Рішення

від 29.10.2013 по справі 910/11801/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/11801/13 29.10.13 За позовомФонду майна Автономної республіки Крим До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл» Третя особаКримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» Простягнення 155  599,02 грн.                                                                                                             Суддя Борисенко І.І. Представники: Від позивача         не з'явився Від відповідача              не з'явився Від третьої особи          не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл» 14  620,48 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2012р. по 30.04.2013р., 1874,54 грн. пені, а всього 16495,02 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 20.05.2004р. та просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл» повернути балансоутримовичу Кримській республіканській установі «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим- корпус №6, розташований за адресою: м. Ялта, вул. Щербакова, 8. Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 21.06.2013 р. про порушення провадження у справі  та ухвалами суду від 16.07.2013р., 06.08.2013, 20.08.2013, 26.09.2013, 15.10.2013 не подав.           Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 21.06.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл»: 03127, м.Київ, проспект 40 річчя Жовтня, будинок 120, корпус 1. Водночас, ухвали суду від 21.06.2013, 16.07.2013р., 06.08.2013, 20.08.2013, 26.09.2013, 15.10.2013 направлені на адресу відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл»: 03127, м. Київ, пр.-кт 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1. Однак Ухвали суду від 21.06.2013, 16.07.2013р., 06.08.2013, 20.08.2013, 26.09.2013, 15.10.2013 повернуті суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання”. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання” з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України. Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 20.05.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим і ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - корпусу № 6, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Щербака, 8, що знаходиться на балансі Кримської Республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова». Договір укладено строком на п'ятдесят років з 20.05.2004 по 19.05.2054. Відповідно до Акту оцінки вартості майна (додаток 2 до Договору), затвердженого наказом Фонду майна від 13.05.2004 №459, вартість об'єкта оренди складає 139 104 грн. 20.05.2004р. вищезазначене майно передано відповідачу за актом приймання-передачі. Додатковою угодою від 17.11.2004 № 1 внесено зміни до Договору щодо розміру та розподілу орендної плати. Додатковою угодою від 30.11.2007 № 2 внесено зміни до Договору щодо мети оренди, розміру та розподілу орендної плати та ін. Пунктом 5.3. Договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до п. 3.8. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету і балансоутримувачу у встановленому п. 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства. Згідно з п. 3.7 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до п. 5.1.10. Договору, у разі закінчення (припинення) дії Договору орендар сплачує балансоутримувачу та бюджету Автономної Республіки Крим орендну плату до дати фактичної передачі майна за актом приймання-передачі, який повинен бути направлений орендодавцю у 10-денний термін після підписання. У зв'язку з тим, що Відповідачем неналежним чином виконувалися умови Договору, а саме: своєчасно та у повному обсязі не перераховувалася орендна плата, сума заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2012 по 30.04.2013 склаала 14 620,48 грн. Відповідно ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Згідно з п. 7.4. Договору, у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців, договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем листа орендодавця про відмову. Листом від 08.02.2013 № 02/267 Фонд майна, керуючись ст. 782 ЦК України, п. 7.4. Договору, відмовився від Договору та вимагав у десятиденний строк з моменту отримання цього листа повернути орендоване майно та сплатити заборгованість з орендної плати та пеню. Зазначений лист отримано Відповідачем  20.02.2013. Суду  також доведено, що Листом від 12.03.2013 №02/525 Фонд майна повторно просив повернути орендоване майно, що отримано Відповідачем 22.03.2013 за юридичною, а 19.03.2013 - за фактичною адресою, однак відповіді відсутня, майно не повернуто. У п. 2.5. Договору сторони встановили, що орендар повертає майно у порядку, встановленому під час передачі майна. Під час передачі майна вищезазначене майно було передано орендарю балансоутримувачем. Відповідно до відповіді балансоутримувача від 20.03.2013 №141, від відповідача пропозицій щодо складення акта приймання-передачі ним не отримано. Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав: Договір від 20.05.2004 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі. Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України). Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму. Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України). Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Так, між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Сокіл» 20.05.2004р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній республіці Крим – корпус № 6 розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Щербака, 8, що знаходиться на балансі Кримської Республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова». Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців, договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем листа орендодавця про відмову. Листом від 08.02.2013 № 02/267 Фонд майна, керуючись ст. 782 ЦК України, п. 7.4. Договору, відмовився від Договору та вимагав у десятиденний строк з моменту отримання цього листа повернути орендоване майно та сплатити заборгованість з орендної плати та пеню. Зазначений лист отримано Відповідачем 20.02.2013. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.5.1.10 договору, у разі закінчення (припинення) дії договору орендар сплачує балансоутримувачу та бюджету Автономної Республіки Крим орендну плату до дати фактичної передачі майна за актом приймання-передачі, який повинен бути направлений орендодавця у 10-денний термін після підписання. Факт наявності боргу у Відповідача за користування приміщенням, відповідно до п.5.1.10 договору за період з 01.12.2012 по 30.04.2013 у розмірі 14620,48 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача. Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1874,54 грн. задовольняється судом частково з наступного. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором. Пунктом 3.7. договору за несвоєчасне внесення орендної плати в бюджет нараховується пеня в розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення. Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання за договором. Але, судом при перевірці розрахунку позивача встановлено, що позивачем не вірно розрахована пеня та суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому пені підлягає стягненню в сумі 1090,54 грн. (від суми несплаченої заборгованості в розмірі 14  620,48 грн.) за період з 20.11.2012р. по 20.05.2013р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який розрахована пеня, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В решті частині пені слід відмовити.   Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України. Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Матеріалами справи також доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором, а саме відповідач не повернув приміщення по акту приймання-передачі. Згідно зі статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмет договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Із припиненням дії Договору відповідач втрачає статус орендаря, а оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням після 22.03.2013р. відповідачем за позовом не надано, то існують підстави для зобов'язання відповідача за позовом звільнити та повернути об'єкт оренди позивачу. У п. 2.5. Договору сторони встановили, що орендар повертає майно у порядку, встановленому під час передачі майна. Під час передачі майна вищезазначене майно було передано орендарю балансоутримувачем. Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому, з врахуванням викладеного підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково. Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. При поданні позову позивачем платіжним дорученням №456 від 24.05.2013 сплачено 3  111,98 грн. державного мита. Позивачем заявлено вимогу про стягнення  14 620,48грн., державне мито повинно було сплачено у сумі 1720грн.50коп., а також Позивачем заявлено немайнову вимогу, державне мито повинно було сплачено у сумі 1147грн.00коп. Таким чином, 244,48 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровний комплекс «Сокіл» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, код ЄДРПОУ 31986202) до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33215870700039 у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563, код платежу 22080400, отримувач – місцевий бюджет м. Ялта) 14  620 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 48 коп. орендної плати, 1090 (одну тисячу дев'яносто) грн. 54 коп. пені. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровний комплекс «Сокіл» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, код ЄДРПОУ 31986202)  повернути балансоутримувачу – Кримській Республіканській установі «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» (98603, м. Ялта, вул. Мухіна/пров. Свердлова, 10/3, код ЄДРПОУ 02012042) нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим - корпус № 6, розташований за адресою: м. Ялта, вул. Щербакова, 8, за актом приймання-передачі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровний комплекс «Сокіл» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, код ЄДРПОУ 31986202) на користь Фонду майна Автономної республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,17, код 00036860) 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору. Повернути Фонду майна Автономної республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,17, код 00036860) з Державного бюджету України 244 (шістдесят п'ять) грн. 48коп. надмірно сплаченого державного мита. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України. В решті частини пені відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.   Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко Повне рішення складено: 11.11.2013р.