УКРАЇНА ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 819/2416/13-a "14" листопада 2013 р. м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Хрущ В. Л., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області до Приватно-фермерського господарства «Долина» про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ : До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області (надалі по тексту - позивач, УПФ України у Кременецькому районі)з позовом до Приватно- фермерського господарства «Долина» (надалі по тексту - відповідач, ПФГ «Долина» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 938,67 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 938,67 грн., в тому числі: 423,09 грн. – недоїмка, 230,04 грн. – фінансові санкції, 285,54 грн. – пеня, яка виникла в результаті несплати у визначеному законом порядку самостійно узгоджених сум зобов'язань. На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлялись рекомендованими листами за місцем його реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Однак, після отримання копій вказаних ухвал, відповідач не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі – не подавав, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду – не надходило. Представник від Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області в судове засідання не з'явився, подавши попередньо подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, у якій також зазначено, що позовні вимоги підтримуються позивачем в повному обсязі. Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини. Відповідач, Приватно-фермерське господарство «Долина» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 31275860), - зареєстроване як юридична особа 11.02.2002 року, про що свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 14.10.2013 року. Крім того, у відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, та до 2011 року - відповідач був платником страхових на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та, відповідно, був зобов'язаний вчасно сплачувати платежі до Пенсійного фонду України у належному розмірі. Разом з тим, станом на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, всупереч вимогам законодавства, сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду України у повному обсязі відповідачем - не проведена, внаслідок чого станом на час розгляду справи за Приватно-фермерським господарством «Долина» рахується неохоплений заходами примусового стягнення та нестягнутий в судовому порядку борг перед Пенсійним фондом, який виник з 25.02.2005 року, у сумі 938,67 грн., в тому числі: 423,09 грн. – недоїмка, 230,04 грн. – фінансові санкції, 285,54 грн. – пеня. Вказані обставини та заявлена до стягнення сума боргу відповідача перед Пенсійним фондом України підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи - Приватно-фермерського господарство «Долина», яка має найманих працівників, в якій відображено наявну у відповідача заборгованість починаючи з 25.02.2005 року. Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. З 01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, - з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Згідно з положеннями цього ж закону – з 01.01.2011 року частини 1-9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключені. Разом з цим, згідно з положеннями пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того що преамбулою до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV (надалі по тексту - Закон №1058) визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Згідно зі статтею 5 Закону № 1058 в редакції, що діяла до 01.01.2011року, - цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Отже, Закон України №1058 - є спеціальним законом щодо правовідносин, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі. Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV було передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, зазначених у п. 5 статті 14 цього Закону, базовим звітним періодом є квартал. Згідно з ч. 12 статті 20 вищезазначеного Закону - страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У відповідності з вимогами статті 106 Закону №1058, в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, - вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки. Згідно ч. 15 ст. 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вже було зазначено вище, право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01.01.2011року, передбачено положеннями статті 106 Закону № 1058, в редакції, що діяла до 01.01.2011року, при цьому, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача несплаченої в добровільному порядку та неохопленої заходами примусового стягнення заборгованості перед Пенсійним фондом по сплаті внесків загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму – 938,67 грн., яка з 25.02.2005 року, - є несплаченою і на даний час. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків – є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в повному обсязі в добровільному порядку – не виконаний і відповідні докази, які б підтверджували погашення наявного боргу та спростовували б доводи, викладені в позові, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги – є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі – шляхом стягнення з Приватно-фермерського господарства «Долина» на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області заборгованості на заявлену в позові загальну суму 938,67 гривень. Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України – судові витрати у цій справі з відповідача – не стягуються. Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: 1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, - задовольнити. 2.Стягнути з Приватного-фермерського господарства «Долина» (ідентифікаційний код – 31275860, с.Колосова, Кременецький район, Тернопільська область) на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі заборгованість в сумі 938,67 грн. (дев'ятсот тридцять вісім гривень 67 коп.), які перерахувати за наступними реквізитами: р/р 25606341202198 в Кременецькому відділенні №6351 ВАТ “Державний ощадний банк України” МФО 398262, код 21156309. Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Хрущ В. Л. Копія вірна: Суддя Хрущ В. Л.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2013 |
Оприлюднено | 21.11.2013 |
Номер документу | 35346499 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Хрущ В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні