Рішення

від 14.11.2013 по справі 917/2079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 917/2079/13

За позовом Приватної фірми "СВІФТ", 61057, м. Харків, вул. Громадянська, 5

до Приватного підприємства "Торговий дім "Моринський", 36039, м. Полтава, вул. О.Вишні, 5

про стягнення 4064,97 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Говорова С.Л.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 14.11.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 4064,97 грн. боргу за договором поставки № П/2443 від 15.08.2012 року, в т.ч. 2936,82 грн. основної заборгованості, 734,21 грн. штрафу, 328,28 грн. пені та 65,66 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 05.11.2013 року станом на 14.11.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням відповідача (а.с. 30-31) станом на 28.10.2013 року є: 36039, м. Полтава, вул. О.Вишні, 5, що співпадає із вказаною у позові адресою. За таких обставин відповідач, враховуючи встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

15.08.2012 року між Приватним підприємством "Торговий дім "Моринський" (відповідач, покупець) та Приватною фірмою "СВІФТ" (позивач, постачальник) було укладено договір поставки № П/2443 (а.с. 6), згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати передачу товару партіями (кількість товару, що передається по одній накладній), а покупець - приймати даний товар та своєчасно його оплачувати відповідно до договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору поставку поставки № П/2443 від 15.08.2012 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 15.08.2013 року.

У відповідності до положень п. п. 2.1., 2.2. спірного договору поставка товару здійснюється за згодою з постачальником, попередньою заявкою покупця (усною або письмовою), датою поставки вважається дата приймання товару покупцем.

Згідно п. 3.2. договору покупець оплачує товар не пізніше 14 календарного дня, починаючи з дати його приймання.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку відповідачеві товару, про що свідчать копії товарно-транспортних накладних № ПО-050540 від 20.12.2012 року, № ПО-050739 від 20.12.2012 року, № ПО-050747 від 20.12.2012 року, № ПО-050750 від 20.12.2012 року, № ПО-050752 від 20.12.2012 року, № ПО-050762 від 20.12.2012 року, № ПО-051078 від 20.12.2012 року та № ПО-051079 від 22.12.2012 року (а.с. 8-15).

В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач за поставлений товар розрахувався з позивачем лише частково, станом на 31.03.2013 року розмір заборгованості склав 4861,17 грн., що підтверджується гарантійним листом відповідача (а.с. 16), яким він прохав розстрочити сплату заборгованості на 6 місяців.

Як зазначається у позовній заяві, взяті на себе гарантійні зобов'язання відповідач так само виконав лише частково, сплативши в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в розмірі 1924,35 грн. Таким чином, залишок заборгованості за поставлений згідно договору товар станом на момент звернення до суду з цим позовом склав 2936,82 грн.

У позовній заяві позивач, крім суми основного боргу в розмірі 2936,82 грн., просить стягнути з відповідача 734,21 грн. штрафу, 328,28 грн. пені та 65,66 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, враховуючи характер відносин між сторонами, пред'явлення вимоги про сплату заборгованості згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України не вимагається, оскільки обов'язок відповідача здійснити оплату поставленого товару та момент виникнення цього обов'язку випливають безпосередньо з норми ст. 692 ЦК України. Правову позицію аналогічного змісту викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права". Крім того, в даному разі строк виконання відповідачем грошових зобов'язань чітко встановлений умовами спірного договору.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги та вартість поставленого згідно договору товару, факт наявності заборгованості в розмірі 2936,82 грн. поставлений за договором товар, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2936,82 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 5.1 договору за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (річних) від суми заборгованості, за прострочку заборгованості понад 3 місяців додатково стягується штраф в розмірі 25% від суми заборгованості.

За результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку штрафу суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наявного у справі розрахунку (а.с. 5), позивачем здійснено нарахування пені на 272 дні прострочення, що суперечить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми пені, яка склала 217,24 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Моринський" (36039, м. Полтава, вул. Остапа Вишні, код ЄДРПОУ 35221033) на користь Приватної фірми "СВІФТ" (61057, м. Харків, вул. Громадянська, 5, код ЄДРПОУ 31236617) - 2936,82 грн. основної заборгованості, 734,21 грн. штрафу, 217,24 грн. пені, 65,66 грн. 3% річних та 1673,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 19.11.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.