Рішення

від 05.11.2013 по справі 904/6580/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.13р. Справа № 904/6580/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД", м. Дніпропетровськ

до відповідача : Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 122 685,10 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Фарафонов Д.О., протокол № 2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД" від 30.12.2010 року, директор; Панна І.О., довіреність від 27.06.2013 року, представник

Від відповідача: Бондаренко В.Ю., довіреність № б/н від 23.04.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД" звернулося до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.10.2013 року, яка надійшла до господарського суду 31.10.2013 року, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" заборгованість у розмірі 111400,00 грн., пеню у сумі 8309,34 грн., 3% річних у сумі 2975,76 грн., загальна сума заборгованості: 122 685,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним договором поставки № 001-08/12 від 01.08.2012 року щодо оплати у встановлений договором строк вартості поставленого товару за видатковою накладною № 72 від 29.08.2012р. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору, 3% річних та інфляційні втрати заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на ті обставини, що позивач при здійсненні поставки товару не надав відповідачу сертифікат відповідності по системі УкрСЕПРО та гігієнічний сертифікат СЕС до поставленого товару.

Розгляд справи був відкладений з 18.09.2013 року на 31.10.2013 року. Ухвалою господарського суду від 18.09.2013 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 31.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД" (постачальник) та Відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", найменування якого змінене на Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", що підтверджується статутом, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 22.01.2013 року (покупець), уклали договір поставки № 001-08/12 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця сепаратор нафтопродуктів ACO OLEOPASS NS 6/60 (артикул каталогу 741534) виробництва концерну АСО (Німеччина) у кількості 1 (штука) (код УКТЗЕД 8421210000), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та за умовами, що передбачені даним Договором.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору, загальна вартість товару за даним Договором складає 111400,00 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста гривень), у тому числі ПДВ 20% - 18 566,67 грн. Ціна та загальна вартість товару встановлюється в національній валюті України гривні та зміні не підлягає.

Поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1. даного Договору за умовами СТР склад покупця. Місце вивантаження товару: м. Дніпропетровськ, будівельний майданчик Аеропорт-42. Разом з товаром, не пізніше дати поставки товару постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру (оригінал), видаткову накладну (оригінал), сертифікат відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний сертифікат СЕС, паспорт виробу (п.п. 3.2., 3.3. Договору).

Постачальник зобов'язаний одночасно з пакетом документів на товар, який вказаний в п. 3.3. Договору, передати покупцю податкову накладну, виписану у відповідності з вимогами законодавства і, у випадках передбачених законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням коду товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.) (п. 3.5. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 72 від 29.08.2012 року та рахунком-фактурою № СФ 0109 від 29.08.2012 року на оплату поставленого товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у строк 35 (тридцять п'ять) календарних днів з моменту підписання даного Договору за умовами та способом, вказаним в п. 3.2. даного Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000 в діючій редакції.

Як передбачено п. 4.4. Договору, умови оплати: по факту поставки, відстрочка платежу 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару. Форма оплати: шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок постачальника.

Однак, передбаченої Договором та Специфікацією оплати відповідач не здійснив, зобов'язань за укладеним з позивачем Договором не виконав.

20.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією № Вих. № 01/09 із вимогою виконати зобов'язання щодо оплати поставленого товару за укладеним між позивачем та відповідачем Договором.

У відповіді на вищезазначену претензію № 2.58-7-457 від 16.10.2012р. відповідач просить позивача відізвати претензію та зобов'язується здійснити оплату поставленого товару за договором поставки № 001-08/12 від 01.08.2012р. у грудні 2012 року.

Проте, як наступна претензія позивача № 01/07 від 23.07.2013р., так і попередні зобов'язання відповідача залишились не виконаними.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого йому позивачем товару, наявність боргу відповідача за поставлений товар у сумі 111 400,00 грн., що і є причиною спору.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на п. 3.3. Договору, відповідно до якого разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, сертифікат відповідності по системі УКРСЕПРО, гігієнічний сертифікат СЕС, паспорт виробу. Згідно п. 4.5. Договору строк оплати збільшується на строк прострочення надання документів, вказаних у п. 3.3., п. 3.5. Договору.

У відзиві на позов від 30.10.2013 року відповідач посилається на ті обставини, що позивач при здійсненні поставки товару не надав відповідачу сертифікат відповідності по системі УКРСЕПО та гігієнічний сертифікат СЕС до поставленого товару, вищезазначені документи не отримані відповідачем до тепер.

За викладених фактів, відповідач вважає, що в даному випадку має місце прострочення позивача та відповідно строк обов'язку сплати товару відповідачем не настав.

У запереченнях на відзив від 30.10.2013 року позивач зазначає, на підставі п.5.2 Договору покупець здійснює приймання товару по якості згідно Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" (далі Інструкції П-7), затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку виявлення покупцем при прийманні невідповідності фактично поставленої кількості та/або якості товару умовам договору, покупець у письмову вигляді повідомляє про це постачальника із зазначенням строків, в які повинен прибути представник постачальника на територію покупця, а постачальник чи його представник за довіреністю зобов'язаний прибути у зазначений покупцем строк для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту. Крім того, згідно пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю здійснюється за супровідними документами, які посвідчують якість. Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість отриманої продукції і в акті зазначається, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 201.4. Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю копія залишається у продавця товарів-послуг. Відповідно до п. 3.4 абз.2 договору протягом трьох днів після дня виникнення ПДВ по операціям, здійсненим на виконання укладених договірних відносин, не пізніше надання документів на товар, постачальник зобов'язань надати покупцю оригінал податкової накладної оформленої у відповідності з вимогами статей Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного та згідно п. 3.3, п. 3.5 договору позивач зазначає, що постачальником покупцю разом з поставленою продукцією був наданий перелік документів: рахунок-фактура (оригінал); видаткова накладна (оригінал), податкова накладна (оригінал), сертифікат відповідності по системі сертифікації УКРСЕПРО, гігієнічний сертифікат СЕС, паспорт виробу.

Доказів повідомлення та виклику позивача з приводу невідповідності якості товару, ненадання останнім встановленого обсягу документів, зазначених у п. 3.3, п. 3.5 договору відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи умови п. 3.1., 4.4. Договору, строк оплати товару, поставленого за наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 72 від 29.08.2012р., є таким, що настав.

Заперечення відповідача щодо того, що строк оплати товару не настав, оскільки позивачем не передано разом з товаром необхідні документи, є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідач при прийнятті товару не зазначив про відсутність необхідних документів , це заперечення виникло лише під час розгляду справи. Крім того, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі не виконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар.

Відповідач у період з часу отримання товару не відмовився та не повідомив позивача про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на належне виконання позивачем своїх обов'язків щодо надання сертифікату відповідності по системі сертифікації УКРСЕПРО та гігієнічного сертифікату СЕС.

Вказівка відповідача на те, що позивачем надано не гігієнічний сертифікат СЕС, а гігієнічний висновок також не є обґрунтованою, оскільки вид документу, що видається у відповідних випадках, встановлюється чинним законодавством, і наданий гігієнічний висновок відповідає цим вимогам.

Наведені у відзиві на позов доводи не спростовують встановлений господарським судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, та не звільняють відповідача від виконання зобов'язання за договором.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 111 400,00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 111400,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар згідно даного Договору більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки, починаючи з 11-го календарного дня прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати з 23.09.2012р. по 23.03.2013р. у сумі 8 309,34 грн.

Судом перевірено правильність розрахунків та встановлено, що позивач просить стягнути пеню у меншому розмірі, ніж передбачено договором та чинним законодавством, що є правом позивача.

Оскільки прострочення оплати товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 23.09.2012р. по 23.03.2013р. у сумі 8 309,34 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 23.09.2012р. по 13.08.2013р. у сумі 2 975,76 грн.

При перевірці правильності розрахунку судом виявлено арифметичну помилку, пов'язану з кількістю днів у році (2012 рік має 366 днів, а не 365), тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 2 973,25 грн.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (п.1 ч.1 ст.7 Закону).

З урахуванням заяви від 29.10.2013 року про зменшення позовних вимог позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі 0,46 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 41 від 14.08.2013 року та визначений відповідно до наступного розрахунку.

Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, 2% ціни первісного позову у сумі 122 707,87 грн. складає 2 454,16 грн., що сплачений згідно платіжного доручення № 41 від 14.08.2013 року.

У результаті зменшення позовних вимог до 122 685,10 грн. судовий збір буде складати 2 453,70 грн. і, відповідно, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 0,46 грн.

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Судовий збір в іншій частині підлягає розподілу між сторонами. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 453,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Аеропорт цивільної авіації, ідентифікаційний код 01130549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД" (49106, місто Дніпропетровськ, проспект Героїв, 31/117, ідентифікаційний код 37071130) суму основного боргу в розмірі 111 400,00 грн., пеню в розмірі 8 309,34 грн., 3% річних в розмірі 2 973,25 грн. та судовий збір у розмірі 2 453,65 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантик ЛТД" (49106, місто Дніпропетровськ, проспект Героїв, 31/117, ідентифікаційний код 37071130) зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,46 грн. (нуль грн. 46 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 41 від 14.08.2013 року, оригінал якого заходиться в матеріалах справи.

Повне рішення складено - 05.11.2013 року

Суддя О.М. Крижний