Постанова

від 18.11.2013 по справі 904/5018/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 року Справа № 904/5018/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Чус О.В., Орєшкіної Е.В. (склад колегії суддів змінений на підставі розпорядження в.о. голови суду Дарміна М.О. від 15.11.2013р.)

при секретарі: Гаврилові О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьменко В.О. представник, довіреність №14 від 14.08.13;

відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі №904/5018/13

за позовом: Приватного підприємства "Логістранс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", м. Дніпропетровськ

про стягнення 172 574,04 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. (суддя Колісник І.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Приватного підприємства "Логістранс" заборгованість у сумі 172 574,04 грн та судовий збір - 3 451,48 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом були грубо порушені норми ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута без участі представника Відповідача, який з 16.09.2013р. перебував на лікарняному. Таким чином, суд позбавив Відповідача права на захист прав та інтересів, чим порушив ст.ст. 4 3 , 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ґрунтується на доказах та поясненнях, наданих у справі, прийняте на підставі норм матеріального права з точним дотриманням норм процесуального права. Стосовно заперечень апелянта зазначив, що розгляд справи тривав майже три місяці, судові засідання призначались неодноразово, проте Відповідач так і не надав відзив на позов або будь-які докази в обґрунтування своїх заперечень, тому суд правомірно розглянув справу за наявними доказами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 30.10.2013р. та 18.11.2013р., двічі надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням єдиного представника Тараненко А.Ю. з причин участі у судовому засіданні в Покровському районі Дніпропетровської області та у господарському суді Дніпропетровської області.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та клопотань відповідача, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення повторного клопотання апелянта про відкладення розгляду справи з урахуванням того, що за час розгляду справи в судах як першої так і другої інстанції Відповідач жодного разу не виконав вимог суду щодо надання відзиву та доказів, заперечень по суті позову не висловлював, проте постійно надавав клопотання про відкладення розгляду справи. Зважаючи на те, що коло представників юридичної особи в судовому процесі не обмежено, керівник має право безпосередньо брати участь у судових засіданнях або замінити свого представника чи надіслати поштою свої письмові доводи, заперечення та докази на їх обґрунтування, чого останнім зроблено не було, апеляційний суд вважає, що Відповідач зловживає своїми процесуальними правами та справа підлягає розгляду за наявними доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" як замовником (надалі - Відповідач) та Приватним підприємством "Логістранс" як агентом (надалі - Позивач) був укладений договір комісії № LT/11/09/02-817 (надалі - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2011р. з умовою пролонгації на наступний рік, якщо за 30 днів до припинення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання. До Договору були укладені додатки №№ 1-7.

Відповідно до п. 1 Договору він регулює відносини сторін з виконання Позивачем за винагороду від імені та за рахунок Відповідача організації перевезення та транспортного експедиторського обслуговування вантажів замовника за маршрутом та у кількості згідно щомісячних замовлень. Номенклатура, кількість, спосіб перевезення, вимоги до тари, маркування, особливі умови, порядок визначення кінцевої ваги вантажу та інші умови виконання послуг обумовлюються в Додатках, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2 Договору встановлено, що Позивач зобов'язується виконати визначені послуги за замовленням Відповідача, а Відповідач - прийняти та оплатити виконані послуги. Під послугами розуміється організація та доставляння і ТЕО вантажу замовника в порядку та на умовах, зазначених у Додатках.

На виконання умов Договору на підставі замовлень Відповідача (а.с.70, 71, 74, 75-77, 79, 80, 82, 85) Позивачем були надані послуги з організації перевезення та транспортно- експедиторського обслуговування вантажів, що підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000052 від 30.09.2011 року на суму 25876,80 грн, №ОУ-0000053 від 30.09.2011 року на суму 67 761,80 грн, №ОУ-0000054 від 30.09.2011 року на суму 32 290,26 грн, №ОУ-0000060 від 01.11.2011 року на суму 52 592,11 грн, №ОУ-0000061 від 08.11.2011 року на суму 131 519,24 грн, №ОУ-0000073 від 09.12.2011 року на суму 155 947,04 грн, №ОУ-0000081 від 30.12.2011 року на суму 16 627,00 грн. Всього за вказаними актами надано послуг на суму 482 614,25 грн (а.с. 18-24).

Відповідно до п. 3.4., 4.4., 5.1.1. Договору Відповідач забезпечує оплату залізничного тарифу по перевезенню та ТЕО вантажів згідно рахунку, виставленого Позивачем на підставі ставки, узгодженої у відповідному додатку. Відповідач здійснює оплату за транспортно-експедиторські послуги відповідно до рахунків агента за умови разового перевезення - 100% від розрахункової вартості заявленого перевезення вантажу за 3 доби до початку запланованого перевезення. За умови багаторазових перевезень умови оплати можуть коригуватися в Додатках до договору на кожне конкретне перевезення. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день надання послуг.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати наданих послуг виконав частково у сумі 310040,21 грн, фактично оплативши послуги за узгодженими та підписаними актами виконаних робіт №ОУ-0000052 від 30.09.2011р., №ОУ-0000053 від 30.09.2011р., №ОУ-0000054 від 30.09.2011р., №ОУ-0000060 від 01.11.2011р., №ОУ-0000061 від 08.11.2011р., що підтверджується карткою рахунку 6852 за 01.09.11 - 31.12.11 (а.с. 25-27) та випискою з особового банківського рахунку позивача.

Позивач просить суд стягнути 172 574,04 грн. за неоплаченими актами виконаних робіт №ОУ-0000073 від 09.12.2011р. на суму 155 947,04 грн. та №ОУ-0000081 від 30.12.2011р. - на 16 627,00 грн.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір, в якому одна сторона за плату і за рахунок іншої сторони зобов`язується виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, є договором транспортного експедирування (ст. 929 Цивільного кодексу України).

З урахуванням характеру правовідносин, що виникли між сторонами, та зазначених норм права, колегія суддів приходить до висновку, що за своєю правовою природою цей Договір є договором про транспортне експедирування; проте, сторони є вільними у визначенні контрагентів, з яким вони укладають договори, та у визначенні умов договору. Умови самого Договору не суперечать нормам діючого законодавства, тому вони є обов`язковими для сторін, що його уклали (ст. ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов'язання щодо надання обумовлених договором послуг, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт №ОУ-0000073 від 09.12.2011 року на суму 155 947,04 грн, який підписаний обома сторонами без зауважень (а.с. 23), та актом здачі - прийняття робіт №ОУ-0000081 від 30.12.2011р. на суму 16 627,00 грн. Зазначений акт було направлено відповідачу з вимогою від 16.07.2012р. (фіскальні чеки №8100 від 18.07.2012р. та №0049 від 13.08.2012р.), але останнім не підписано, мотивованих заперечень щодо підстав не підписання не надано, таких заперечень не висловлено і при розгляді справи. Факт надання послуг, які вказані позивачем в цьому акті, підтверджено первісними документами: а саме повернення порожнього вагону №59798322 згідно накладної №51775336 від 5.12.2011р. (витрати на Тех ПД Укрзалізниці) - 1 012,30 грн; здача 4-х вагонів (№ № 59586289, 5980078, 58650276, 598478426 згідно накладної №51211621 від 3.12.2011р.) - 11 316,40 грн; відправлення телеграми (акт здавання-приймання послуг станції зв`язку №973 від 31.12.2011р., у розшифровці до якого сума послуг за відправлення телеграм №№ 3/8, 3/50, 3/356 становить 500,95 грн). Розрахунок вартості послуг здійснено позивачем за узгодженими сторонами тарифами (п. 1.1. додатків до Договору №№ 6,7 від 01.12.2011р. (а.с. 150,151) та встановленого НБУ на 30.12.2011р. курсу долара США - 7,98 грн (п. 4.4. договору). З урахуванням комісійної винагороди - 1026,18 грн, яка є складовою узгодженого сторонами в додатках до договору тарифу (п.1.1. Додатку №3 від 01.11.2011р.), Відповідачу був наданий рахунок №СФ - 0000068 від 30.12.2011р. на суму 16 627,00 грн з ПДВ (а.с. 144).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

В п. 3 додатків №6 та 7 до договору сторони визначили, що оплата за послуги проводиться в авансовій формі на розрахунковий рахунок, зазначений в рахунку-фактурі.

З урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та вимоги про оплату №1-16 від 16.07.2012р. з доданими актами та рахунками відповідач повинен був виконати свої зобов'язання щодо оплати послуг в строк до 28.07.2012р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що строк оплати є таким, що настав, разом з тим не досліджено умови додатків №6 та 7 до договору та не визначено, коли настав цей строк.

Доказів оплати цих послуг суду не надано, заборгованість становить 172 574,04 грн, що не спростовано відповідачем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить до висновку щодо правомірності вимог Позивача та висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача вартості наданих та неоплачених послуг в сумі 172 574,04 грн.

Крім того, апеляційний суд не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в жодне судове засідання не з`явився, тричі до прийняття судом рішення по суті спору надсилав клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовував необхідністю надання додаткових доказів на підтвердження своїх заперечень та відзиву (а.с.34, 41, 66). Відповідачем так і не було надано до суду ані відзиву, ані будь-яких доказів, в судове засідання 17.09.2013р. він також не з`явився, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що ухвалу про відкладення розгляду справи від 03.09.2013р. отримав 07.09.2013р. (а.с. 138). З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними доказами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального права. При цьому апеляційний суд наголошує, що численні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, в тому числі і в апеляційній інстанції, та відсутність при цьому будь-яких документів з його боку, у зв`язку з наданням яких він просив відкласти розгляд справи в суді першої інстанції, незабезпечення явки в судове засідання повноважного представника, коло яких не обмежено, є зловживанням Відповідачем своїми процесуальними правами.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається. Рішення суду підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга - без задоволення.

Витрати по апеляційній скарзі підлягають віднесенню на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі № 904/5018/13 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 20.11.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус