Рішення

від 18.11.2013 по справі 914/3777/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 р. Справа № 914/3777/13

За позовом : Приватного підприємства «Семь Ветров», м. Севастополь

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 41 033,79 грн. за договором поставки №С/30 від 09.11.2012р.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Ричагова О.М. - представник за довіреністю від 02.01.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Семь Ветров» подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 41 033,79 грн. за договором поставки №С/30 від 09.11.2012р.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 28.10.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 28.10.2013р. розгляд справи відкладено на 18.11.2013р.

15.11.2013р. на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли документи(вх.48523/13), а саме: додаток до позовної заяви вих..№114 від 12.11.2013р., копії видаткової накладної № РН-0001408 від 24.11.2012р., податкової накладної № 124 від 24.11.2012р., товарно - транспортної накладної від 24.11.2012р., акт звірки за період з 01.12.2012р. по 31.10.10.2013р. та копії банківських виписок.

В судове засідання 18.11.2013р. представник позивача прибув, подав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимоги (вх.48789/13 від 18.11.2013р.). Просить позов задоволити повністю з врахуванням заяви про уточнення (зменшення позовних вимог) та додатку до позовної заяви вих.№ 114 від 12.11.2013р., а саме стягнути з відповідача 37 828,00 грн. заборгованості за поставку товару за Договором, за неналежне виконання зобов'язання 3% річних в сумі 656,41 грн. та пені в розмірі 2 609,18 грн. Інфляційні втрати просить не стягувати. Подала довідку вих..№112 від 12.11.2013р.про відсутність оплат відповідачем по Договору.

В судове засідання відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 07.10.2013р. не виконав, відзиву на позов не надав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.

Справа розглядається з врахування заяви (вх. №48789/13) позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог та відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оглянувши їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

09.11.2012р. між Приватним підприємством «Семь Ветров» (Постачальник за Договором, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець за Договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № С/30 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору з метою регулярного забезпечення Постачальником потреб Покупця в продуктах харчування (надалі - Товар), Постачальник зобов'язується передавати у встановлений термін Товар Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати Товар і своєчасно оплачувати його.

Кількість, ціна і розгорнута номенклатура (асортимент) Товару фіксується сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума Договору складається із сукупності узгоджених сторонами у накладних вартостей партій Товару, поставлених Постачальником Покупцеві у рамках цього Договору протягом всього терміну його дії (п.п. 1.2.,1.3. Договору).

Оплата отриманого Товару здійснюється покупцем протягом двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару (п. 5.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано Товар згідно видаткових накладних №№ РН-0001408 від 24.11.2012р. на суму 24 944,50 грн.; РН-0001445 від 01.12.2012р. на суму 5 280,00 грн.; РН-0001487 від 08.12.2012р. на суму 6234,00 грн.; РН-0001528 від 15.12.2012р. на суму 5 162,50 грн.; РН-0000123 від 26.01.2013р. на суму 1 122,00 грн.; РН-0000443 від 23.03.2013р. на суму 14 763,50 грн.; РН-0000510 від 06.04.2013р. на суму 7 526,50 грн.; РН-0000633 від 27.04.2013р. на суму 7 647,50 грн. та РН-0000675 від 04.05.2013р. на суму 9 795,00 грн., що підписанні сторонами та скріпленні печатками без жодних застережень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу поставлено товар в асортименті відповідно до умов Договору на загальну суму 82 475,50 грн. Претензій та зауважень щодо отримано товару відповідачем не подано.

Однак відповідач повністю свої зобов'язання за Договором не виконав, частково здійснив оплату за поставлений Товар, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку, поданих позивачем (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні) на суму 44 647,50 грн.

У зв'язку з чим, на момент звернення до суду у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 37 828,00 грн.

28.07.2013р. позивачем було направлено претензію № 69 від 25.07.2013р. відповідачу з вимогою оплатити заборгованість. Відповідачем не було дано відповіді на претензію.

За неналежне виконання умов Договору позивач з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 609,17 грн. та 3% річних в сумі 656,41 грн.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки продукції згідно умов Договору, що, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами без жодних застережень.

Видаткова накладна є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що фіксує факт здійснення господарської операції.

Проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених позивачем товарів належними та допустимими доказами не підтверджений. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 37828,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п. 6.1. Договору у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати партії Товару, Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення;

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням ст.253 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України), та встановив, що при її нарахуванні позивачем було допущено помилку при застосуванні ставки НБУ в день., а саме: з 23.03.2012р. по 09.06.2013р. облікова ставка НБУ -7,5%, подвійна облікова ставка НБУ - 15%. Це число 15%/365(кількість днів у році)= 0,041095% - ставка НБУ в день. З 10.06.2013р. по 12.08.2013р. облікова ставка НБУ -7,0%, подвійна облікова ставка НБУ - 14%. Це число 14%/365(кількість днів у році)= 0,038356 %- ставка НБУ в день. З 13.08.2013р. облікова ставка НБУ -6,5%, подвійна облікова ставка НБУ - 13%. Це число 13%/365(кількість днів у році)= 0,035616 %- ставка НБУ в день. Таким чином, суд встановив, що сума пені яка підлягає стягненню становить 2 588,41 грн., а в частині стягнення пені в сумі 20,76 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок, встановив, що стягненню підлягає 3% річних в сумі 656,41 грн.,в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 253, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Семь Ветров» (99003, місто Севастополь, вулиця Харківська, 77; ідентифікаційний код юридичної особи 31527943) 37 828,00грн. - заборгованість за поставлений товар, 2 588,41 грн. - пені, 656,41грн. - 3% річних та 1 719,63грн. - витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволені решти позовних відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.11.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.