Рішення

від 05.11.2013 по справі 712/14848/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів -Чужі Ю.Г., Кожух О.А.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування його державної реєстрації за апеляційною скаргою прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

10 серпня 2012 року Ужгородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області звернувся в суд з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування його державної реєстрації.

Зазначив, що Ужгородською міжрайонною прокуратурою спільно з працівниками Генеральної прокуратури України із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при вилученні земельних ділянок із користування ДП «Ужгородське лісове господарство» та подальшого їх використання, якою було встановлено, що розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації від 5 березня 2007 року № 140 «Про припинення права користування земельними ділянками» незаконно вилучено з постійного користування ДП «Ужгородське лісове господарство» землі лісового фонду загальною площею 5,3 га та переведені в землі запасу сільських рад, а саме : 2,0 га на території Руськокомарівської сільської ради, 0,4 га - Оноківської сільської ради, 0,4 га - Невицької сільської ради, 0,4 га - Великолазівської сільської ради та 2,1 га - Камяницької сільської ради.

Вилучені із порушенням норм чинного законодавства земельні ділянки були передані у приватну власність громадянам для ведення особистого сільського господарства.

Так, розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 6 серпня 2007 року № 475 ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення незаконно вилученої земельної ділянки площею 1.1 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Н.Солотвино на території Руськокомарівської сільської ради. Після виготовлення зазначеного проекту розпорядженням голови Ужгородської РДА № 756 від 14 грудня 2007 року такий було затверджено і надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,1 га для ведення особистого селянського господарства з земель запасу не наданих у власність та користування на території Руськокомарівської сільської ради. На зазначену земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 було виготовлено Державний акт серії ЯД № 542328, який зареєстрований за № 2124881800-0108071000008 від 7 лютого 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0014).

Підпунктом 1 пункту 1 розпорядження голови Ужгородської РДА № 498 від 16 серпня 2007 року громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було передано безоплатно у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства по 0,25 га кожному за межами населеного пункту с. Н.Солотвино на території Руськокомарівської сільської ради.

В подальшому було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, який затверджено розпорядженням голови Ужгородського РДА № 168 від 2 квітня 2008 року, виготовлено та видано на ім'я ОСОБА_3 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445080, зареєстрований за № 2124881800-01080710000058 від 15 травня 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0014).

Згідно розпорядження голови Ужгородської РДА № 498 від 16 серпня 2007 року було також розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, який також затверджено розпорядженням голови Ужгородської РДА № 165 від 2 квітня 2008 року, виготовлено та видано на ім'я ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445079, зареєстрований за № 212488-1800-010800-010807000059 від 15 травня 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0012).

Розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації від 15 липня 2009 року скасовано абзаци 3, 5 пункту 1 розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації № 140 від 5 березня 2007 року та повернуто ДП «Ужгородське лісове господарство» земельні ділянки площею 2.1 га території Кам'яницької сільської ради та 0,4 га - Невицької сільської ради.

Посилаючись на порушення інтересів держави, які полягають у неналежному регулюванні земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, Ужгородський міжрайонний прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати наступні розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації:

- № 140 від 5 березня 2007 року «Про припинення права користування земельними ділянками»;

- № 756 від 14 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність»;

- № 475 від 6 серпня 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;

- № 498 від 16 серпня 2007 року «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок»;

- № 165 від 2 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність»;

визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

- серії ЯД № 542328, виданий 7 лютого 2007 року на ім'я ОСОБА_1, зареєстрований за № 2124881800-0108071000008;

- серії ЯЕ № 445080, виданий 15 травня 2008 року на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований за № 2124881800-01080710000058;

- серії ЯЕ № 445079, виданий 15 травня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований за № 212488-1800-010800-010807000059;

та повернути земельні ділянки загальною площею 1.8 га в постійне користування ДП «Ужгородське лісове господарство».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин справи та недоведеність обставин, просила скасувати оскаржуване нею рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У запереченнях Ужгородська районна державна адміністрація ставить питання про відхилення апеляційної скарги як безпідставної і необгрунтованої та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову прокурора суд виходив з того, що при прийнятті розпоряджень голова Ужгородської районної державної адміністрації не виходив за межі наданих йому Земельним кодексом повноважень, так як відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, позов прокурора не містить доказу, що підтверджує незаконність оспорюваних розпоряджень та незаконність державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Не може бути прийнятий як доказ порушень земельного законодавства Ужгородською РДА акт дотримання вимог земельного законодавства від 13 квітня 2012 року, оскільки не підписаний всіма особами та не надісланий сторонам. Крім того, у червні 2010 році сплив строк на звернення до суду з позовом про визнання вказаних державних актів недійсними, обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності не наведено, судом не встановлено, а встановлення судом факту спливу строку позовної давності є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, зазначено в ч. 2 ст. 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Повноваження державних адміністрацій з питань земельних та лісових відносин визначаються Законом України «Про місцеві державні адміністрації», нормами земельного та лісового законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.31 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі, передачу у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені ст. 27 ЛК України, до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як гектар, що перебувають у державній власності.

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не повязаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 цієї статті в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Аналогічне положення міститься й у ст. 20 ЗК України.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст.122 ЗК України, відповідно до ч. 7 якої Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених ст.ст. 149, 150 цього Кодексу.

У згаданих статтях йдеться про порядок вилучення певних земельних ділянок.

Згідно із ч. 6 ст. 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених чч. 5, 9 цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених чч. 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу

Судом установлено, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду та перебували в державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень і їх передачі відповідачам.

Оспорюваним розпорядженням № 140 від 5 березня 2007 року вилучено земельну ділянку площею 5,3 із земель лісового фонду ДП «Ужгородське лісове господарство», яка використовувалися для ведення лісового господарства та переведено в землі запасу Руськокомарівської сільської ради - 2,0 га лісових земель, в землі запасу Оноківської сільської ради - 0,40 га лісових земель, в землі запасу Великолазівської сільської ради - 0,40 га лісових земель, в землі запасу Невицької сільської ради - 0,40 га лісових земель, в землі запасу Кам'яницької сільської ради - 2.1 га лісових земель, а п. 2 вказаного розпорядження зобов'язано ДП «Ужгородське лісове господарство» внести відповідні зміни до державних актів на право постійного користування землею.

Розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації від 15 липня 2009 року скасовано абзаци 3, 5 пункту 1 розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації № 140 від 5 березня 2007 року та повернуто ДП «Ужгородське лісове господарство» земельні ділянки площею 2.1 га території Кам'яницької сільської ради та 0,4 га - Невицької сільської ради.

Встановлено, що розпорядженнями голови Ужгородської районної державної адміністрації № 756 від 14 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», № 475 від 6 серпня 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», № 498 від 16 серпня 2007 року «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок», № 165 від 2 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та № 168 від 2 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведеннея земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність й передано у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

Висновки суду, що вказані вище розпорядженння є законними суперечать вищезазначеним вимогам закону, оскільки розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації № 140 від 5 березня 2007 року вилучено земельну ділянку площею 5,3 із земель лісового фонду ДП «Ужгородське лісове господарство», яка використовувалася для ведення лісового господарства, коли згідно ч. 9 ст. 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1га для нелісогосподарських потреб.

Дані порушення зафіксовані актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 13 квітня 2012 року.

Відповідні позиції щодо повноважень відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність сформульовані у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2013 № 6-13цс13 та № 6-20цс13, від 11 вересня 2013 року № 6-71цс13, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 140 від 5 березня 2007 року «Про припинення права користування земельними ділянками» видане не в межах повноважень голови Ужгородської РДА і суперечить актам цивільного законодавства та оспорювані розпорядження, які стосуються незаконно вилучених земель лісового фонду та передачі у власність ОСОБА_1 - 1,1 га та ОСОБА_2 - 0,25 га для ведення особистого селянського господарства № 756 від 14 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», № 475 від 6 серпня 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», № 498 від 16 серпня 2007 року «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок», № 165 від 2 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» слід визнати незаконними та скасувати.

Встановлено, що на підставі розпорядження голови Ужгородської РДА № 756 від 14 грудня 2007 року надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,1 га для ведення особистого селянського господарства з земель запасу не наданих у власність та користування на території Руськокомарівської сільської ради, виготовлено та видано Державний акт серії ЯД № 542328, зареєстрований за № 2124881800-0108071000008 від 7 лютого 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0014).

На підставі розпорядження голови Ужгородського РДА № 165 від 2 квітня 2008 року надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2215 га на території Руськокомарівської сільської ради, за межами с. Н.Солотвино, для ведення особистого селянського господарства, виготовлено та видано на ім'я ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445079, зареєстрований за № 212488-1800-010800-010807000059 від 15 травня 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0012).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33цс13 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку було видано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі незаконного розпорядження, такі акти слід визнати недійсним.

Редакція позову прокурора та апеляційна скарга не містить вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ужгородської РДА № 168 від 2 квітня 2008 року, на підставі якого ОСОБА_3 виготовлено та видано 15 травня 2008 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445080 на земельну ділянку площею 0,2215 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Руськокомарівської сільської ради, зареєстрований за № 2124881800-01080710000058 від 15 травня 2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124881800:03:001:0012), тому в позові в цій частині слід відмовити.

Вимога прокурора в інтересах держави про зобов'язання реєстраційної служби скасувати державної реєстрації державних акті не підлягає задоволенню, оскільки вирішення цього питання не є компетенцією суду.

Вимога прокурора про повернення земельні ділянки загальною площею 1.8 га в постійне користування ДП «Ужгородське лісове господарство» не підлягає задоволенню, оскільки визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Ужгородського районної державної адміністрації щодо вказаної земельної ділянки та визнання недійсними виданих державних актів на частину спірної земельної ділянки за своїми правовими наслідками фактично є поверненням такої попередньому землекористувачу, тобто ДП «Ужгородське лісове господарство».

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про вище викладені порушення земельного законодавства прокуратурі стало відомо у 2012 році, що вбачається з акту від 13 квітня 2012 року. Тому не можна погодитись з висновком суду, що на момент звернення до суду із позовом про визнання державних актів недійсними сплив строк позовної давності.

На підставі викладеного та ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконне та необгрунтоване та необхідно ухвалити нове рішення, яким позов Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави задовольнити частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави по 172 грн. 05 коп. судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 140 від 5 березня 2007 року «Про припинення права користування земельними ділянками».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 756 від 14 лютого 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 475 від 6 серпня 2007 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 498 від 16 серпня 2007 року «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок» в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с Нижнє Солотвино на території Руськокомарівської сільської ради (додаток 2) ОСОБА_2 в розмірі 0,25 га.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації № 165 від 2 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 542328, зареєстрований за № 2424881800-0108091000008, кадастровий номер: 21248881800:03:001:0014, виданий 7 лютого 2008 року ОСОБА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 445079, зареєстрований за № 212488-1800-010807000059, кадастровий номер: 2124881800:03:001:0012, виданий 15 травня 2008 року ОСОБА_2.

В задоволенні позову Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Руськокомарівскої сільської ради Ужгородського району, Великолазівської сільської ради Ужгородського району, Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» і Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і скасування його державної реєстрації відмовити.

В задоволенні позову Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави про повернення земельних ділянок загальною площею 1,8 га в постійне користування ДП «Ужгородське лісове господарство» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави по 172 грн. 05 коп. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: