Постанова

від 28.10.2013 по справі 802/3416/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 р. м. Вінниця

Справа № 802/3416/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,

представника позивача: Бондарчука В.В., Заславського Д.І.,

представників відповідача: Пенської О.Ю., Кулик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсан" до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Дайсан" ( далі - ТОВ «Дайсан», позивач ) з адміністративним позовом до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України ( далі - Вінницька митниця, відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, суперечать митному та податковому законодавству, а також фактичним обставинам справи.

Позивачем зазначено, що, на підставі акта перевірки №н0031/3/401000000/0033649211 від 04.06.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення форми "Р" № 61, від 21.06.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з товарів увезених на територію України в загальній сумі 194721,20 грн., в тому числі за основним платежем - 129814,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64907,07 грн. та податкове повідомлення форми "Р" № 60 від 21.06.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено зобов'язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, в загальній сумі 46362,18 грн., в тому числі за основним платежем - 30908,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15454,06 грн. Як зазначено в висновках акта перевірки, підприємством порушено ст. 259, 267 Митного кодексу України, що призвело до виникнення податкових зобов'язань в сумі 160722,25 грн., в тому числі: мито - 30908,12 грн., податок на додану вартість - 129814,13 грн. Проте, такі висновки відповідача, на думку позивача, є необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись з зазначеними висновками митного органу, позивач також вказує на те, що відповідач ретельно не перевірив, чи дійсно ТОВ "Дайсан" порушило норми ст. 259, 267 Митного кодексу України, зокрема, поза увагою відповідача залишився той факт, що в документах отриманих Вінницькою митницею від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина зазначено інші умови поставки ніж в документах, поданих позивачем, а тому, без усунення зазначених розбіжностей, вони не могли прийматись до уваги.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкові повідомлення форми "Р" № 60 та 61 від 21.06.2013 року, прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки господарські операції вчинені ТОВ «Дайсан» відповідно до укладених між позивачем та компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) договорів, підтверджуються належними первинними документами, отриманими позивачем від турецької компанії - контрагента.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи, в яких вказали, що встановлені перевіркою порушення митного та податкового законодавства з боку позивача в дійсності мали місце. Додатково зазначили, що в ході порівняння відомостей (митних декларацій), що отримані від митних органів Туреччини, з відомостями, що надавались до митного оформлення на Вінницькій митниці, встановлено невідповідність умов поставки товару та вартісних характеристик товару - співполімери пропілену, що мають значення для оподаткування, та відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення вантажних митних декларацій №401000009/2011/012631 від 15.11.2011 року, №401000009/2011/014323 від 07.12.2011 року, №401090000/2012/001381 від 13.02.2012 року, №4010000009/2011/014780 від 13.12.2011 року. На думку відповідача, позивачем порушено вимоги ст. 259, 267 Митного кодексу України, внаслідок чого Державним бюджетом України недоотримано коштів в сумі 160722,25 грн. Відповідач вважає, що Вінницька митниця Міністерства доходів і зборів України, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, на думку представників відповідача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Дайсан" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.07.2005 року (код ЄДРПОУ 33649211), є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Вінницькій митниці з 07.08.2007 року.

В період з 22.05.2013 року по 27.05.2013 року Вінницькою митницею Міністерства доходів і зборів України, відповідно до наказу від 20.05.2013 року № 281, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "Дайсан" вимог законодавства України з питань державної митної справи під час оформлення товарів за вантажними митними деклараціями № 401000009/2011/012631 від 15.11.2011 року, № 401000009/2011/014323 від 07.12.2011 року, № 401090000/2012/001381 від 13.02.2012 року, № 4010000009/2011/014780 від 13.12.2011 року.

Результати перевірки оформлено актом №н0031/3/401000000/0033649211 від 04.06.2013 року (а.с. 26-29).

04.06.2013 року відповідачем на адресу ТОВ "Дайсан" направлено акт №н0031/3/401000000/0033649211 від 04.06.2013 року, який товариством отримано 07.06.2013 року. Листом Вінницької митниці від 04.06.2013 року № 14/4-2787 керівнику товариства роз'яснено, що згідно з вимогами ч.4 ст.354 Митного кодексу України він повинен повернути підписаний перший примірник акта у Вінницьку митницю упродовж п'яти робочих днів.

За таких обставин, ТОВ "Дайсан" 13.06.2013 року на адресу відповідача було надіслано цінним листом із повідомленням про вручення підписаний перший примірник акту № н0031/3/401000000/0033649211 про результати документальної невиїзної перевірки від 04.06.2013 року та заперечення № 13/06-13 від 13.06.2013 року на акт №н0031/3/401000000/0033649211 про результати документальної невиїзної перевірки від 04.06.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 3568 від 13.06.2013 року та описом вкладення до цінного листа № 2105059482290 ф. 107 від 13.06.2013 року.

Однак, 25.06.2013 року ТОВ "Дайсан" отримало від Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України лист № 11/1-3181 від 21.06.2013 року, яким позивачу надіслано акт від 20.06.2013 року про неповернення акту перевірки № н0031/3/401000000/0033649211 (а.с. 17-18).

Того ж дня позивачем отримано лист Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України № 8/1-3159 від 21.06.2013 року, разом із податковим повідомленням форми "Р" № 61 від 21.06.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з товарів увезених на територію України в загальній сумі 194721,20 грн., в тому числі за основним платежем - 129814,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64907,07 грн. та податковим повідомленням форми "Р" № 60 від 21.06.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено зобов'язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, в загальній сумі 46362,18 грн., в тому числі за основним платежем - 30908,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15454,06 грн. (а.с. 15-16).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями, ТОВ "Дайсан" звернулось до відповідача зі скаргою №02/07-13 від 02.07.2013 року, в якій просило переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення.

Однак, рішенням про результати розгляду скарги №7292/6/99-99-10-01-06-15 від 18.07.2013 року Вінницькою митницею Міністерства доходів і зборів України ТОВ «Дайсан» відмовлено в задоволенні скарги.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" № 60 та 61 від 21.06.2013 року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Податковим кодексом України.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для висновків відповідача про порушення ТОВ «Дайсан» вимог статей 259 та 267 Митного кодексу України та, як наслідок, для прийняття спірних податкових повідомлень, слугувала встановлена Вінницькою митницею в ході порівняння відомостей (митних декларацій), що отримані від митних органів Туреччини, з відомостями, що надавались до митного оформлення на Вінницькій митниці, невідповідність умов поставки товару та вартісних характеристик товару (співполімери пропілену), що мають значення для оподаткування, та відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення вантажних митних декларацій №401000009/2011/012631 від 15.11.2011 року, №401000009/2011/014323 від 07.12.2011 року, №401090000/2012/001381 від 13.02.2012 року, №4010000009/2011/014780 від 13.12.2011 року.

Виходячи з вищевикладеного висновку податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій з контрагентом - компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. ( Туреччина ) та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2010 року між TOB "Дайсан" та компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) укладено Контракт № 8 про покупку TOB "Дайсан" у компанії TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) сировини дня виробництва виробів із термопластичного матеріалу TERMOTON-60A (що складається із: поліпропілен - 60 %, кальцит - 30 %, пластифікатор - 10 %) в кількості та ціні відповідно до супровідних інвойсів (рахунок-фактура) (а.с. 30-33).

Відповідно п. 3.1 Контракту № 8 від 27.01.2010 року, поставка товару здійснюється на умовах CIF порт України, FOB порт Туреччини або СРТ місто Вінниця, згідно Міжнародним правилам тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс".

Пунктом 6.1 вказаного контракту визначено, що місцем фактичної передачі товару є: порт України на умовах поставки CIF, порт Туреччини на умовах поставки FOB або місто Вінниця на умовах поставки CPT, що прописується у додаткових угодах або інвойсах до даного контракту при кожній поставці.

05.02.2010 року між TOB "Дайсан" та компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) укладено Додаток № 1 до контракту № 8 від 27.01.2010 року, яким викладено в новій редакції п. 5.2 Контракту щодо термінів здійснення оплати товару (а.с. 35).

Крім того, між TOB "Дайсан" та компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) укладено Додаткові угоди до контракту № 8 від 27.01.2010 року №1, 2, 3, 4, 5 від 01.07.2010 року, 01.08.2010 року, 01.10.2010 року, 11.02.2010 року, 22.08.2011 року відповідно (а.с. 36-40).

На виконання умов вищезазначеного контракту №8 від 27.01.2010 року та додаткових угод до нього компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) здійснено поставку товару ТОВ «Дайсан», з направленням позивачу вантажних митних декларацій та інвойсів, які і були надані декларантом митним органам під час митного оформлення товару.

Вінницькою митницею в ході здійснення перевірки, з метою встановлення автентичності документів, наданих ТОВ «Дайсан» до митного оформлення, на підставі Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Туреччиною та Україною від 27.11.1996, ініційовано направлення запиту до митних органів Туреччини стосовно законності ввезення в Україну товару - співполімери пропілену (зворотній бік а.с.26).

На зазначений запит митні органи Туреччини (лист від 01.03.2013 № 2998007/724-01-03-UA/14871-1243/1435-1868) надали відповідачу завірені копії комп'ютерних роздруківок митних декларацій країни відправлення.

Як зазначає відповідач, в ході порівняння відомостей, що містяться в документах, отриманих від митних органів Туреччини, з відомостями, що надавались до митного оформлення на Вінницькій митниці, встановлено ознаки, що дають можливість чітко ідентифікувати товар, задекларований у вищезазначених ВМД, а саме: дані щодо експортера товару - компанія TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина); дані щодо імпортера товару - TOB "Дайсан" (Україна); дані щодо ваги товару та кількості місць (графи 35, 6 ВМД); дані щодо номера рахунку-фактури (інвойс) (графа 44 ВМД). За результатами опрацювання документів, отриманих від митних органів Туреччини, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 259, 267 Митного кодексу України, а саме невідповідність вартісних характеристик товару, що мають значення для оподаткування, та відрізняються від задекларованих під час митного оформлення у вищезазначених ВМД на Вінницькій митниці.

Суд критично ставиться до вищенаведених висновків Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України з огляду на наступне.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що митне оформлення отриманого позивачем товару проведено за вантажними митними деклараціями: №401000009/2011/012631 від 15.11.2011 року, № 401000009/2011/014323 від 07.12.2011 року, №401090000/2012/001381 від 13.02.2012 року, №4010000009/2011/014780 від 13.12.2011 року (а.с. 41, 45, 48, 51), які були досліджені в судовому засіданні.

З наданих ВМД вбачається, що вони використовувались під час проходження митного кордону та відповідно до яких задекларовано товар - співполімери пропілену, TERMOTON, у перевірених формах - 21000 кг., являє собою речовину у вигляді гранул. Склад: 60 % поліпропілен, 30 % кальцит, 10 % пластифікатор. Призначені для використання у виробництві ущільнювачів для будівельних конструкцій. Виробник: TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. Країни виробництва: TR. Торгівельна марка: TERMOTON K.G.R.", який ввозиться на митну територію України згідно контракту № 8 від 27.01.2010 року.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень МКУ.

Згідно зі ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

За приписами ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.06 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", обов'язковими до подання митному органу є рахунок-фактура (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару.

Таким чином, з метою митного оформлення до документів, на підставі яких визначається ціна товару, належить інвойс (рахунок - фактура).

Судом були досліджені інвойси (рахунки-фактури) від 11.11.2011 року № 954591, від 02.02.2012 року №954911, від 25.11.2011 року №954637, від 08.12.2011 року № 954711 (а.с. 44, 47, 50, 53), які були направлені компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) позивачу разом з товаром та надавались ТОВ "Дайсан" при митному оформленні.

Відповідно до наданих позивачем ВМД та інвойсів, придбаний згідно контракту №8 від 27.01.2010 року у компанії TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) товар поставлявся на умовах поставки CPT (перевезення оплачені до м. Вінниці), що підтверджується відмітками Чернівецької митниці, вартість вищезазначеного товару за кожною поставкою, складає 29820,00 дол. США.

Суд зауважує, що відомості, які містяться в поданих позивачем до Вінницької митниці документах ( вантажно митних деклараціях та інвойсах ), співвідносяться між собою та співпадають з умовами контракту поставки №8 від 27.01.2010 року ( з додатковими угодами).

Разом з тим, суд критично оцінює та не приймає до уваги надані відповідачем копії комп'ютерних роздруківок митних декларацій, які були отримані відповідачем від митних органів Туреччини (лист від 01.03.2013 № 2998007/724-01-03-UA/14871-1243/1435-1868), оскільки відомості, викладені в них, відрізняються від інформації, зазначеної в вантажно митних деклараціях, поданих до Вінницької митниці при митному оформлені товару, не лише вартісними показниками, але й умовами поставки.

Суд також зазначає, що Вінницькою митницею, через Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Державної митної служби України, за №5/4-4474-ЕП від 27.11.2012 року ( № 20/1-11/013548 від 07.12.202 року) на адресу Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина надіслано лист - запит, в якому відповідач вказує, що на його адресу від митної служби Туреччини надійшла копія електронної експортної митної декларації від 19.04.2012 року № 12341300ЕХ204909 (електронний витяг), номер та дата якої співпадають з номером експортної декларації, яка подавалась митному органу України (Вінницька митниця) разом з іншими документами. Однак, незважаючи на тотожність номеру та дати, в деклараціях не співпадає вартість товару. У зв'язку з виявленою невідповідністю вартості товару та враховуючи, що ТОВ «Дайсан» погодилось надати копії платіжних документів, які підтверджують проведення розрахунків з іноземним партнером (копії додаються ), відповідач просить провести звірку платіжних документів, з документами, наявними у базах даних митної служби Туреччини, а також у компанії TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STI. (Туреччина) та направити на адресу Вінницької митниці копії всіх наявних документів.

Однак, на запитання суд, з приводу отримання витребуваних документів та інформації та врахування їх при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, представники відповідача пояснили, що податкові повідомлення - рішення були винесені лише на підставі отриманих від митних органів Туреччини копій комп'ютерних роздруківок митних декларацій країни відправлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході проведеної перевірки відповідачем не в повній мірі з'ясовано всі обставини справи та недостатньо перевірено, чи дійсно позивачем були порушені норми ст. 259 та ст. 267 Митного кодексу України.

Відповідно, податкові повідомлення форми " Р " № 60 та 61 від 21.06.2012 року прийняті відповідачем на підставі неповно перевірених даних, без встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а тому необґрунтовано та протиправно.

Крім того, суд зауважує, що між TOB "Дайсан" та компанією TERMOPOL PLASTIK SAN. ve TIC. LTD. STL (Туреччина) проведено звірку згідно контракту № 8 від 27.01.2010 року, яка оформлена наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 54-55), з якої вбачається відсутність будь-яких розбіжностей щодо кількісних та вартісних показників поставленого товару і сум коштів, сплачених позивачем за поставку товарів, що, в свою чергу, також спростовує твердження відповідача щодо порушень позивачем норм Митного та Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень форми " Р " № 60 та 61 від 21.06.2013 року є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд також виходив з наступного.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що представниками відповідача не спростовано доводи позивача, не надано належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв'язку з наведеним, суд стягує на користь позивача з Державного бюджету України документально підтверджені понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 2294,00 грн. (а.с. 2, 61).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми " Р " № 60 від 21.06.2013 року та № 61 від 21.06.2013 року, прийняті Вінницькою митницею Міністерства доходів і зборів України щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсан".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ " Дайсан " ( код ЄДРПОУ 33649211 ) судові витрати ( судовий збір ) в сумі 2294,00 грн. ( дві тисячі двісті дев"яносто чотири гривні 00 коп. ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна