Рішення

від 15.11.2013 по справі 912/663/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 рокуСправа № 912/663/13 Господарський суд Кіровоградської області колегією в складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Поліщук Г.Б. та Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/663/13

за позовом: приватного підприємства "Одіссей", м. Олександрія

до відповідача: Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, м. Олександрія, Кіровоградська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

І - Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІІ - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІІІ - ОСОБА_2, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІV - ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Ковальов А.І., довіреність № б/н від 18.05.13;

від позивача - Цабій В.І., директор;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи І - участі не брали;

від 3-ї особи ІІ - участі не брали;

від 3-ї особи ІІІ - участі не брали;

від 3-ї особи ІV - участі не брали.

Приватне підприємство "Одіссей" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 487/1 від 12.07.2001 року, яким надано дозвіл на надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду приміщення, що перебуває на балансовому обліку житлово-експлуатаційної контори № 4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180 кв. м строком на 5 років для розміщення магазину.

Посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України, частину 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач стверджує, що виконавчий комітет при прийнятті спірного рішення діяв в порушення Закону, оскільки на момент прийняття рішення №487/1 від 12.07.2001 року передана в оренду частина приміщення площею 180 кв. м, яка не була ані цілісним майновим комплексом, ані окремим індивідуально визначеним майном, а тому не могла бути самостійним об"єктом оренди.

Крім того позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без дотримання вимог частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки ОСОБА_1, як особа, яка бажала укласти договір оренди нерухомого майна, не подала Орендодавцеві звіт про експертну оцінку вартості об"єкта оренди, проект договору оренди, розрахунок орендної плати за перший або базовий місяць оренди. Зазначені документи були виготовлені самим Фондом комунального майна Олександрійської міської ради на підставі поданої ФОП ОСОБА_1 заяви.

Позивач вказує, що спірне рішення прийнято виконавчим комітетом Олександрійської міської ради в порушення Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться в комунальної власності територіальної громади м. Олександрії, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради №461 від 06.02.2011 року, а саме при відсутності узгодження з міським відділом архітектури, міськсанепідемстанції, служби пожежної охорони про відповідність приміщення вимогам протипожежних, санітарних та архітектурних норм, а також при відсутності висновків керівника підприємства, на балансі якого перебувало приміщення (ЖЕК №4).

Позивач звертає увагу суду на порушення виконавчим комітетом при прийнятті спірного рішення пункту 20 Положення в частині надання дозволу на надання приміщення в оренду строком на 5 років, якщо згідно порядку надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться в комунальної власності територіальної громади м. Олександрії, договір оренди майна укладається строком на 1 рік, після завершення якого договір може бути продовжений на 5 років при умові виконання всіх умов укладеного договору оренди для підприємств, які є платниками податків до місцевого бюджету, для інших - договір може бути продовжений тільки на рік.

Позивач ставить до відома суд, що згідно договору оренди нерухомого майна №178 нежитлове приміщення за адресою м. Олександрія, пр.Леніна,67 загальною площею 781,9 кв. м, в тому числі приміщення площею 180 кв. м, перебувало в оренді ТОВ "Фірма "ВІТ", строк дії договору з 05.07.1999 р. по 05.07.2004 р., листом №122 від 10.07.2001 р. ТОВ "Фірма "ВІТ" просило внести зміни до договору оренди про зменшення орендованої площі на 180 кв. м з 01.08.2001 р., зміни до договору оренди №178 від 13.07.1999 р. внесені 16.07.2001р., спірне рішення прийнято 12.07.2001 р., тобто до моменту повернення ТОВ "Фірма "ВІТ" на користь Фонду комунального майна міської ради частини приміщення за актом прийому-передачі та внесення змін до договору оренди №178 від 13.07.1999 р. в частині розміру площі орендованого приміщення.

Посилаючись на порушення своїх прав та законних інтересів, ПП "Одіссей" зазначає, що в порушення пункту 2 Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться у комунальної власності територіальної громади м. Олександрії, Фонд комунального майна міської ради не подав через засоби масової інформації відомостей про вільний нежитловий фонд, який може бути наданий в оренду, що позбавило ПП "Одіссей" законного права на подання заяви з пропозицією про використання приміщення площею 180 кв.м. та позбавило право позивача на суборенду приміщення, принаймні до 22.10.2001 року, оскільки договір суборенди №18 від 1999 року, який діяв до 22.10.2000 року в зв"язку з відсутністю заяв сторін договору продовжив свою дію до 22.10.2001 року.

02.07.2013 року відповідач надав письмові пояснення по справі, за змістом яких вважає, що при прийнятті спірного рішення виконавчим комітетом Олександрійської міської ради порушено вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель та споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії, затверджене рішення міської ради №461 від 06.02.2001 року, а також процедуру прийняття рішень, передбачену Регламентом роботи Олександрійської міської ради з відповідними змінами, затвердженими рішенням Олександрійської міської ради від 20.08.1999 року (т. 1, а.с.150-151).

Третя особа 1 власної позиції щодо заявлених позовних вимог не висловило, в поясненнях від 07.06.2013 року просило суд на підставі всебічного з"ясування обставин справи, винести законне та обґрунтоване судове рішення по суті даного спору (т. 1, а.с.106).

Треті особи 2,3 в письмових поясненнях від 17.05.2013 року зазначають, що позовні вимоги ПП "Одісей" є безпідставними , не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню (т. 1, а.с.74-80).

Третя особа 4 власної позиції щодо заявлених позовних вимог не висловила.

Представником третіх осіб 2,3 (ОСОБА_1, ОСОБА_2) подана заява про застосування строку позовної давності (т. 1, а.с.71-72).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (Орендодавець) спільно з Житлово-експлуатаційною конторою № 4 (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІТ" (Орендар) 13.07.1999 укладено договір оренди нерухомого майна № 178, згідно пункту 1.1 якого Орендодавець та Балансоутримувач передають, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою пр. Леніна, буд 67 площею 582,4/199,5 кв. м згідно плану строком дії з 05.07.1999 р. по 05.07.2004 р. (т. 1, а.с.25-31) .

Між фондом комунального майна Олександрійської міської ради (Орендодавець) спільно з товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВІТ" (Орендар) та приватним підприємством "Одіссей" 27.10.1999 укладено договір суборенди нерухомого майна № 18, згідно пункту 1.1 якого Орендодавець та Орендар передають, а Суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою м. Олександрія, вул. Леніна, 67 (приміщення їдальні № 1), площа якого 21,2 кв.м і яке знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВІТ" строком дії з 22.10.1999 р. по 22.10.2000 р. (т. 1, а.с.32-36).

Згідно пункту 9.6, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом 1 місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Умовами договору суборенди суборендар зобов"язується у разі припинення Договору оренди повернути Орендарю приміщення (будівлю), надане в суборенду, в належному стані, не гіршому ніж на час передачі в суборенду, з урахуванням фізичного зносу згідно з актом прийому-передачі в суборенду (пункт 4.11 договору).

10.07.2001 р. ТОВ Фірма "Віт" звернулася до голови міськвиконкому м. Олександрії з листом про внесення змін до договору оренди №178 від 13.07.1999 р. щодо зменшення орендної площі приміщення на 180 кв.м, яку фірма здає в суборенду ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_1 та ПП "Одіссей" (т. 1, а.с. 42).

11.07.2001 ОСОБА_1 звернулася до міського голови з заявою про надання згоди на отримання в оренду приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 180 кв. м, що знаходилося в суборенді (т. 1, а.с.43).

12.07.2001 виконавчим комітетом Олександрійської міської ради прийнято рішення №487/1 "Про оренду приміщень, будівель, споруд", яким вирішено дозволити надати в оренду приміщення, яке знаходиться на балансовому обліку ЖЕКу №4 за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 180,0 кв. м підприємцю ОСОБА_1 строком на 5 років для розміщення магазину (т.1, а.с.44).

16.07.2001 внесено зміни до договору оренди нерухомого майна № 178, в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв.м на 601,9 кв.м (в тому числі 402,4 кв.м - наземна частина, 199,5 кв.м - підвал) (т. 1, а.с. 45).

01.08.2001 між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна №71, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.07.2001 р. №487/1 передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове наземне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 180,0 кв. м. для використання під розміщення магазину (т. 1, а.с.46-48).

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 23.08.2002 № 40 Фондом комунального майна Олександрійської міської ради продано, а ОСОБА_1 придбано шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 168 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 (т. 2, а.с.27-31).

ОСОБА_1 згідно договору дарування від 12.03.2006 передала належне їй нежитлове приміщення площею 168 кв. м за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2, якому згідно договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 01.02.2006 № 005 Фондом комунального майна Олександрійської міської ради продана інша частина приміщення площею 625,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 35-36).

Згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2007 ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 магазин непродовльчих товарів після реконструкції нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 площею 759,8 кв.м. (т.2, а.с. 33-34).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач стверджує, що виконавчий комітет при прийнятті спірного рішення діяв в порушення Закону, оскільки на момент прийняття рішення №487/1 від 12.07.2001 року передана в оренду частина приміщення площею 180 кв. м, яка не була ані цілісним майновим комплексом, ані окремим індивідуально визначеним майном, а тому не могла бути самостійним об"єктом оренди; оскаржуване рішення прийняте відповідачем без дотримання вимог частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки ОСОБА_1, як особа, яка бажала укласти договір оренди нерухомого майна, не подала Орендодавцеві звіт про експертну оцінку вартості об"єкта оренди, проект договору оренди, розрахунок орендної плати за перший або базовий місяць оренди; спірне рішення прийнято виконавчим комітетом Олександрійської міської ради в порушення Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться в комунальної власності територіальної громади м. Олександрії, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради №461 від 06.02.2011 року, а саме при відсутності узгодження з міським відділом архітектури, міськсанепідемстанції, служби пожежної охорони про відповідність приміщення вимогам протипожежних, санітарних та архітектурних норм, а також при відсутності висновків керівника підприємства, на балансі якого перебувало приміщення (ЖЕК №4); спірне рішення прийнято відповідачем в порушення пункту 20 Положення в частині надання дозволу на надання приміщення в оренду строком на 5 років, якщо згідно порядку надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться в комунальної власності територіальної громади м. Олександрії, договір оренди майна укладається строком на 1 рік, після завершення якого договір може бути продовжений на 5 років при умові виконання всіх умов укладеного договору оренди для підприємств, які є платниками податків до місцевого бюджету, для інших - договір може бути продовжений тільки на рік.

При цьому позивач не довів суду, що вказані порушення вплинули на охоронювані законом права та інтереси ПП "Одісей", а отже не можуть розцінюватися судом, як підстави для визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради №487/1 від 17.07.2001 року.

В той же час господарський суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції станом на день винесення спірного рішення, орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Частина 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначала, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону.

Пунктом 7 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції чинній станом на 17.05.2001 передбачено, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Рішенням Олександрійської міської ради від 06.02.2001 № 461 затверджено Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії (т. 1, а.с.37-40).

Дане положення визначає порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться на балансовому обліку підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Олександрії.

Підприємства, установи та організації подають до Фонду комунального майна міської ради до 10 числа поточного місяця відомості про вільний нежитловий фонд (приміщення, будівлі, споруди) станом на кінець попереднього місяця, який може бути зданий в оренду (пункт 1 Положення).

Фонд комунального майна через засоби масової інформації до 20 числа інформує про вільний нежитловий фонд, який може бути наданий в оренду (пункт 2 Положення).

Фізичні та юридичні особи, які бажають взяти в оренду нежитлове приміщення, подають письмові заяви міському голові з пропозиціями щодо використання приміщень (пункт 3 Положення).

В разі, коли після публікації в засобах масової інформації про вільний нежитловий фонд надійшло більше однієї заяви, але не пізніше як за 10 днів до засідання виконкому, рішення про надання приміщення в оренду приймається за конкурсом (пункт 5 Положення).

Рішення про дозвіл щодо надання в оренду приміщень (будівель, споруд) приймається виконавчим комітетом за поданням Фонду (пункт 6 Положення).

Системний аналіз зазначених норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії, затвердженого рішенням міської ради від 06.02.2001 № 461, свідчить, що в будь-якому випадку Фонд комунального майна через засоби масової інформації повинен повідомити про вільний нежитловий фонд.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2013 р. ТОВ фірма "Віт", як Орендар, звернулася з проханням до міськвиконкому про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 р. з 01.08.2001 р. та скорочення орендуємої площі на 180, 0 кв. м.

12.07.2001 р. міськвиконком приймає спірне рішення №487/1 від 12.07.2001 р. про надання в оренду приміщення площею 180, 0 кв. м, від якої відмовилась ТОВ фірма "Віт", підприємцю ОСОБА_1

Зміни до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 р. в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв.м на 601,9 кв.м, тобто на 180 кв.м сторонами договору оренди внесено 16.07.2001 року.

Тобто, при прийнятті спірного рішення порушено встановлений порядок надання в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться у комунальній власності.

Фонд комунального майна міської ради не надав інформації через засоби масової інформації про звільнений нежитловий фонд, який може бути наданий в оренду, що позбавило ПП "Одіссей" законного права на подання заяви міському голові з пропозицією щодо використання приміщення площею 180, 0 кв.м, та як наслідок можливості отримати в оренду дане приміщення.

Спірне рішення №487/1 від 12.07.2001 р. було прийнято міськвиконкомом раніше, ніж внесено зміни від 16.07.2001 р. до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 р. в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв.м на 601,9 кв.м.

Вищезазначені порушення міськвиконкомом Олександрійської міської ради приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норм Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради від 06.02.2001 № 461, призвели до порушення законного права ПП "Одіссей" на подання заяви з пропозицією про використання приміщення та позбавило ПП "Одіссей" прийняття участі в конкурсі по наданню нежитлового приміщення в оренду, що є підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Господарський суд вважає підставою для задоволення позову також припинення законного права ПП "Одіссей" на суборенду приміщення площею 21, 2 кв.м. в зв"язку з прийняттям міськвиконкомом спірного рішення.

Відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції чинній станом на 17.05.2001, передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється.

Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Плата за суборенду цього майна не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Відповідно до статті 268 Цивільного кодексу Української РСР при переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Системний аналіз статей 763, 773, 774 Цивільного кодексу України та статей 22, 23 і 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" свідчить, що відносини піднайму мають похідний від відносин найму характер, оскільки права піднаймача щодо володіння та користування майном не можуть перевищувати прав, які наймодавець передав наймачеві, а тому умови договору піднайму мають кореспондуватися з умовами договору найму, у тому числі стосовно його дії в часі, і припинення договору майнового найму (оренди) обумовлює припинення дії договору піднайму (суборенди). Припинення дії договору найму обумовлює припинення відносин піднайму приміщень.

Отже, припинення дії договору суборенди № 18 від 27.10.1999 р., пов"язано з прийняття міськвиконкомом спірного рішення №487/1 від 12.07.2001 р. "Про оренду приміщень, будівель, споруд", оскільки після його прийняття сторонами договору оренди №178 від 13.07.1999 р. внесено зміни від 16.07.2001 до договору оренди нерухомого майна № 178, в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв. м на 601,9 кв. м (в тому числі 402,4 кв. м - наземна частина, 199,5 кв. м - підвал), тобто 180, 0 кв. м, в які входила площа приміщення розміром 21,2 кв. м, що займало ПП "Одіссей", що підтверджують копія плану приміщення як додаток №3 до договору суборенди від 27.10.1999 р., лист директора ТОВ фірми "Віт" №122 від 10.07.2001 р. (т.1, а.с.235,41).

Подальше зайняття ПП "Одіссей" приміщення площею 21,2 кв.м не мало законного підґрунтя, оскільки договір суборенди №18 від 27.10.1999 р. припинив свою дію 16.07.2001 року з внесенням змін до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року.

Заява третіх осіб від 20.05.2013 року про застосування строку позовної давності не є підставою для застосування судом позовної давності.

Даний висновок підтверджується положеннями, викладеними в частині 4 підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зі змісту яких вбачається заява про сплив позовної давності , зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу , включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України, є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 487/1 від 12.07.2001 року, яким надано дозвіл на надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду приміщення, що перебувало на балансовому обліку житлово-експлуатаційної контори № 4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180 кв. м строком на 5 років для розміщення магазину.

Стягнути з виконавчого комітету Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 59, ідентифікаційний код 04055209) на користь приватного підприємства "Одіссей" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 67, ідентифікаційний номер 30327535) 1147,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 20.11.2013 р.

Головуючий суддя С. Б. Колодій

Суддя Г.Б. Поліщук

Суддя О.Б.Шевчук