Постанова

від 05.11.2013 по справі 826/8983/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 листопада 2013 року 12 год. 45 хв. № 826/8983/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Київській області, треті особи: державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн" та ОСОБА_2, про визнання нелегітимним рішення відповідача, а також з інших питань.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 10 червня 2013 року надійшов позов ОСОБА_1 (також далі - позивач) до Головного управління юстиції у Київській області (також далі - відповідач) , третя особа: державний реєстратор Обухівської районної державної адміністрації (також далі - третя особа-1) , про визнання нелегітимним акту відповідача від 27 березня 2013 року № 7 (також далі - оскаржуваний акт) , а також заборону будь-яких реєстраційних дій на підставі викладених в оскаржуваному акті висновків і фактів по зміні керівника, кількості і часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн" (також далі - ТОВ "Дизайн") .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що висновки, які містяться в оскаржуваному акті, є необґрунтованими і незаконними, у зв'язку з чим такий акт підлягає визнанню нелегітимним.

Ухвалою суду від 11 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) , до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ "Дизайн" (також далі - третя особа-2) .

Ухвалою суду від 17 червня 2013 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третій особі-1 проводити будь-які реєстраційні дії щодо третьої особи-2.

У судовому засіданні 05 серпня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну третьої особи-1 її процесуальним правонаступником - державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (також далі - третя особа-1) .

Відповідними ухвалами суду від 16 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні письмових заяви представника позивача про відвід судді від розгляду та вирішення справи, клопотання представника третьої особи-2 про забезпечення позову шляхом заборони на час розгляду справи (до вступу рішення у ній в законну силу) будь-яких реєстраційних дій на підставі викладених в оскаржуваному акті висновків і фактів по зміні керівника, кількості і часток учасників третьої особи-2, а також клопотань представника третьої особи-2 про забезпечення доказів шляхом їх витребування у відповідача та шляхом виклику і допиту у судовому засіданні свідків.

У судовому засіданні 16 вересня 2013 року судом задоволено відповідне письмове клопотання представника третьої особи-2 та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено ОСОБА_2 (також далі - третя особа-3) .

До суду 26 вересня 2013 року через канцелярію від представника позивача надішли письмові доповнення до позовних вимог, які по суті є заявою про їх збільшення, оскільки у них міститься прохання про доповнення прохальної частини позову вимогою про визнання нелегітимним листа відповідача від 04 квітня 2013 року № 572-1-1/73. Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, повернуто представнику позивача у зв'язку з невідповідністю ст. 106 КАС України.

У ході судового розгляду справи представники позивача та третьої особи-2 підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 01 липня 2013 року.

Представник третьої особи-3 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Третя особа-1 (її уповноважений представник) у судове засідання 30 вересня 2013 року не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому, 12 серпня 2013 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання третьої особи-1 про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 30 вересня 2013 року судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 01 жовтня 2013 року через канцелярію надійшло письмове клопотання третьої особи-1 про розгляд справи за її відсутності.

Крім того, 07 жовтня 2013 року до суду через канцелярію надійшли письмові пояснення представника позивача по суті позову, а 29 жовтня 2013 року - додаткові письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування під час прийняття у справі судового рішення по суті.

Ухвалою суду від 05 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні письмових клопотань представників позивача та третьої особи-2 про вихід із письмового провадження та розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку, за результатами якої 27 березня 2013 року складено оскаржуваний акт позапланової перевірки державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Обухівської районної державної адміністрації у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з висновками якого, третьою особою-1 при розгляді документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу - третю особу-2, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, для реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, не дотримано вимог чинного законодавства, зокрема ч.ч. 6, 7 ст. 19, ч. 11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (також далі - Закон) .

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання оскаржуваного акту нелегітимним, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

У складі головних управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби (далі - Укрдержреєстр) та підпорядковані безпосередньо Укрдержреєстру.

