Ухвала

від 29.10.2013 по справі 824/1686/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1686/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2387,77 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 77 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.07.2013р. по 26.07.2013р. на суму 2387,77 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2013 року від 26.07.2013р. №14305/03, розрахунком по відшкодуванню заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по відповідачу.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п.6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).

Згідно абзацу 4 п.1, ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо посилання відповідача, що справу розглянуто у скороченому провадженні на підставі ст. 183-2 КАС України, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Як вже встановлено, відповідач своєчасно в добровільному порядку не відшкодував відповідні витрати.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Як слідує матеріалів справи розрахунок фактичних витрат позивача на 2013 рік відповідачем отримано 31.01.2013 року, в обґрунтування вказаної позиції відповідачем не надано доказів про те, що в адміністративному чи судовому порядку вказаний розрахунок оскаржувався, а тому останній є узгодженим.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, законом не визначена залежність моменту виникнення права пенсійного фонду на відшкодування витрат від часу здійснення таких витрат, не встановлено обмежень щодо строку протягом якого УПФУ має право звертатися до суду із позовами про стягнення вказаних спірних витрат.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, №2 покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, у підприємств та організацій виникає обов'язок відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), призначені працівникам відповідача відповідно до пункту пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 справа № 21-215а13 та 17.09.2013 справа № 21-246а13.

З приводу посилань відповідача, що позивачем не надано жодних доказів правонаступництва ТОВ "Будівельне управління "Промбуд 2" відносно інших юридичних осі, на яких працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме: БУ "Промбуд-2" трест "Чернівцібуд"; мале державне підприємство "БУ- Промбуд"; ДП "Будівельне управління "Промбуд 2"; ВАТ "Чернівцібуд", колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачем до суду надано копію статуту позивача згідно пункту 2.1 ч. 2 останнє є правонаступником ДП "Будівельне управління "Промбуд 2"; ВАТ "Чернівцібуд" по всіх його правах і зобов'язаннях.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.