Рішення

від 15.10.2013 по справі 905/5751/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/5751/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єффект», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 7 293,34грн., штрафу у сумі 4 376,00грн.

за участю:

від позивача: Резніченко О.В.(за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єффект», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7 293,34грн., штрафу у сумі 4 376,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №400 від 24.02.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №400 від 24.02.2012р., видаткових накладних, свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 612, 623, 624, 625 Господарського кодексу України.

18.09.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Єффект» та довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера №013/172 від 10.09.13р., яка свідчить, що станом на 05 серпня 2013 року до каси ТОВ «Єффект» надійшли кошти у розмірі 42,70грн. за договором поставки №400 від 24 лютого 2012 року від ТОВ «Вуглетранс».

11.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані докази направлення позовної заяви з додатками на адресу Відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник Позивача у судове засідання 15.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83001, м.Донецьк, просп.Театральний, буд.12;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єффект» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (Покупець) було укладено договір поставки №400, відповідно п.1.1 якого у відповідності з даним Договором Постачальник зобов'язується передати Покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, встановленими у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Згідно п.1.2 договору право власності на товар переходить з моменту підписання Покупцем накладних, які свідчать про передачу товару.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок Постачальника в національній валюті України протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання накладних Покупцем (п.4.1 Договору);

- за згодою сторін оплата може бути здійснена шляхом внесення готівкових коштів в касу Постачальника (п.4.2 Договору);

Згідно п.7.3 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів більш строку, встановленого в п.4.1 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. У випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів більш строку, встановленого в п.4.1 даного Договору Покупець оплачує штраф у розмірі 60% від суми заборгованості. Постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати.

У пунктах 10.1, 10.1.1 договору Сторони встановили, що строк дії договору з 24 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна з сторін письмово не повідомить іншу сторону про наміри розірвати договір, то строк дії договору автоматично продовжується на один рік.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 7 336,04грн., що підтверджується видатковою накладною №КР-5463 від 19.07.2013р. на суму 2 297,13грн., №КР-5464 від 19.04.2013р. на суму 2 911,71грн., №КР-5465 від 19.04.2013р. на суму 2 127,20грн. Вказані накладні підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у сумі 42,70грн., що підтверджується довідкою №013/172 від 10.09.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7 293,34грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №400 від 24.02.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 7 336,04грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено лише часткову оплату у сумі 42,70грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 7 293,34грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 7 293,34грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.7.3 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів більш строку, встановленого в п.4.1 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. У випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів більш строку, встановленого в п.4.1 даного Договору Покупець оплачує штраф у розмірі 60% від суми заборгованості. Постачальник має право призупинити поставку товару до повної оплати.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати за товар, поставлений позивачем є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його задоволення у розмірі заявленому Позивачем - 4 376,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єффект», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 7 293,34грн., штрафу у сумі 4 376,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (83001, м.Донецьк, пр.Театральний, 12, ЄДРПОУ 37545947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єффект» (83004, м.Донецьк, вул.Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) заборгованість у розмірі 7 293,34грн., штраф у сумі 4 376,00грн., судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.13р.