Рішення

від 19.11.2013 по справі 905/7343/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2013р. Справа № 905/7343/13

за позовом Приватного підприємства «Профлайн», ЄДРПОУ 36981960, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», ЄДРПОУ 33967456,

м.Донецьк

про стягнення 140155 грн. 06 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Чеверда Г.О.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Профлайн», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 140155 грн. 06 коп., у тому числі основний борг в сумі 137621 грн. 32 коп., три проценти річних в сумі 475 грн. 08 коп. та пеня в сумі 2058 грн. 66 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними №5-000171 від 07.11.2012р., №5-000181 від 20.11.2012р., №5-00185, №5-00186 від 22.11.2012р., №5-00196 від 27.11.2012р., №5-00199 від 30.11.2012р.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 22.10.2013р., 01.11.2013р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, згідно видаткових накладних №5-000171 від 07.11.2012р., №5-000181 від 20.11.2012р., №5-00185, №5-00186 від 22.11.2012р., №5-00196 від 27.11.2012р., №5-00199 від 30.11.2012р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар (спец.одяг) на суму 137621 грн. 32 коп.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, загальні положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (на які посилається позивач у позовній заяві) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інформаційному листі від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття .

За висновками суду, свої зобов `язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 137621 грн. 32 коп. за накладними: №5-000171 від 07.11.2012р., №5-000181 від 20.11.2012р., №5-00185, №5-00186 від 22.11.2012р., №5-00196 від 27.11.2012р., №5-00199 від 30.11.2012р. всупереч ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк не виконало.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 475 грн. 08 коп. за період з 20.08.2013р. по 30.09.2013р.

За висновками суду, розрахунок суми трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не з'явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» міститься у реєстрі та знаходиться за адресою: 83008 м.Донецьк, вул.Югославська, 30.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу та трьох процентів річних доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 137 621 грн. 32 коп. та трьох процентів річних в сумі 475 грн. 08 коп. підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2058 грн. 66 коп. за період з 20.08.2013р. по 30.09.2013р.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати, відповідними нормами, правомірність нарахованої ним пені.

Як встановлено судом, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення пені. При цьому, позовна заява не містить у собі посилань на норми права, на підставі яких дана пеня нараховується.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вже було встановлено судом, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Сторонами у видаткових накладних не передбачено можливості нарахування учасником (позивачем) пені за несвоєчасне виконання замовником (відповідачем) грошових зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Доказів наявності інших узгоджень сторонами можливості стягнення пені позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що сторони не погодили можливість нарахування пені за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобов'язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного правопорушення не встановлений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 2058 грн. 66 коп. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Профлайн», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 140155 грн. 06 коп., у тому числі основний борг в сумі 137621 грн. 32 коп., три проценти річних в сумі 475 грн. 08 коп. та пеня в сумі 2058 грн. 66 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008 м.Донецьк, вул.Югославська, 30, ЄДРПОУ 33967456, р/р26009301785819, у філії ГУ ПАТ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635) на користь Приватного підприємства «Профлайн» (83071 м.Донецьк, пр-т Ленінський, 128/24, ЄДРПОУ 36981960, р/р2600204770006 у ПАТ КБ «ПРАВЕКС - БАНК» м.Київ, МФО 321983) основний борг в сумі 137621 грн. 32 коп. та три проценти річних в сумі 475 грн. 08 коп., всього заборгованість в сумі 138096 грн. 40 коп., судовий збір в сумі 2775 грн. 07 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина