сума основного боргу; 1 140 грн. 94 коп. - пені; 231 грн. 47 коп. - 3% річних від простроченої суми, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 24.10.13р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.