Рішення

від 20.11.2013 по справі 927/1386/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 19 » листопада 2013 року Справа №927/1386/13

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства "Артанія Агро"

вул. Леніна, 13, с. Носелівка , Борзнянський район, Чернігівська область, 16415

До ВІДПОВІДАЧА: Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України

провул . Урожайний, 16, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600

Про стягнення 319216,35 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Бас В.М. - представник, довіреність №б/н від 20.09.2013.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "Артанія Агро" заявлено позов до Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення 319216,35 грн., в тому числі 290660,00 грн. основного боргу, 21437,17 грн. пені та 7119,18 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору купівлі-продажу №104 від 12 листопада 2012 року.

Представник Позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судові засідання 07.11.2013 та 19.11.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал від 28.10.2013 та від 07.11.2013), наявні в матеріалах справи.

До початку судового засідання 07.11.2013 від Відповідача факсом надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженням генерального директора та неможливістю його явки в судове засідання.

При цьому, в клопотанні було зазначено, що підтверджуючі документи про відрядження Відповідач зобов'язується надати до суду пізніше.

Не зважаючи на те, що підтверджуючі документи не були надані, ухвалою суду від 07.11.2013 розгляд справи було відкладено та призначено на 19.11.2013.

До початку судового засідання 19.11.2013 документів, які б підтверджували поважність нез'явлення представника Відповідача у судове засідання 07.11.2011, до суду не надійшло.

Разом з тим, до початку судового засідання 19.11.2013 від Відповідача факсом надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженням генерального директора та неможливістю його явки в судове засідання. До клопотання додана копія повістки повідомлення Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2013 у справі №825/2063/13-а про призначення слухання зазначеної справи на 19.11.13р. на 11-15.

З приводу даного клопотання суд відмічає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 28 ГПК України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін і третіх осіб у господарському суді.

Як зазначено в п.3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав до вищевказаних клопотань доказів неможливості направлення у судове засідання іншого повноважного представника.

При цьому, слід зазначити, що провадження у справі було порушено ухвалою суду ще 28.10.2013, тобто у Відповідача було достатньо часу для надання відзиву на позов, обґрунтованих заперечень, у разі їх наявності, з доданням відповідних доказів.

Крім того, Позивачем до позову додана відповідь Відповідача на претензію Позивача, у якій Відповідач визнає, що станом на 01.03.2013 заборгованість Відповідача на користь Позивача становить 290660 грн., тобто заявлену суму основного боргу.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим, призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи, а тому не підлягає задоволенню, а неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

12.11.2012 між Приватним підприємством "Артанія Агро" (Позивач) та Державним підприємством "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (Відповідач) був укладений договір №104 купівлі-продажу (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1.-1.2. Договору Продавець (Позивач) продає, а Покупець (Відповідач) купує зерно кукурудзи, далі - Товар, на умовах даного договору: кукурудза - 1000 тонн, ціна 1 тонни з ПДВ - 1800 грн., вартість товару з ПДВ - 180000 грн. Остаточний об'єм Товару визначається згідно видаткових накладних по факту поставлення Продавцем.

Відповідно до п.2.1. Договору загальна сума цього Договору складає 180000 грн.

За умовами п.п.4.1.-4.2. Договору навантаження Товару здійснюється за рахунок Продавця до 31.12.2012 року. Витрати по перевезенню несе Продавець.

Згідно з п.5.1. Договору Покупець проводить оплату за товар, який отримує згідно замовлення, після переоформлення партії Товару шляхом оплати грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п.9.3. Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань.

Позивачем відповідно до умов Договору за період 14.11.2012 по 31.12.2012 було передано Відповідачу товар на загальну суму 876600,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000105 від 14.11.2012 на суму 245500,00 грн., №РН-0000106 від 22.11.2012 на суму 51500,00 грн., №РН-0000107 від 07.12.2012 на суму 88940,00грн., №РН-0000108 від 12.12.2012 на суму 200000,00 грн., №РН-0000001 від 31.12.2012 на суму 290660,00 грн., а також довіреностями №00370 від 05.11.2012 та №00435 від 10.12.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий товар розрахунок здійснив частково, сплативши 585940,00грн., що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями №2088 від 07.12.2012 на суму 88940,00 грн., №2137 від 12.12.2012 на суму 200000,00 грн. копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем була надіслана Відповідачу претензія від 01.03.2013 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 290660 грн., яка була отримана останнім 05.03.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповіді на претензію за №313 від 18.03.13р., підписаній генеральним директором Відповідача та скріпленій печаткою підприємства, Відповідач повідомив, що станом на 01.03.2013 заборгованість Відповідача на користь Позивача становить 290660 грн., та зобов'язався сплатити борг до 01.06.2013.

Враховуючи, що сума боргу Відповідачем сплачена не була, Позивач просить стягнути з Відповідача 290660,00 грн.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного код кусу України:

«Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.»

Згідно з п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012:

«Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10).»

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться."

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується отримання Відповідачем товару на загальну суму 876600,00 грн.

У відповіді на претензію Відповідач визнав, що станом на 01.03.2013 заборгованість Відповідача на користь Позивача становила 290660 грн.

Доказів сплати даної суми боргу Відповідач суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною суму основного боргу та приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача 290660 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. "

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. "

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. "

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.6.2. Договору в разі несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення, згідно чинного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 21437,17 грн. за період з 02.01.2013 по 02.07.2013 згідно наданого розрахунку.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути з Відповідача 7119,18 грн. - 3% річних за період з 02.01.2013 по 02.07.2013 згідно наданого розрахунку. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідач.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2000,00 грн., пов`язаних з розглядом даної справи.

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані договір про надання правової допомоги від 20.09.2013, свідоцтво №547 про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення №1665 від 20.09.2013 на суму 4000,00 грн., ордер серії ЧК №003105 від 07.11.2013.

При цьому, в поясненні представника Позивача зазначено, що згідно договору про надання правової допомоги від 20.09.2013 адвокату було сплачено 4000,00 грн. Відповідно до п.1.2. даного договору Замовник сплачує кошти за підготовку 2 позовних заяв, тому Позивач стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає належним чином обґрунтованою та співрозмірною суму витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи, в розмірі 2000,00 грн., що підлягає стягненню з Відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (провул. Урожайний, 16, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код 00952634) на користь Приватного підприємства "Артанія Агро" (вул. Леніна, 13, с. Носелівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16415, ідентифікаційний код 34945166) 290660 грн. 00 коп. основного боргу, 21437 грн. 17 коп. пені, 7119 грн. 18 коп. - 3% річних, 2000 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на оплату послуг адвоката та 6384 грн. 33 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 листопада 2013 року.

Суддя І.В. Кушнір