Постанова

від 12.11.2013 по справі 811/3350/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

12 листопада 2013 року Справа № 811/3350/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом підприємства Громадського об'єднання "Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника" - "Фірма Ласка" (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 червня 2013 року за №0001222250 про сплату 154 734,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 77 367,00 грн. штрафних санкцій. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спеціалістами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства Громадського об'єднання "Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника" - "Фірма Ласка", код за ЄДРПОУ 31276141, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ГЛОБАЛ-ТОРГ» (код 37297827) за лютий 2013 року, про що складений акт №81/22-5/31276141 від 28.05.2013 р.. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №0001222250 про сплату 154 734,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 77 367,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає, що відповідач невірно визначив нараховану суму податкового зобов'язання, яке було начебто занижене на 154734 грн. та прийняв рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування.

Представник позивача у судове засідання 12.11.013 р. не прибув, заяв (клопотань) не надав.

Відповідач подав заперечення проти позову, згідно до якого зазначив, що ним була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Глобал-Торг" за лютий 2013 року. Перевіркою ПП "Глобал-торг" було встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216 ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а сама діяльність вказаного підприємства мала безтоварний характер з метою надання податкової вигоди підприємствам-покупцям, в тому числі і позивачу. Враховуючи це, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань.

Відтак, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення винесено законно, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними /а.с.168-169 т.1/.

Представник відповідача у судове засідання 12.11.2013 р. також не прибув, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.38/.

Згідно вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно наказу від 27.05.2013 р. №1148 та на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1-п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП "Глобал-Торг" (код 37297827) за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт №81/22-5/31276141 від 28.05.2013 року /а.с.10-24 т.1/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 154734 грн., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 154734 грн..

Вказані висновки стали підставою для винесення 17.06.2013 року податкового повідомлення-рішення №0001222250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем в сумі 154 734 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 77 367 грн. /а.с.25-26/.

Надаючи оцінку податковому повідомлення-рішення, суд приходить до наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки №81/22-5/31276141 від 28.05.2013 р. (надалі - Акт), перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2013 по 28.02.2012 р. встановлено його завищення всього в сумі 154734 грн., в тому числі за лютий 2013 р. в сумі 154734 грн..

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що згідно акту Кіровоградської ОДПІ від 21.05.2013 №3771/1520/37297827 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Глобал-Торг" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2013 р." встановлено, що у ПП "Глобал-Торг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та ін., тобто матеріальна база, що необхідна для здійснення будь-якого виду діяльності. Відтак, підприємствами-покупцями (постачальниками) даного підприємства було безпідставно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за лютий 2013 року.

Проте, суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивач перебуває з 06.02.2001 р. на податковому обліку за №5997 та є платником ПДВ.

ПП "Глобал-Торг" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, доказів того, що дане підприємство не є платником ПДВ суду не надано /а.с.179-181 т.1/.

Як пояснив позивач і встановлено наявними в справі доказами, позивач є покупцем сировини для виробництва заморожених напівфабрикатів в ПП"Глобал-Торг". Правові відносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №7 від 01.04.2011 року /ас.38-39 т.1/.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними: №125 від 04.02.2013 р. на суму 88334,24 грн. з ПДВ; №172 від 11.02.2013 р. на суму 59006,48 грн. з ПДВ; №196 від 18.02.2013 р. на суму 59613,40 грн. з ПДВ /а.с.40-42 т.1/.

З кожною поставкою товару позивачу виписано податкові накладні: №4 від 04.02.2013 р. на суму 88334,24 грн. з ПДВ; №5 від 11.02.2013 р. на суму 59006,48 грн. з ПДВ; №12 від 18.02.2013 р. на суму 59613,40 грн. з ПДВ /а.с.94-96 т.1/.

Використання товару підтверджено накладними на внутрішнє переміщення сировини в цеха по виробництву продукції, накладними на передачу готової продукції з цеху по виробництву продукції на склад готової продукції /а.с.119-158 т.1/.

У лютому 2013 року ПП "Глобал-Торг" надано маркетингові послуги, що підтверджується договором №17 від 31.01.2013 р., по закінченню яких складено акти здачі-приймання виконаних робіт: №9 від 27.02.2013 р., №10 від 28.02.2013 р. /а.с.43-46 т.1, а.с.47-48 т.1/.

Одночасно, з кожним підписанням актів здачі-приймання робіт виписано податкові накладні: №29 від 28.02.2013 р. та №21 від 27.02.2013 р. /а.с.92-93 т.1/.

Факт надання маркетингових послуг підтверджено відповідними звітами /а.с.49-91 т.1/.

У лютому 2013р. позивачем реалізовано ПП "Глобал-Торг" продукцію (морозиво, заморожені напівфабрикати, продукти харчування) згідно договору №73 від 20.05.2011 р., факт отримання якої підтверджено видатковими накладними /а.с.97-105 т.1/.

Одночасно, з кожною поставкою товару позивачем виписано податкові накладні /а.с.106-108 т.1/.

ПП "Глобал-Торг" було підтверджено реальність господарських взаємовідносин з позивачем в лютому 2013 р. відповідними доказами, наданими суду на виконання ухвали про витребування доказів від 24.10.2013 року /а.с.178, 188-250 т.1, а.с.1-37 т.2/.

Отже, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача, викладених в акті перевірки від 28.05.2013 р. №81/22-5/31276141, а тому податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року №0001222250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо неправомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17 червня 2013 року №0001222250.

3.Стягнути на користь підприємства Громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» - «Фірма Ласка» (код ЄДРПОУ 31276141) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294,00 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько