Рішення

від 14.11.2013 по справі 905/6264/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2013 Справа № 905/6264/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг-Транс", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором №056С-06 від 29.09.2006р. в сумі 59 195,45 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ісаєвська О. М. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

14.11.2013р. з 11.30 год. по 11.40 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг-Транс", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №056С-06 від 29.09.2006р. в сумі 59 195,45 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/6264/13.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 30.10.2013р. строк розгляду справи №905/6264/13 продовжений на 15 днів.

В судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 09.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовснабторг-Транс» зареєстровано за адресою: 87512, м. Маріуполь Донецької області, вул. Сонячна, 3/73. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання господарським судом процесуальних документів на вищевказану адресу відповідача та наявні в матеріалах справи повернення поштового відправлення № 31951828 з відміткою органу зв'язку «за закінченням терміну зберігання», суд робить висновок про належне виконання обов'язку його повідомити про час та місце розгляду справи №905/6264/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

29 вересня 2006р. між Приватбанком (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовснабторг-Транс» (далі - позичальник) укладено кредитний договір №056С-06 від 29.09.2006р., відповідно до п.1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 127 500,00 грн. Строки погашення кредиту - у відповідності до Графіку погашення кредиту (Додаток №1 цього договору), при цьому остаточне погашення кредиту відбувається 27.09.2011р..

За змістом п.п.4.1, 4.2 кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту позичальник сплачує відсотки в розмірі 17% річних. При порушенні позичальником зобов'язань з повернення кредиту позичальник сплачує відсотки в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Згідно з п.4.3, сплата вищевказаних відсотків здійснюється в дату сплати процентів. Датою сплати процентів є 27 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено договором п.7.3. При несплаті процентів у вищевказаний строк вони вважаються простроченими. Крім того, позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,25% від встановленого ліміту на межі, відмінні від сплати страхових платежів, в поточну дату сплати процентів (п.4.5 кредитного договору).

Виходячи з норм п.5.1, при порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, позичальник сплачує банку за кожний день порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування такої пені здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано позичальником (п.5.4 кредитного договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання цього договору обома сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №056С-06 від 29.09.2006р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії кредитного договору №056С-06 від 29.09.2006р. банком здійснювалось кредитування позичальника в межах встановленого п.1.1 ліміту, у відповідності до п.п.4.1, 4.2, 4.5 нараховувались відсотки за користування кредитом та комісійна винагорода. Позичальник, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував кредитні кошти у визначені графіком строки та в сумах не повертав, відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

У зв'язку з вищевикладеним, банк звернувся до позичальника з повідомленням №30.1.0.0/2-60928LOSA03I0 від 27.12.2012р., в якому повідомив про порушення зобов'язань за кредитним договором №056С-06 від 29.09.2006р., що призвело до виникнення простроченої заборгованості в сумі 57 754,12 грн., яку вимагав сплатити протягом 30 днів. Вищевказану вимогу позичальником залишено без відповіді та задоволення., доказів протилежного під час розгляду справи №905/6264/13 не надано.

Як зазначає позивач, наразі у клієнта наявна заборгованість за кредитом в сумі 30 385,55 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 123,10 грн. та заборгованість з комісійної винагороди в сумі 1 485,10 грн. На вимогу суду позивачем до матеріалів справи №905/6264/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), яки підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Отже, беручи до уваги, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 30 385,55 грн., заборгованості за відсотками в сумі 16 123,10 грн. та заборгованості з комісійної винагороди в сумі 1 485,10 грн. є правомірними та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів наведеної норми, позивачем на підставі п.п.5.1, 5.3 договору нараховано за період з 29.10.2009р. по 30.05.2013р. та пред'явлено до стягнення пеню за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та комісійної винагороди загальною сумою 11 201,70 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення пені за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором 11 201,70 грн. заявлено в межах допустимого законом розміру.

Беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором №056С-06 від 29.09.2006р. в сумі 59 195,45 грн. є правомірними, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 266, 267, 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг-Транс", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №056С-06 від 29.09.2006р. в сумі 59 195,45 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг-Транс" (87512, м. Маріуполь Донецької області, вул. Сонячна, 3/73, ЄДРПОУ 34273777) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість кредитом в сумі 30 385,55 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 123,10 грн., заборгованість з комісійної винагороди в сумі 1 485,10 грн., пеню в сумі 11 201,70 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 19.11.2013р.

Суддя П.В. Демідова