Постанова

від 11.11.2013 по справі 812/8960/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/8960/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представник позивача -

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області: не з'явився,

представник відповідача - ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» в особі

Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 9663,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 в розмірі 9663,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» має у своєму складі відокремлений підрозділ - Спеціалізоване управління «Сєвєродонецькспецбуд», що зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 має заборгованість перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з відшкодування виплачених пільгових пенсій в сумі 9663,56 грн., яка до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9663,56 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 11.11.2013 до суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заяви про проведення розгляду справи за його відсутності чи заперечення проти позову до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Відокремлений підрозділ Спеціалізоване управління «Сєвєродонецькспецбуд» є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» та не має статусу самостійної юридичної особи, у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком №2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 8, 10, 12). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були отримані уповноваженою особою відповідача 20.08.2013 та 23.09.2013 відповідно (а. с. 9, 11).

Таким чином, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 в розмірі 9663,56 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 5, 6) та карткою особового рахунку за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 (а. с. 7).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464), яким внесено зміни до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та № 1058.

Разом з цим положення Закону № 1058, які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом № 2464 не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

При цьому, чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо стягнення з підприємств фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх фінансового становища, так як вказані суми вже є фактично сплачені пенсіонерам.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 в розмірі 9663,56 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» (юридична адреса: 93400, Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 1-г, код 01240887) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код 21792459, р/р25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.08.2013 по 01.10.2013 у розмірі 9663,56 грн. (дев'ять тисяч шістсот шістдесят три гривні п'ятдесят шість копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва