Рішення

від 14.11.2013 по справі 914/3461/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 р. Справа № 914/3461/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Драйбуд", с. Керниця , до відповідача:дочірнього підприємства "Бетон Захід" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон", м. Львів, про: стягнення 9903,58 грн. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Богдан З.С. - довіреність від 01.11.2013 р. відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Драйбуд" до дочірнього підприємства "Бетон Захід" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" про стягнення 9903,58 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2013 року провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 25.09.2013 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між сторонами на підставі договору №ДГ-0000037 від 15.11.2011 р. досягнуто домовленості про поставку бетону. На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував відповідачу на розрахунковий рахунок вартість товару в розмірі 56.000,00 грн. Відповідач не передав позивачу у повному обсязі оплаченого товару. У зв'язку з наведеним, в силу положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України позивач просить повернути суму попередньої оплати. Крім того, відповідачу нараховано 676,85 грн. пені, 81,00 грн. інфляційних втрат, 145,73 грн. - 3% річних.

В судове засідання 14.11.2013 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 9.000,00 грн. бору, в решті вимог - просить припинити провадження у справі у зв'язку з власною відмовою від них.

Суд оцінює подану заяву як відмову від частини позовних вимог у зв'язку з наступним. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Відповідно до пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Таким чином, оскільки позивач не здійснив зміни у кількісних показниках матеріально-правових вимог, а визначив позовні вимоги без урахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, такі дії свідчать про відмову від позовних вимог в частині стягнення 145,73 грн. - 3% річних, 81,00 грн. інфляційних втрат та 676,85 грн. пені. Крім того, в описовій частині заяви позивач вказує на відмову від частини позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, причин неприбуття не повідомляв, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.09.2013 р., долученим до матеріалів справи. Інші поштові відправлення, надісланні на юридичну адресу відповідача, повернуті відділеннями поштового зв'язку без вручення. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №ДГ-0000037 від 15.11.2011 р. (надалі - Договір поставки). За умовами цього договору постачальник (відповідач у справі) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товарний бетон (надалі - товар) у власність покупця (позивач у справі), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі. Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим договором, визначається на підставі заявок покупця.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактури №СФ-0000073 від 08.05.2012 р. на суму 80.000,00 грн. оплати за поставлений товар. Позивачем перераховано відповідачу 56.000,00 грн. передоплати за Договором, про що представлено копії банківської виписки від 08.05.2012 р. та від 10.05.2012 р.

Відповідачем поставлено позивачу товару на загальну суму 36.800,00 грн., про що свідчать такі видаткові накладні №РН-0000454 від 18.05.2012 р. на суму 6.400,00 грн., №РН-0000455 від 18.05.2012 р. на суму 6.400,00 грн., №РН-0000456 від 18.05.2012 р. на суму 6.400,00 грн., №РН-0000457 від 18.05.2012 р. на суму 6.400,00грн., №РН-0000458 від 18.05.2012 р. на суму 6.400,00 грн., №РН-0000459 від 18.05.2012 р. на суму 4.800,00 грн.

На адресу відповідача надсилався лист від 15.06.2012 р. №33 з проханням про повернення надлишково проплачених коштів у сумі 19.200,00 грн. Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2012 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача на користь позивача становить 19.200,00 грн.

Відповідачем частково повернуто суму передоплати у розмірі 10.200,00 грн., про що свідчить банківські виписки від 05.07.2012 р. на суму 5.000,00 грн., від 10.07.2012 р. на суму 2.200,00 грн., від 16.07.2012 р. на суму 2.000,00 грн., від 25.07.2012 р. на суму 1.000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача скеровувалась претензія №1-27/11/12 від 30.11.2012 р., про повернення надлишково проплачених коштів у сумі 9.000,00 грн. Відповідачем отримано зазначену претензію, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи. Доказів повернення передоплати у сумі 9000,00 грн. станом на день прийняття рішення відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності з частиною першою статті 693 Цивільного кодекс України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 Цивільного кодекс України).

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як установлено судом, позивачем перераховано на рахунок відповідача 56.000,00 грн. передоплати. Відповідачем поставлено товару на загальну суму 36.800,00 грн. Частину суми передоплати відповідач повернув у сумі 10.200,00 грн.

Зважаючи на ці обставини, оскільки відповідачем отримано суму передоплати за товар, проте не в повному обсязі передано бетон позивачу, останнім заявлено у встановленому порядку претензію про повернення цих коштів, у відповідача виник обов'язок повернути суму передоплати. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 9.000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 145,73 грн. - 3% річних, 81,00 грн. інфляційних втрат та 676,85 грн. пені, суд враховує таке. Згідно з пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Беручи до уваги наведене вище, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про відмову від частини позовних вимог про стягнення 145,73 грн. - 3% річних, 81,00 грн. інфляційних втрат та 676,85 грн. пені, оскільки ця дія не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. Згідно з частиною четвертою статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарський суд про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з огляду на те, що спір виник з його неправильних дій.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Бетон Захід" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" (адреса: вулиця Княгині Ольги, будинок 1-5, місто Львів, Львівська область, 79044; ідентифікаційний код 35721158 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Драйбуд" (адреса: вулиця Миру, будинок 2, село Керниця, Городоцький район, Львівська область, 81550; ідентифікаційний код 33420309 ) 9.000,00 грн. боргу, 1.720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Припинити провадження в частині стягнення 145,73 грн. - 3% річних, 81,00 грн. інфляційних втрат та 676,85 грн. пені.

Повне рішення складено 19.11.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.