Рішення

від 18.11.2013 по справі 916/2693/13-904/6807/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "18" листопада 2013 р.Справа  № 916/2693/13-904/6807/13 За позовом: Спільного українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛПРОФІ"; про стягнення Суддя Меденцев П.А. Представники: Від позивача: не з'явився. Від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПОРУ: ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року справу №904/6807/13 за позовом Спільного українсько-американсько-російського підприємства „АЙСБЕРГ” ЛТД до Товариства з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” про стягнення 34 724,19 грн. було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області. 07.10.2013р. за вх. №4177/13 надійшла справа до господарського суду Одеської області за позовом Спільного українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД (далі – позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛПРОФІ" (далі – відповідач) 34 724,19 грн. Ухвалою суду від 08.10.2013 року прийнято справу №904/6807/13 до провадження суддею Меденцевим П.А. та присвоєно справі № 916/2693/13-904/6807/13. Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи до суду уточнення позову. Відповідач у судових засіданнях не з'являвся. Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. 45), що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „за зазначеною адресою не проживає”. Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій. З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛПРОФІ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне: Між Спільним українсько-американсько-російським підприємством "АЙСБЕРГ" ЛТД та Товариством з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” 11 січня 2013 року було укладено договір поставки № 11/01-13, відповідно до якого позивач поставляв відповідачу вина у пляшках, а останній приймав цей товар та мав оплачувати його вартість протягом 40-ка календарних днів з дня одержання. Спільним українсько-американсько-російським підприємством "АЙСБЕРГ" ЛТД, згідно видаткових накладних, було поставлено товар Товариству з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” на загальну суму 41  467,54 грн. Проте, в порушення вимог договору, відповідач лише частково розрахувався з позивачем на суму 7  629,34 грн. Отже, станом на подачу позову до суду за Товариством з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” рахується основна заборгованість у сумі 33  838,20 грн. Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки у розмірі 33  838,20 грн., та пеню – 885,99 грн. 28.10.2013 року за вх. №32699/13 Спільне українсько-американсько-російське підприємство "АЙСБЕРГ" ЛТД звернулося до суду з додатковими поясненнями по справі, відповідно до яких повідомив, що після подання позову, відповідач повернув товар на суму 7  965,18 грн., в наслідок чого заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” зменшилася до суми 25  873,02 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача. Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що       стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків: Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України  є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Як вище встановлено господарським судом, між Спільним українсько-американсько-російським підприємством "АЙСБЕРГ" ЛТД (позивач - постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” (відповідач - покупець) 11 січня 2013 року було укладено договір поставки № 11/01-13. Постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно його оплатити. Постачальник надає покупцю право продажі товару третім особам, зареєстрованим і/чи розміщеним на території (п. 1.1. договору). За умовами договору (п. 2.1. – 2.12), відповідачу поставлялися вина виноградні у пляшках, а останній приймав цей товар та повинен був його оплачувати протягом 40 календарних днів з дня одержання (п. 3.3 договору). Спільним українсько-американсько-російським підприємством "АЙСБЕРГ" ЛТД було поставлено товар на загальну суму 41  467,54 грн., про що свідчать видаткові накладні: №РН/2631 від 05.04.2013 року на суму 17  571,60 грн.; №РН/3359 від 31.05.2013 року на суму 23  895,94 грн. (аркуш справи 19-20), що підписані обома сторонами та скріплені печатками. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни). Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом досліджено, що відповідачем неналежним чином виконувалися договірні зобов'язання, так як поставлений товар останнім був сплачений частково: по накладній №РН/2631 від 05.04.2013 року - 14.05.2013 року в сумі 62,72 грн., 01.07.2013 року в сумі 4  566,62 грн., 17.07.2013 року в сумі 3  000,00 грн.; загалом на суму – 7  629,34 грн. Таким чином, станом на час подання позову за Товариством з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” рахувалася основна заборгованість у сумі 33  838,20 грн. 28.10.2013 року за вх. №32699/13 Спільне українсько-американсько-російське підприємство "АЙСБЕРГ" ЛТД звернулося до суду з додатковими поясненнями по справі, відповідно до яких повідомив, що після подання позову, відповідач повернув товар на суму 7  965,18 грн., в наслідок чого заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю „РЕАЛПРОФІ” зменшилася до суми 25  873,02 грн. Таким чином, через неправомірне виконання договірних зобов'язань, Спільне українсько-американсько-російське підприємство "АЙСБЕРГ" ЛТД в уточненнях по справі, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛПРОФІ" тільки борг за товар у розмірі 25  873,02 грн., не підтримуючи при цьому вимоги щодо сплати пені, що нарахована відповідачу у позові, та становила 885,99 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                  ВИРІШИВ:     1.  Позов задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛПРОФІ" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. 45, код ЄДРПОУ 38200424) на користь Спільного українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД (90202, Закарпатська область, м. Берегово, ур. Чізай, №1, код ЄДРПОУ 22079373) заборгованість за договором поставки у розмірі 25  873,02 грн., та суму судового збору у розмірі 1  720,50 грн. Копію даного рішення надіслати відповідачу. Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення складено 19 листопада 2013 року. Суддя                                                                                       Меденцев П.А.