Постанова

від 15.11.2013 по справі 821/4004/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2013 р. Справа № 821/4004/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Хіменка С.М.,

представника відповідача - Сискіна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про скасування пунктів 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, частини 1 пункту 17 припису,

встановив:

Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати нечинними пункти 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, частину першу пункту 17 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572, зобов'язати відповідача скасувати ці пункти припису.

Свої вимоги мотивує тим, що зазначені пункти припису суперечать вимогам законодавства, а викладені у акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, вказавши на те, що під час проведених перевірок виявлено порушення Закону України "Про відходи" у зв"язку з чим відповідачем правомірно винесено оскаржуваний припис.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державними інспекторами в період з 09.09.2013 р. по 20.09.2013 р. проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та дотримання природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Чорноморським біосферним заповідником, за результатами яких складено акти, у яких відображено виявлені під час перевірок порушення.

Так, актами перевірок встановлено порушення позивачем п."д" ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п."г", "з", "д", "є", "и" ст.17, ч.1 ст.26, ст.27, п."а" ст.32, ч.4 ст.33 Закону України "Про відходи", ст.43 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", п.1Л.2 Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України. Зокрема, відповідачем зазначено, що позивачем не надано попередній дозвіл на спеціальне водокористування, договори на здійснення ремонту автотранспорту, не визначені місця для тимчасового зберігання відпрацьованих нафтомасел, промасленого ганчір"я, вугільного шламу, тирси деревини, твердих побутових відходів, відсутні паспорти на вказані відходи, а також на брухт чорних металів, не укладено договори зі спеціалізованими організаціями на подальшу утилізацію відпрацьованих шин, промасленого ганчір"я, вугільного шламу, брухту чорних металів, відпрацьованих електродів, тирси деревини, не здійснюється первинний облік відходів у повному обсязі та по всім видам відходів за формою 1-ВТ, не повністю виконується порядок підготовки та програма Літопису природи (в розділі 9.1 Літопису природи не відображені вплив та об"єм скидів з рисових систем у охоронну та заповідну зони Чорноморського біосферного заповідника).

На підставі актів перевірок відповідачем винесено припис від 27.09.2013 р. № 03-9/1572, відповідно до якого позивача зобов'язано (з урахуванням пунктів, які оскаржуються):

- представити на розгляд до Державної екологічної інспекції у Херсонській області попередній дозвіл на спеціальне водокористування, договори на здійснення ремонту автотранспорту (п.5);

- визначити місце для тимчасового зберігання відпрацьованих нафтомасел, промасленого ганчір'я, вугільного шламу, тирси деревини (п.7);

- заключити договори зі спеціалізованими організаціями на подальшу утилізацію відпрацьованих шин, використаних нафтомасел, промасленого ганчір'я, вугільного шламу, брухту чорних металів, відпрацьованих електродів, тирси деревини (п.8);

- визначити місце для тимчасового розміщення у спеціально відведеному місці промасленого ганчір'я, твердих побутових відходів (п.9);

- розробити паспорти на відходи: промаслене ганчір'я, тирса деревини, відпрацьовані масла, брухт чорних металів, вугільний шлам (п.10);

- здійснювати первинний облік відходів у повному обсязі та по всім видам відходів (включно по промаслене ганчір'я, тирса деревини, відпрацьовані масла, брухт чорних металів, вугільний шлам) за встановленою формою 1-ВТ (п.11);

- в дозволі на розміщення та утворення відходів включити наступні види відходів: промаслене ганчір'я, тирса деревини, відпрацьовані масла, брухт чорних металів, вугільний шлам, рідкі нечистоти) (п.12);

- розробити реєстрові картки об'єктів утворення відходів (п.15);

- відображати в Літописі вплив та об'єм скидів з рисових систем у охоронну та заповідну зони ЧБЗ, розділ 9.1 Літопису природи "Влияние антропогенных факторов на природные комплексы заповедника и его охранные зоны" (р.1 п.17).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується пункту 5 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572 суд зазначає наступне.

Пунктом "д" ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема належить одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.

Відповідно до п.6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. № 429, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п.6.4); перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва) (п.6.7).

Пунктом 4.4 Порядку організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, передбачено, що під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів , які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Згідно із змістом акту перевірки Чорноморським біосферним заповідником НАН України не було надано перевіряючому попередній дозвіл на спеціальне водокористування.

Однак, до матеріалів справи позивачем долучено дозвіл на спеціальне водокористування від 26.04.2010 р. № Укр 6212-ХРС, термін дії дозволу - до 01.04.2015 р., який був наданий відповідачу під час проведення перевірки, що зазначено в акті (арк.6).

Суд зазначає, що відповідач здійснював перевірку Чорноморського біосферного заповідника НАН України за 2013 рік і позивачем було надано діючий дозвіл на спеціальне водокористування, термін дії якого з 26.04.2010 р. до 01.04.2015 р. Тому твердження позивача про безпідставність вимог Державної екологічної інспекції у Херсонській області щодо надання попереднього дозволу на спеціальне водокористування, який втратив чинність ще у 2010 році, є обґрунтованими та узгоджується з приписами п.4.4 Порядку організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства стосовно права відповідача на перевірку наявності та чинності дозвільних документів.

При цьому суд зазначає, що нормативними актами, які регулюють порядок проведення перевірки вимог природоохоронного законодавства, визначено не абсолютне право відповідача на перевірку будь-яких документів за весь час існування суб"єта, у якого проводиться перевірка, а лише тих, які підтверджують право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва) за період, за який проводиться перевірка.

Стосовно вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області щодо надання договорів на здійснення ремонту автотранспорту, суд зазначає наступне.

Чорноморський біосферний заповідник НАН України є державною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України.

Згідно з вимогами Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов"язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 р. за № 419/20732, проведення платежів за виконані роботи Держказначейством здійснюються виключно за договорами поточного фінансового року. Тому укладення договорів на проведення робіт, які можливо у поточному році не будуть здійснюватися, є недоцільним.

Крім того, суд зазначає, що обов"язок надання договорів на здійснення ремонту автотранспорту повинен узгоджуватися з наявністю таких договорів. Позивач зазначив, що у 2013 році такі договори не укладалися.

Суд погоджується з позицією позивача щодо необхідності укладення договорів на ремонт автотранспорту лише тоді, коли виникла така необхідність, а не взагалі, оскільки сам зміст договорів повинен носити не декларативний характер, а спрямований на надання робіт по ремонту автотранспорту при нагальній потребі у такому ремонті.

Позивачем надано до суду договір від 12.08.2013 р. № 44, укладений між ФОП ОСОБА_3 і Чорноморським біосферним заповідником НАН України, та акт приймання-передачі виконаних робіт від 12.08.2013 р. № 7, згідно якого ФОП ОСОБА_3 здійснено ремонт автомобіля Газ-53, а саме: ремонт двигуна, шліфовку колінчатого валу, фрезеровку головок блока. Вказаний договір свідчить про те, що коли виникає потреба у здійсненні ремонту транспортного засобу, позивач укладає відповідний договір.

Окрім цього, вказуючи на необхідність надання договорів на здійснення ремонту автотранспорту, відповідач не зазначає, які ж саме вимоги законодавства порушено Чорноморським біосферним заповідником НАН України, оскільки метою здійснення перевірок є саме перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, а припис є вимогою щодо усунення виявлених під час перевірки порушень законодавства.

Таким чином пункт 5 оскаржуваного припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується пунктів 7, 8, 9, 10, 11, 12 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України, визначається Законом України "Про відходи" від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР.

Відходами, у розумінні Закону України "Про відходи", є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про відходи" усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку.

Небезпечними відходами, у розумінні цього ж Закону, - є відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Побутовими відходами згідно ст.1 Закону України "Про відходи" - є відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Актом перевірки встановлено, що у позивача (суд звертає увагу на визначення, яке міститься на арк.11 акта) можливе утворення наступних видів відходів: промаслене ганчір"я, тирса деревини, відпрацьовані шини, нафтомасла, брухт чорних металів, вугільний шлам, тверді побутові відходи, рідкі побутові відходи. При цьому під час перевірки були виявлені лише такі відходи: промаслене ганчір"я, брухт чорних металів, тверді та рідкі побутові відходи (арк.11, 12). Про наявність інших відходів - тирси деревини, відпрацьованих нафтомасел та шин, вугільного шламу відповідачем зроблено лише припущення про можливе їх утворення у зв"язку з наявністю у Чорноморського біосферного заповідника НАН України автотранспорту, деревооброблювальних станків, топкових пристроїв, в яких використовується вугілля.

Згідно з п.8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники тільки побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Згідно з п.1.8 р.1 Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 16.02.2010 р. № 39, морфологічний склад твердих побутових відходів рекомендується визначати за такою класифікацією: харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо); папір та картон; полімери (пластик, пластмаси); скло; чорні метали; кольорові метали; текстиль; дерево; небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо); кістки, шкіра, гума; залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).

З аналізу наведених норм та фактів, встановлених перевіркою, судом встановлено, що у позивача в процесі здійснення господарської діяльності утворюються лише побутові відходи.

Відповідно до ст.35-1 Закону України "Про відходи" поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Позивач не здійснює господарську діяльність пов'язану із вивезенням, переробкою, утилізацією відходів, тому, з метою утилізації побутових відходів Чорноморський біосферний заповідник НАН України наймає спеціалізовані підприємства, які здійснюють вивезення і подальшу утилізацію (переробку) відходів.

Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Для забезпечення вивезення та утилізації відходів позивач уклав договори із спеціалізованими підприємствами на вивезення і утилізацію відходів, які утворюються під час здійснення господарської діяльності.

Так, позивачем з КП "Місьтеплокомуненерго" укладено наступні договори: № 20 від 24.09.2012 р. про надання транспортних послуг автомобілем "Газ-53" (АСМ) для очищення вигрібних ям зі строком дії до 31.12.2013 р.; № 19 від 05.06.2012 р на вивезення побутових відходів зі строком дії до 05.06.2013 р.; № 103 від 11.12.2012 р. про надання послуг по захороненню відходів зі строком дії до 31.12.2013 р.; № 11/2013 від 22.01.2013 р. про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів зі строком дії до 31.12.2013 р.; № 10/2013 від 22.01.2013 р. про надання послуг по захороненню відходів зі строком дії до 31.12.2013 р.

Також Чорноморським біосферним заповідником НАН України 24.02.2013 р. укладено договір з ПМП "Славутич" № 3 на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, згідно якого ПМП "Славутич" бере на себе зобов"язання надавати послуги по прийманню на зберігання відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни, з їх подальшою утилізацією/видаленням. У протоколі узгодження договірної ціни № 1, який є невід"ємною частиною договору, визначено вид відходів - шини.

Чорноморським біосферним заповідником НАН України отримано дозвіл на розміщення відходів у 2013 році № 07-11/8-2061 від 05.07.2012 р. терміном дії з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. та їх ліміти на 2013 рік, затверджені 03.08.2012 р. (змішані побутові відходи). Місце та розміщення відходів визначене у дозволі, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.03.2013 р. № 05.03.02-04/36738.

Враховуючи вищезазначені договори суд приходить до висновку, що позивач здійснює вивезення та утилізацію побутових відходів, що утворюються в процесі його господарської діяльності, відповідно до встановлених норм та правил.

З акту перевірки позивача слідує, що відповідачем були виявлені відпрацьовані електроди, що, на думку відповідача, є порушенням п.п."г", "є" ст.17, ч.1 ст.26, п."а" ст.32, ч.4 ст.33 Закону України "Про відходи", у зв"язку з чим Чорноморський біосферний заповідних зобов"язано заключити договори зі спеціалізованими організаціями на подальшу утилізацію брухту чорних металів, розробити паспорт на брухт чорних металів, здійснювати їх первинний облік та в дозволі на розміщення відходів включити цей вид відходів.

Статтею 1 Закону України "Про металобрухт" визначено, що металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Закон України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом (ст.2 Закону України Про металобрухт").

Відповідно до ч.11 ст.4 Закону України "Про металобрухт" приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання: брухту та відходів кольорових металів від березня 2013 року, згідно якого позивачем здано 360,9 кг алюмінію; металів чорних (вторинних) від 23.10.2013 р. № 23/10-01, відповідно до якого ТОВ "Сталь-Юг" одержало від Чорноморського біосферного заповідника НАН відходи та брухт чорних металів у кількості 1966 кг.

Тобто, позивачем дотримано вимоги законодавства щодо поводження з металобрухтом.

Що стосується відпрацьованих нафтомасел, то заміна моторних та трансмісійних відпрацьованих масел здійснюється виключно на території спеціалізованої СТО. Відпрацьовані масла залишаються на СТО, тобто, фактично утворюються та залишаються поза межами території Чорноморського біосферного заповідника НАН України. Позивачем укладено договір від 08.11.2013 р. № 101 з ФОП ОСОБА_3 на технічне обслуговування автотранспорту, в тому числі заміни масел.

Чорноморським біосферним заповідником НАН України до суду надано довідку від 21.10.2013 р., згідно якої протягом 2013 року заміна мастила у підвідомчому автотранспорті не здійснювалася.

Під час проведення перевірки Державною екологічної інспекцією у Херсонській області не було виявлено відпрацьованих нафтомасел, а лише було зроблено припущення про можливе їх утворення внаслідок експлуатації транспортних засобів. Між тим, суд вважає, що при відсутності утворення на території позивача даного виду відходів відсутні і підстави для укладення договорів на їх утилізацію, розробку паспорту, здійснення первинного обліку та включення у дозвіл цього виду відходів.

Стосовно тирси деревини суд зазначає наступне. По-перше, а акті перевірки відсутні дані щодо виявлення даного виду відходів під час проведення перевірки, їх кількість, місце розташування. По-друге, згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є: функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників (код 91.04); дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук (код 72.19); дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій (код 72.11). Як пояснив у судовому засіданні представник позивача тирса деревини використовується Чорноморським біосферним заповідником НАН України в якості добрива для рослин. Тобто, використовується позивачем в господарській діяльності.

Промасленого ганчір"я утворюється в незначній кількості - 1-2 кг на рік. За умов існування у Чорноморського біосферного заповідника пічного опалення з використанням в якості палива вугілля та дров непотрібне ганчір"я спалюється разом з вугіллям. Оформлення ліміту на утворення відходу "Ганчір"я промаслене" та укладення угоди на передачу зазначеного виду відходів в такій кількості іншому власнику є недоцільним.

Пунктом 12 оскаржуваного припису позивача зобов"язано в дозвіл на розміщення та утворення відходів включити такий вид відходів як рідкі нечистоти.

Суд зазначає, що обов"язок позивача щодо отримання дозволу на розміщення та утворення певного виду відходів повинен узгоджуватися з визначенням такого виду відходів нормативним актом. Між тим, у переліку відходів державного класифікатора відходів ДК 005-96 такий вид відходів як рідкі нечистоти взагалі не визначено. Здійснення операцій з господарсько-фекальними стічними водами визначено пп."д" п.5 Дозволу на спеціальне водокористування від 26.04.2010 р. № Укр 6212-ХРС зі строком дії до 01.04.2015 р.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає протиправними пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12 оскаржуваного припису, а тому вони підлягають скасуванню.

Що стосується пункту 15 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572, яким позивача зобов"язано розробити реєстрові картки об"єктів утворення відходів.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про відходи" з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.

Реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1360 визначено, що реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі - реєстр) - це комплексна система збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів (форма ведення додається) (далі - Порядок № 1360).

Згідно із п.8 Порядку № 1360 до реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Відповідно до даних статистичної форми № 1 - відходи за 2012 рік та форм первинного обліку відходів 1-ВТ за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року, розрахунковий показник утворення відходів у Чорноморського біосферного заповідника НАН України становить у 2012 році - 186,6 умовних одиниць, у 2013 році - 434,7 умовних одиниць. Таким чином обсяг утворення відходів у позивача не перевищує показника граничного значення, визначеного п.8 Порядку № 1360.

Пунктом 10 Порядку № 1360 передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації визначають перелік ОУВ (об'єкти утворення відходів) та ООУВ (об'єкти оброблення та утилізації відходів), що підлягають реєстрації, та надсилають їх власникам повідомлення про необхідність складання реєстрових карт і строк їх реєстрації та про необхідність подання відповідних форм звітності.

Перелік ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, складається за критеріями, визначеними у пункті 5 цього Порядку, на підставі доведених власникам відходів лімітів на утворення та розміщення відходів.

За рішенням місцевих державних адміністрацій до реєстру можуть бути включені ОУВ, для яких показник Пзув (показник загального утворення відходів) менший від Пгз, якщо ОУВ розташовані у рекреаційній і курортній зоні.

Реєстрові карти, які містять інформацію про розміщення, технічні та екологічні характеристики ОУВ та ООУВ, кількісні та якісні характеристики відходів, що утворюються, обробляються та утилізуються, та інформацію про поводження з ними, складаються відповідно до Інструкції про зміст і складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, яка затверджується Мінприроди.

Відповідачем не надано до суду доказів надіслання позивачу від місцевої державної адміністрації повідомлення про необхідність складання реєстрових карт і строк їх реєстрації та про необхідність подання відповідних форм звітності.

Таким чином пункт 15 оскаржуваного припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується частини 1 пункту 17 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572, яким Чорноморський біосферний заповідник НАН України зобов"язано відображати в Літописі вплив та об'єм скидів з рисових систем у охоронну та заповідну зони ЧБЗ, розділ 9.1 Літопису природи "Влияние антропогенных факторов на природные комплексы заповедника и его охранные зоны", суд зазначає наступне.

В силу положень ч.ч.7, 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. 877-V на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розкриваючи зміст припису, суд зазначає, що припис є актом владного реагування, що виноситься органом державної влади у випадках, коли виявлено порушення закону з боку суб'єкта господарювання. При цьому, таке порушення має очевидний характер, є дійсним (триваючим) і має бути припиненим внаслідок винесення припису.

Суд звертає увагу на те, що припис повинен містити вимогу щодо усунення встановлених порушень вимог законодавства, а не зобов'язання щодо дотримання цих вимог, які закріплені Конституцією та законами України, тому вимога пункту частини 1 пункту 17 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572 є необґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що пункти 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, частина 1 пункту 17 припису від 27.09.2013 р. № 03-9/1572 Державної екологічної інспекції у Херсонській області є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, частину 1 пункту 17 припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 27.09.2013 р. № 03-9/1572.

Стягнути з Державного бюджету на користь Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України (Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Лермонтова, 1, код ЄДРПОУ 03534647) судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 листопада 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 7.1