Рішення

від 18.11.2013 по справі 368/2104/13-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/2104/13-ц

провадження № 2\368\733\13

Рішення

іменем України

"18" листопада 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області під головуванням судді Шевченко І.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та тлумачення заповіту, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 02.02.2011 р., посвідчений секретарем виконавчого комітету Переселенської сільської ради Мірошник Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 5, а саме: що ОСОБА_3 згідно свого заповіту заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р., визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району, кадастровий номер 3222286000:02:010:0018, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 201974 від 27.07.2006 р. (який вона отримала за життя, але він був втрачений) належала земельна ділянка площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району.

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишилась вищезазначена земельна ділянка.

02.02.2011 р. ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Переселенської сільської ради Мірошник Л.М. та зареєстровано в реєстрі за №5.

Відповідно до вищезазначеного заповіту ОСОБА_3, заповіла йому, її онуку ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 склала заповіт, яким державний акт заповіла йому, він як спадкоємець за заповітом успадковує спадщину ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки, площею 1,6013 га.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 він у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк належним чином прийняв спадщину бабусі шляхом подачі до Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріальної контори №4306/1908/02-14 від 01.08.2013 р.

Згідно п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку державному нотаріусу державної нотаріальної контори необхідно надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3

Однак, він не зміг надати оригінали державного акту на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, оскільки державний акт був втрачений.

Він звернувся до Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі для отримання дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3

Посадові особи Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі надали йому лише копію державного акту та повідомили, що дублікат державного акту, у разі його втрати, може отримати лише власник, тобто ОСОБА_3 Оскільки, власник ОСОБА_3 померла, дублікат державного акту на померлу особу не може бути виданий.

Він не зміг надати нотаріусу оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, оскільки він не є власником та не може отримати дублікат втраченого державного акту в Управлінні Держземагентства у Кагарлицькому районі.

На адресу його державним нотаріусом Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори було направлено лист №5592/2534/02-14 від 01.10.2013 р., в якому зазначено, що йому необхідно надати оригінал державного акту для отримання свідоцтва про право на спадщину.

В зв'язку з тим, що він не зміг надати державному нотаріусу оригінал державного акту необхідно звернутись до суду щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району, яка належала ОСОБА_3

Таким чином, у зв'язку з тим, що державний акт ОСОБА_3 було втрачено, а для отримання свідоцтв про право на спадщину необхідно надати оригінал державного акту. Він не може оформити через нотаріальну контору свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Крім цього, в листі №5592/2534/02-14 від 01.10.2013 р. державний нотаріус вказала, що відносно заповідання державного акту, то йому необхідно звернутись до суду для тлумачення заповіту, а саме: що заповідач мав на увазі заповісти йому земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3

В зв'язку з чим, йому було рекомендовано звернутись до суду щодо вирішення питання про тлумачення заповіту.

Згідно ч. 1 ст. 1256 Цивільного кодексу України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Згідно ч. 2 ст. 1256 Цивільного кодексу України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно ч. З ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Оскільки виник спір щодо змісту заповіту, він змушений звертатись до суду щодо тлумачення змісту заповіту, а саме: що ОСОБА_3 згідно свого заповіту від 02.02.2011 р. заповіла йому земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

Позивач в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутність і не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явилася та подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, оскільки проживає в АР Крим. Проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Представник третьої особи в особі Державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву, в якій з позовом згідні та просить розгляд справи проводити у відсутність представника реєстраційної служби.

Представник третьої особи в особі Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 201974 від 27.07.2006 р. (який вона отримала за життя, але він був втрачений) належала земельна ділянка площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району.

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишилась вищезазначена земельна ділянка.

02.02.2011 р. ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Переселенської сільської ради Мірошник Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 5.

Відповідно до вищезазначеного заповіту ОСОБА_3, заповіла позивачу, її онуку ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 склала заповіт, яким державний акт заповіла позивачу, він як спадкоємець за заповітом успадковує спадщину ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки, площею 1,6013 га.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк належним чином прийняв спадщину бабусі шляхом подачі до Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріальної контори №4306/1908/02-14 від 01.08.2013 р.

Згідно п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку державному нотаріусу державної нотаріальної контори необхідно надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3

Однак, позивач не зміг надати оригінали державного акту на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, оскільки державний акт був втрачений.

Позивач звертався до Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі для отримання дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3

Посадові особи Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі надали позивачу лише копію державного акту та повідомили, що дублікат державного акту, у разі його втрати, може отримати лише власник, тобто ОСОБА_3 Оскільки, власник ОСОБА_3 померла, дублікат державного акту на померлу особу не може бути виданий.

Позивач не зміг надати нотаріусу оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, оскільки він не є власником та не може отримати дублікат втраченого державного акту в Управлінні Держземагентства у Кагарлицькому районі.

Таким чином, у зв'язку з тим, що державний акт ОСОБА_3 було втрачено, а для отримання свідоцтв про право на спадщину необхідно надати оригінал державного акту. позивач не може оформити через нотаріальну контору свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Суд вважає, що позивачем достатньо наведено підстав, щоб визнати за ним право на спадщину за законом на земельну ділянку, а тому суд визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222286000:02:010:0018.

Крім цього, в листі №5592/2534/02-14 від 01.10.2013 р. державний нотаріус вказала, що відносно заповідання державного акту, тому позивачу необхідно звернутись до суду для тлумачення заповіту, а саме: що заповідач мав на увазі заповісти йому земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3

В зв'язку з чим, йому було рекомендовано звернутись до суду щодо вирішення питання про тлумачення заповіту.

Згідно ч. 1 ст. 1256 Цивільного кодексу України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Згідно ч. 2 ст. 1256 Цивільного кодексу України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Оскільки виник спір щодо змісту заповіту, позивач змушений звертатись до суду щодо тлумачення змісту заповіту, а саме: що ОСОБА_3 згідно свого заповіту від 02.02.2011 р. заповіла йому земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а тому суд задовольняє позовні вимоги позивача та розтлумачує волевиявлення заповідача, а саме: розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 02.02.2011 р., посвідчений секретарем виконавчого комітету Переселенської сільської ради Мірошник Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 5, а саме: що ОСОБА_3 згідно свого заповіту заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 1223, 1256 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та тлумачення заповіту - задовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 02.02.2011 р., посвідчений секретарем виконавчого комітету Переселенської сільської ради Мірошник Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 5, а саме: що ОСОБА_3 згідно свого заповіту заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №201974 виданий Кагарлицькою РДА 27.07.2006 р.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,6013 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222286000:02:010:0018.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: / підпис /

З оригіналом згідно: суддя

станом на 19 листопада 2013 року рішення суду не набрало законної сили.

Суддя: І. І. Шевченко