Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/7650/13-а
13.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Саки- Кожухарь Іван Григорович, довіреність № 1020 від 21.11.11
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 02.09.13 у справі №801/7650/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим (вул. Строітельна, 6 А, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)
до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки (вул. Курортна, 4, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки про стягнення не відшкодованої суми витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2013 по 30.06.2013 в загальному розмірі 7235,94грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2013 у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим відмовлено.
На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків викладених в постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, обставинам справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що виплата пенсій застрахованим особам, здійснюється на підставі належних документів, передбачених Порядком від 27.04.2007 № 24, зокрема позивачем не надано актів про нещасний випадок, довідок МСЕК та копій трудових книжок, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача не відшкодованих сум основного розміру пенсії, сум поштових витрат на доставку основного розміру пенсії, сум витрат на поховання пенсіонера, який помер та поштових витрат на доставку суми на поховання пенсіонера, державної адресної допомоги та поштового збору на її доставку.
Проте з такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується частково, оскільки вони не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач у період з квітня 2013 року по червень 2013 року підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим звернулося та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку з квітня 2013 року по червень 2013 року.
Матеріали справи свідчать, що розбіжності в розмірі 7235,94 грн., виникли в результаті незгоди відповідача відшкодувати виплати 18 особам, з яких: 6429,13 грн. - основний розмір пенсії; 49,13 грн. - поштовий збір з доставки пенсії; 251,50 грн. - суми витрат на поховання пенсіонера, який помер, 2,63 грн. - поштові витрати на доставку суми на поховання пенсіонера, 501,60 грн. - державна адресна допомога, 1,95 грн. - поштовий збір з доставки державної адресної допомоги.
Підставами неприйняття відповідачем до відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій зазначеним особам, які не знайшли відображення в Актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-червень 2013 року є одержання громадянами трудового каліцтва в іншій країні, тобто за межами України, відсутність особової справи пенсіонера у відповідача, смерть пенсіонера настала не за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, включення сум державної адресної допомоги та поштових витрат на її доставку до заявлених сум відшкодування.
Відповідно до статті 25 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Положеннями статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проте згідно до статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За загальним правилом ч. 4 ст. 26 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4.
Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку із інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з Відділеннями Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у районах та у містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі і Управлінням Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України та Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом відповідних витрат.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому, право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
У п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій).
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Отже, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки обов'язку відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Безпідставною є відмова відповідача у прийнятті до відшкодування за квітень-червень 2013 року витрат позивача на виплату основного розміру пенсії, її доставку, оскільки пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно не відшкодування витрат позивачу на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю у пенсійній справі копії Акту по формі Н-1, оскільки матеріали пенсійної справи містять копію рішення суду про встановлення юридичного факту отримання трудового каліцтва під час роботи на МАП «Колос» Сакського району.
Щодо відшкодування суми витрат на допомогу на поховання померлого пенсіонера, колегія суддів зазначає наступне.
Аналіз норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, прийнятого на виконання ч. 8 ст. 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що смерть ОСОБА_4 не знаходиться в причинному зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, витрат на її доставку та сум допомоги на поховання за період травень-квітень 2013 року у загальному розмірі 6732,39грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанцій, стосовно відшкодування державної адресної допомоги та витрат на доставку цих виплат, з огляду на їх правомірність і обґрунтованість та вбачає за доцільне зазначити про таке.
Виплата пенсій, відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено право непрацездатних громадян на отримання, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення, доплат, надбавок та підвищень до зазначених виплат, додаткової пенсії в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але, відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Варто зазначити, що ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" містить вичерпний перелік страхових виплат.
Таким чином не може бути відшкодована органам Пенсійного фонду України державна адресна допомога та витрати на її доставку, оскільки до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 не включається.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат, а тому відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування витрат на доставку цієї виплати, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим в частині стягнення з відповідача суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку державної адресної допомоги та витрат на її доставку у загальному розмірі 503,55 грн.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, є істотними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
З огляду на визначене, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи при ухваленні рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим - задовольнити.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 02.09.13 у справі №801/7650/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки про стягнення заборгованості- скасувати.
3.Прийняти по справі нове рішення.
«Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 4, р/р37171040200335, МФО824026, ЄДРПОУ 06010261) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Строітельна, 6-а, р/р25605302272737. МФО 324805, ЄДРПОУ 38006150) суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та допомоги на поховання за квітень-червень 2013 року в загальному розмірі 6732,39грн.
В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2013 |
Оприлюднено | 20.11.2013 |
Номер документу | 35326889 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Лядова Тетяна Романівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Лядова Тетяна Романівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Пакет Т.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Пакет Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні