Рішення
від 19.11.2013 по справі 901/3240/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2013Справа № 901/3240/13 за позовом Приватного підприємства «Агентство безпеки «Альфа-Юг 2008», м.Сімферополь,

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Євпаторійський міський молочний завод», м.Євпатория,

про стягнення 128 048,00 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - Рябченко В.С., представник за довіреністю

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство «Агентство безпеки «Альфа-Юг 2008», м.Сімферополь, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Євпаторійський міський молочний завод», м.Євпатория, в якій просить суд стягнути з відповідача 128048,00 грн. заборгованості по договору про надання охоронних послуг від 01.12.2012 № 23/12.

Позивачем були уточнені позовні вимоги листом від 12.11.2013, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 152220,00 грн. та 3% річних у розмірі 4566,60 грн., які розраховані станом на 12.11.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач, вдруге, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Агентство безпеки «Альфа-Юг 2008», м.Сімферополь, (Виконавець, надалі позивач) та Приватним акціонерним товариством «Євпаторійський міський молочний завод», м.Євпатория, (Замовник, надалі відповідач) укладений договір про надання охоронних послуг від 01.12.2012.

Відповідно до п.1.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок по здійсненню охорони об'єкта Замовника (далі - Об'єкт), що перебуває в його власності (користуванні), шляхом здійснення комплексу організаційних і практичних заходів, спрямованих на профілактику, попередження й запобігання (припинення) протиправних дій щодо Об'єкта, який охороняється, а Замовник зобов'язується вчасно оплатити послуги Виконавця на умовах і в порядку, встановленим даним Договором.

Згідно до п.3.1 договору, плата за охоронні послуги Виконавця визначається Сторонами, виходячи з Розрахунку (Додаток №2).

Пунктом 3.2 договору зазначено, що оплата за охорону здійснюється 100% передплатою за поточний місяць впродовж п'яти банківських днів, на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п.3.4 договору приймання-передача наданих послуг проводиться Замовником і Виконавцем щомісяця шляхом підписання Сторонами актів наданих послуг.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані послуги по охороні об`єкта, про що свідчать акти приймання - передачі робіт № ОУ-0000118 від 31.05.2013, № ОУ-0000049 від 31.03.2013, ОУ-0000216 від 31.07.2013, № ОУ 01000159 від 30.06.2013, №ОУ-0000083 від 30.04.2013, № ОУ-00000021 від 28.02.2013, № ОУ-0000004 від 31.01.2013, № ОУ-0000391 від 31.10.2013 та підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.2013, на суму 152220,00 грн.

На виконання п. 3.2 договору позивачем були виставлені рахунки - фактури, зокрема: № СФ-0000004 від 04.01.2013, на суму 17112,00 грн., № СФ-0000021 від 01.02.2013, на суму 15456,00 грн.; № СФ-0000049 від 01.03.2013, на суму 17112,00 грн.; № СФ-0000082 від 01.04.2013, на суму 16560,00 грн.; №СФ-00043 від 07.05.2013, на суму 17112,00 грн.; № СФ-00087 від 03.06.2013, на суму 16560,00 грн.; № СФ-00144 від 01.07.2013, на суму 17112,00 грн.; №СФ-00205 від 01.08.2013, на суму 17112,00 грн.; № СФ-00260 від 02.09.2013, на суму 16560,00 грн.,

Однак на сьогоднішній день відповідачем не сплачена заборгованість у розмірі 152220,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за вказаним договором.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні позивача про стягнення 152220,00 грн. заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, в зв`зку з несплатою відповідачем основної суми боргу позивачем було нараховано 4566,60 грн. 3 % річних, які були розраховані станом на 12.11.2013.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 20.11.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Євпаторійський міський молочний завод», (вул.Інтернаціональна, 123, м.Євпаторія, 97403, ЄДРПОУ 30890009) на користь Приватного підприємства «Агентство безпеки «Альфа-Юг 2008», (вул.Лінійна, 2, м.Сімферополь, 95018, ЄДРПОУ 36070444) 152220,00 грн. основного боргу, 4566,60 грн. 3 % річних, 2868,34 грн. судового збору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Євпаторійський міський молочний завод», (вул.Інтернаціональна, 123, м.Євпаторія, 97403, ЄДРПОУ 30890009) на користь Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м.Сімферополі , Автономної Республіки Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь) 267,39 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя С.С. Потопальський

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення19.11.2013
Оприлюднено20.11.2013
Номер документу35342876
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/3240/13

Ухвала від 06.12.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

С.С. Потопальський

Рішення від 19.11.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

С.С. Потопальський

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні