Ухвала

від 14.11.2013 по справі 801/7796/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7796/13-а

14.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Москаленко С.А. ) від 29.08.2013 по справі №801/7796/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (вул. Севастопольська, 243, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95024)

до Міністерства доходів і зборів України (пл. Львівська, 8, м. Київ,04655)

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Мате Залки, буд.1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95036)

про визнання протиправними дій,спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій,спонукання до виконання певних дій - задоволено: визнані протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромрезерв» за червень 2013 року, поданої 20.06.2013; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за червень 2013 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду представник Міністерства доходів і зборів України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційні скарги мотивовані невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 14.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 18.07.2013 позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкову декларацію за червень 2013 року ПДВ разом з довідкою щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду, розрахунком суми бюджетного відшкодування, розшифровкою податкових зобов'язань та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з квитанцією № 1 податкову декларацію за червень 2013 року з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" не прийнято у зв'язку із тим, що у період червеня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" не було платником ПДВ.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України, та є обов'язком органу державної податкової служби.

Слід зазначити, що пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 48.3. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно підпункту 48.5.1. пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до пункту 4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 № 68 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Згідно із наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності", а саме пункт 7.4, квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У пункті 7.5 статті 7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008 №233 "Про подання електронної податкової звітності" зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що договір № 040120121 від 10.01.2012 про визнання електронних документів позивачем було підписано з Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим. Квитанція про одержання звіту в електронній формі - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (наказ Державна податкова адміністрації України від 06.04.2009 №168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Колегія суддів зазначає, що до обов'язків Державної податкової служби України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - безпосередньо прийом декларацій. Отже, до повноважень Державної податкової служби України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Відмову в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2013 року було направлено саме Державною податковою службою України, проте, ані Податковим кодексом, ані наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Державною податковою службою України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи складеним актом № 208/15-2 від 08.10.2009 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, що було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2009 у справі № 2а-12145/09/9/0170, яке ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2010 залишено без змін.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (пункт 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №978).

Згідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оформлене актом № 208/15-2 від 08.10.2009, набрало законної сили 13.08.2010.

Тобто, на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, оскільки у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 № 1172/11/13-10.

Колегія суддів зауважує, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправними дій з не прийняття як податкових звітів податкової декларації означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими, отже податкова декларація є такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всесторонньо перевіривши обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та прийняв рішення з урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, що мають значення для прийняття рішення, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 по справі №801/7796/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська