Рішення

від 14.11.2013 по справі 905/6368/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2013 Справа № 905/6368/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" простягнення 25 900,00 грн.

за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідача Камінська Д.В - представник за довіреністю Рішення прийняте 14.11.2013, оскільки 25.09.2013 та 15.10.2013 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 25 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (лом чорних металів) у вагоні № 66941618 за накладною № 50887629. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні № 66941618 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційні акти АА № 048792/194 від 26.04.2013, АА № 048792/194/18 від 26.04.2013, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 25 900,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ДП "Придніпровська залізниця" є неналежним позивачем, оскільки вантаж був виданий до перевезення Державному підприємству "Донецька залізниця", а отже саме останнє має право звертатися до суду з вимогами про стягнення штрафу з вантажовідправника. Відзначає, що за результатами приймання вантажу вантажоотримувачем жодних претензій з приводу недостачі вантажу останнім не висувалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

24.04.2013 зі станції Кальміус Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфамет" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Приватного акціонерного товариства "Керамет" на станцію Правда Придніпровської залізниці у вагоні № 66941618 за залізничною накладною № 50887629 відвантажено вантаж: лом чорних металів, не поіменований у алфавіті.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні № 66941618: нетто 64 700 кг, тара - 20 900 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 200-тонних вагонних вагах.

26.04.2013 на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми 563/Весы, відповідно до якого при контрольному переваженні вагону № 66941618 встановлено, що вага брутто становить 79 250 кг, тара 20900 кг, вага нетто 58 350 кг, що менше документу на 6 350,00 кг.

На станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №048792/194 від 26.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 66941618 на 150-тонних вагонних тензометричних вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 66941618 за документом вага нетто 64700 кг, тара 20 900 кг, фактично при переважуванні брутто 79 250 кг, тара 20 900 кг, нетто 58 350 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 6 350 кг. Маркування вантажу не порушене, слідів витікання вантажу не виявлено.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, прийомоздавальником, приймальником потягів. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці відсутня за штатним розкладом.

Крім того, на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №048792/194/18 від 26.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 66941618 на 150-тонних вагонних тензометричних вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 66941618 за документом вага нетто 64700 кг, тара 20 900 кг, фактично при переважуванні брутто 79250 кг, тара 20 900 кг, нетто 58 350 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 6 350 кг. Маркування вантажу не порушене, слідів витікання вантажу не виявлено.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, прийомоздавальником, приймальником потягів. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці відсутня за штатним розкладом. Крім того, комерційному акті міститься відмітка залізниці призначення, відповідно до якої під час перевірки вантажу різниці між відомостями, зазначеними в акті, та фактичною вагою вантажу, не виявлено.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

У зв'язку з викладеним заперечення відповідача стосовно того, що комерційний акт підписаний не уповноваженими особами судом відхиляються.

Відповідно до технічного паспорту на вагонні ваги № ВВЭТ-150-ТД.2-ЕП.1-ДП-С станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, інтервал повірки ваг - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців. Остання повірка ваг проведена 07.02.2013, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті ваг.

Згідно з ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Посилання відповідача на відсутність претензій щодо маси вантажу у вантажоутримувача не спростовує встановленого комерційним актом факту порушення.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника -відповідача у справі.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 50887629 масу вантажу у вагоні № 66941618, нарахований відповідачу штраф відповідачу в розмірі 25 900,00 грн.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для інших вантажів (вантажів, які не зазначені у даному пункті) становить 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку 323,5 кг, що менше виявленої нестачі - 6 350 кг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

14.11.2013 відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру стягуваного штрафу однієї провізної плати. Клопотання мотивовано тим, що невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній не спричинило матеріальної шкоди позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як встановлено судом, фактична маса вантажу у вагоні № 66941618 була меншою, ніж маса, зазначена у накладній, мало місце недовантаження, а отже підвищеного навантаження на рухомий склад не було. З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та інших учасників господарських відносин, навантаження у вагоні не перевищувало його вантажопідйомність, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати, а саме до 5 180,00 грн.

Заперечення відповідача стосовно того, що з позовом про стягнення штрафу в даному випадку має право звертатися лише ДП "Донецька залізниця" як перевізник, якому безпосередньо було передано вантаж вантажовідправником, судом не приймаються з огляду на наступне.

Як зазначено вище, статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення конкретного вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Тобто, кожна наступна залізниця-учасниця перевезення, яка приймає від залізниці відправлення вантаж разом із накладною для перевезення до станції призначення, вступає тим самим у правовідносини з перевезення відповідного вантажу, а отже набуває прав та обов'язків перевізника такого вантажу.

Статут залізниць України не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи проміжній) належить право вимагати стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №904/581/13-г від 17.07.2013.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" (83110, м.Донецьк, вул. Роздольна, 2-А, ідентифікаційний код 30536590, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф у розмірі 5 180 (п'ять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 19.11.2013.

Суддя М.В. Сажнева