Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/11916/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11916/13 11.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор"

про стягнення 4938,32 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" про стягнення заборгованості за договором поставки продукції у сумі 5181,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки продукції №659 від 01.03.2011 поставив відповідачу продукцію, тоді як відповідач в порушення умов даного договору зобов'язання по оплаті поставленої продукції в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.08.2013 справу № 910/11916/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/11916/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013 справу № 910/11916/13 передано судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/11916/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи.

07.10.2013 позивач, через відділ діловодства суду, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки продукції у сумі 4938,32 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №910/11916/13 передано на розгляд судді Ломаці В.С., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013, на підставі ст.ст.65, 86 ГПК України, справу № 910/11916/13 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу № 910/11916/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013, на підставі ст.ст.65, 86 ГПК України, справу № 910/11916/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 11.11.2013, суд розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог приймає її до розгляду з огляду на наступне.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 4938,32 грн.

Сторони в судове засідання 11.11.2013 своїх представників не направили.

Позивач, 07.10.2013, через відділ діловодства суду, подав клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, що міститься в матеріалах справи, відзив на позов, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." в особі філії "Л.К.О. № 1" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сектор" (покупець) укладено договір поставки продукції №659, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно, тощо).

При цьому, під терміном продукція в даному договорі сторони визначили пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ВАТ «Охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ЗАТ «Бершадський пиво комбінат» та ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод» (п. 2 р. 1 договору).

Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції, а підтвердженням факту узгодження умов поставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна. Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) не розглядаються (п. 3 р. 1 договору).

Згідно п. 3 р. 3 договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а при відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману ним продукцію.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 (п.6 р. 1 договору).

Сторонами не оспорювалася правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки продукції є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

На виконання умов даного договору, позивач здійснив поставку відповідачуузгодженої продукції на загальну суму 5531,38 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № ВН-Е25441 від 17.12.2011 на суму 1657,12 грн., №ВН-Е20767 від 19.10.2011 на суму 1465,62 грн., № ВН-Е21981 від 02.11.2011 на суму 1908,24 грн., №ВН-Е23481 від 23.11.2011 на суму 500,40 грн., які підписані обома сторонами без заперечень та скріплені печатками.

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору поставки продукції.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленої продукції, оплату належним чином не здійснив, сплативши лише 593,06 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлену продукцію в сумі 4938,32 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а у відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П. 3 р. 3 договору сторони визначили, що при відвантаженні продукції без попередньої оплати, що мало місце в даному випадку, покупець зобов'язаний у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману ним продукцію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженої договором продукції та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4938,32 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку оплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн., втім сплатив 1721,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №1808 від 04.04.2013.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" (04214, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 40, кв. 121; ідентифікаційний код 23170360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; ідентифікаційний код 37317990) 4938 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 32 коп. основного боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу, після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; ідентифікаційний код 37317990) з Державного бюджету України 00 грн. 50 коп. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням №1808 від 04.04.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2013.

Суддя Т.В.Васильченко