Згідно з п.п. 1.1-1.3 розділу І, п.п. 3.1, 3.2, 3.6 розділу ІІІ Положення про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3175/5 (також далі - Положення № 3175/5) , це Положення установлює порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - законодавство у сфері державної реєстрації), що включає в себе перевірку: дотримання державними реєстраторами законодавства у сфері державної реєстрації; здійснення виконавчими комітетами міських, рад міст обласного значення, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями (далі - органи державної реєстрації) організаційного забезпечення роботи державних реєстраторів.

Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації здійснюється Державною реєстраційною службою України (далі - Укрдержреєстр) та головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління юстиції) за дорученням Укрдержреєстру шляхом організації та проведення планових і позапланових перевірок, а також шляхом збирання інформації, необхідної для висновків про стан виконання законодавства у сфері державної реєстрації.

Для проведення перевірки Укрдержреєстр/Головне управління юстиції видає наказ, у якому зазначаються склад комісії (голова та члени комісії), підстави та строки проведення перевірки, а також період, за який вона проводиться (для планової перевірки). Копія наказу надається голові комісії.

Позапланова перевірка включає в себе перевірку дотримання державними реєстраторами законодавства у сфері державної реєстрації та/або здійснення органом державної реєстрації організаційного забезпечення роботи державних реєстраторів.

Позапланова перевірка проводиться Укрдержреєстром в органі державної реєстрації на підставі: доручень Президента України, Кабінету Міністрів України; звернень народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад; звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, державних реєстраторів; скарг або звернень громадян, суб'єктів господарювання, інших фізичних та юридичних осіб; результатів попередніх перевірок органу державної реєстрації та/або державних реєстраторів, під час яких виявлено факти, що свідчать про порушення чинного законодавства.

Укрдержреєстр/Головне управління юстиції заздалегідь не повідомляє орган державної реєстрації про проведення позапланової перевірки.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позапланову перевірку третьої особи-1 проведено на підставі наказу від 25 березня 2013 року № 160/1, оформленого у зв'язку зі зверненням народного депутата України щодо скарги третьої особи-3 від 14 лютого 2013 року на дії третьої особи-1 про порушення Закону при розгляді документів, поданих для проведення державної реєстрації змін до установчих документів третьої особи-2, які пов'язані зі зміною складу учасників третьої особи-2, а також на виконання доручення Державної реєстраційної служби України від 21 березня 2013 року № 822/8-13-7.3.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.15, 7.16 розділу VII Положення № 3175/5, за результатами проведення перевірки складається акт.

На підставі акта, який складено за результатами проведення планової або позапланової перевірки, у разі виявлення порушень законодавства:

Укрдержреєстр може: приймати рішення про усунення виявлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації; приймати рішення про звільнення державного реєстратора з посади; направити матеріали перевірки до органів прокуратури.

Головне управління юстиції може: приймати рішення про усунення виявлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації; вносити пропозиції Укрдержреєстру щодо кандидатур державних реєстраторів на звільнення з посад; направити матеріали перевірки до органів прокуратури.

Рішення про усунення виявлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації оформлюється у вигляді вимоги за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.

З аналізу викладених положень суд прийшов до висновку, що оскаржуваний акт є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення законодавства та який жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача, на підставі якого, до того ж, уповноважений орган має право вчиняти дії та приймати рішення, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Таким чином, склавши оскаржуваний акт, відповідач, за переконанням суду, діяв згідно з чинним законодавством та жодним чином не порушив права та законні інтереси позивача.

До того ж, представником позивача у ході розгляду справи не зазначено обставин та не доведено, що оскаржуваний акт будь-яким чином порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13, дії, пов'язані з включенням до акту висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є. Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного акту нелегітимним.

При цьому, заборона вчиняти будь-які дії на підставі висновків оскаржуваного акту, про що міститься вимога у прохальній частині позову, відповідно до КАС України, є одним із заходів забезпечення позову, питання щодо вжиття якого вирішено у ході судового розгляду справи.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що спори, які виникають між товариством та його учасником (засновником, акціонером) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності таких товариств, крім трудових спорів, є корпоративними спорами, оскільки виникають із корпоративних відносин.

Корпоративні відносини, у свою чергу, це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача та не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Київській області, треті особи: державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн" та ОСОБА_2, про визнання нелегітимним рішення відповідача, а також з інших питань є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин