Рішення

від 14.11.2013 по справі 914/3559/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 р. Справа № 914/3559/13

За позовом: до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія", м.Балаклія Харківської області Приватного підприємства "Гарант Кепітал Груп", м.Львів про: стягнення 105 043,15 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Помогайбо А.В. - директор;

від відповідача: не з"явився.

Права та обов'язки ст. ст.20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику Позивача, який з"явився в судове засідання. Заяви про відвід суду не надходили

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранс - Балаклія", м.Балаклія Харківської області подано позов до Приватного підприємства "Гарант Кепітал Груп", м.Львів про стягнення 105043,15 грн. заборгованості.

Провадження у даній справі порушено господарським судом Львівської області ухвалою від 20.09.2013р. та призначено розгляд справи на 29.10.2013р. На виконання вимог ухвал суду позивачем за листом б/н від 29.10.2013р. (зареєстроване канцелярією суду 29.10.2013р. за №44967/13) долучено до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.10.2013р. та від 07.10.2013р. про надання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача. В зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та з метою надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду від 20.09.2013р. про порушення провадження у справі, ухвалою суду від 29.10.2013р. відкладено розгляд справи на 14.11.2013р.

13.11.2013р. позивачем через канцелярію суду на виконання решти вимог ухвал суду подано супровідний лист №86 від 12.11.2013р. за яким до матеріалів справи долучено копії рахунків-фактур, податкових накладних, касових чеків та CMR, оригіналу довідки Державної казначейської служби про зарахування судового збору та листів № 84 та №85.

В судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач повторно в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, документів витребуваних ухвалами суду не подав. Причин неявки та невиконання вимог ухвал суд не повідомив, їх поважність не довів, хоч про знаходження у провадженні господарського суду Львівської області даної справи, про судові засідання ( час і місце їх проведення, про вимоги суду до сторін) відповідач належно та своєчасно повідомлявся господарським судом , про що свідчать відмітки, здійснені на зворотньому боці ухвал по справі про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Крім цього, ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.09.2013р. була вручена 03.10.2013р. за зазначеною у позовній заяві юридичною адресою: 79039, м. Львів, вул.Шевченка, 120Г представнику за довіреністю Сєрікову, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.09.2013р. Направлений на фактичну адресу відповідача : 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 3/8 поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у справі повернутий відділенням зв»язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до поданого позивачем Витягу Серії АГ №100573 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Приватне підприємство «Гарант Кепітал Груп» включений до ЄДР в статусі юридичної особи; місцезнаходження відповідача за даними ЄДР : 79039, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Шевченка, будинок, 120 Г. Зазначена адреса відповідає юридичній адресі, яку вказав позивач у позовній заяві і на яку ним скеровано відповідачу копії позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 105043грн. 15коп., а судом - ухвали про порушення провадження у справі (отримана відповідачем 03.10.2013р.) та про відкладення розгляду справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України . За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст. 4-2 , 4-3 ГПК України , сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися своїм правом на захист.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Зважаючи на строки вирішення спору у даній справі, керуючись ст.69 ГПК України , у суду відсутні правові підстави для чергового відкладення розгляду справи, зокрема з тих причин, що відповідач не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника та не подав відзиву на позовну заяву.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України , ст.ст. 4-2 , 4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст. 43 , 75 ГПК України ) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

01.02.2013р. між ТзОВ «Автотранс-Балаклія» (експедитор 2) та Приватним підприємством «Гарант Кепітал Груп» (експедитор 1) було укладено договір №31 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, який відповідно до п.1.1 регулює взаємини сторін при виконанні експедитором 2 доручень експедитора 1 по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Відповідно до п.1.2. договору, вартість транспортних послуг вказується в заявці. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються, виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що після попередньої усної домовленості з експедитором 2, експедитор 1 направляє заяву письмово не пізніше 2-х днів до терміну надання автотранспортних засобів експедитором 2. Заявка від експедитора 1 до експедитора 2 передається або шляхом факсимільного повідомлення або електронною поштою. У свою чергу перевізник письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови.

Позивач на виконання умов договору та на підставі транспортного замовлення відповідача №31 на перевезення вантажу відповідача надав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Німеччина - Україна (Дніпропетровськ), що підтверджується товарно-транспортною накладною міжнародного зразка (CMR) № 0394076 та підписаним з відповідачем актом № ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.02.2013р. Вартість вказаних послуг становила 24702грн. 00коп.

08.02.2013р. позивачем отримано транспортне замовлення №33 на перевезення вантажу відповідача за маршрутом Німеччина - Україна (м.Київ), яке було ним виконане в повному обсязі, що підтверджується CMR № 51502051 та підписаним з відповідачем актом № ОУ-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.2013р. на суму 18309грн. 00коп. Також 08.02.2013р. відповідачем було направлено транспортне замовлення №34 на перевезення вантажу по маршруту Німеччина-Україна (Дніпропетровськ). Вказане замовлення було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями CMR № 196838 та підписаним відповідачем актом № ОУ-0000090 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.02.2013р. на суму 25074грн. 50коп.

14.02.2013р. позивач отримав від відповідача транспортне замовлення №34 на перевезення вантажу відповідача по маршруту Німеччина-Україна (Дніпропетровськ), яке було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією CMR № 0481096 та підписаним з відповідачем актом № ОУ-0000121 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2013р. на суму 24989грн. 65коп.

05.03.2013р. позивач отримав від відповідача транспортне замовлення №05/03/13ЄН на перевезення вантажу відповідача по маршруту Німеччина-Україна (м.Київ), яке було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією CMR № 185162 та підписаним з відповідачем актом № ОУ-0000160 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.03.2013р. на суму 16868грн. 00коп.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем також подано суду копії рахунків-факту та податкових накладних на суму наданих послуг перевезення.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем послуг міжнародного автомобільного перевезення становила 109943грн. 15коп. Однак, враховуючи часткову сплату відповідачем 15.05.2013р. та 18.05.2013р. заборгованості в розмірі 4900грн. 00коп., станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 105043грн. 15коп.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними міжнародного зразка (CMR), наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.2.6. договору сторони передбачили обов'язок експедитора оплачувати рахунки перевізника згідно з п.4.1. договору, якщо інше не вказане в разовій заявці.

В силу п.4.1. договору експедитор 1 оплачує рахунки експедитора 2 (перевізника) шляхом безготівкового переказу протягом 20 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, СМR - накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці. Розрахунки, що виконуються за перевезення вантажів, проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку експедитора 1 на рахунок експедитора-2 (перевізника). Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна валюта України - гривня.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи гарантійного листа від 17.05.2013р. № 84/13 відповідачем було отримано документи, необхідні для оплати послуг із перевезення вантажів згідно умов підписаних транспортних замовлень до договору №31 від 01.02.2013р.

Приймаючи рішення у справі суд виходив із наступного:

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При здійсненні міжнародних автомобільних перевезень сторони керуються Конвенцією про договори міжнародного перевезення вантажів (далі - КДМПВ), митною Конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП), Європейською угодою про режим праці і відпочинку водіїв (далі - ЄУПОВ), "Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України.

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), що підписана в м. Женеві 19 травня 1956 р. до якої Україна приєдналася згідно Закону України "Про Приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006р., передбачено, що при застосуванні Конвенції перевізник відповідає як за свої власні дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, послугами яких він користувався в рамках покладених на них обов'язків.

Статтями 4, 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником, при цьому ці підписи можуть бути надруковані типографським способом або замінені штампами відправника і перевізника, якщо таке допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Статтею 6 Конвенції передбачено реквізити, які повинна містити міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», згідно ст.1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Між сторонами укладено договір №31 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 01.02.2013р.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними CMR №№ 0394076, 51502051, 196838, 0481096, 0481096 з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000081 від 11.02.2013р., № ОУ-0000083 від 14.02.2013р., №ОУ-0000090 від 19.02.2013р., ОУ-0000121 від 26.02.2013р., ОУ-0000160 від 12.03.2013р. на загальну суму 109943грн. 15коп., які підписані та скріплені печаткою відповідача. Зауважень та заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу п.4.1.договору експедитор оплачує рахунки перевізника шляхом безготівкового переказу протягом 20 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, СМR-накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом не здійснив.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, відсутність доказів повної чи часткової сплати суми позову, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, та наявність підстав для задоволення позовних вимог в розмірі 105043грн. 15коп.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зарахування судового збору до державного бюджету підтверджується долученою позивачем довідкою Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м.Львова Львівської області від 11.10.2013р. № 03-58/198 на суму 2100грн. 86коп., який відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.3 - 6 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 908, 909 ЦК України, ст.ст.174, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115,116 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп», м.Львів, вул.Шевченка, 120Г, факт. адреса: 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 3/8 ( ідентифікаційний код 37740869) на користь ТзОВ «Автотранс-Балаклія», 64200, Харківська обл., м.Балаклія, вул.Заміська, 1А (ідентифікаційний код 32898172) 105043грн. 15коп. основного боргу та 2100грн. 86коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 14.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.2013 р.

Суддя Кітаєва С.Б.