Постанова

від 13.11.2013 по справі 5020-9/072-10/321

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5020-9/072-10/321 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі на ухвалувід 26.04.2013 господарського суду м. Севастополя на постанову від 18.06.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 5020-9/072-10/321 господарського суду м. Севастополя про банкрутствофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Севастополь ліквідаторКирилін М.В., м. Севастополь кредитори 1.Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі; 2.Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 3.Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя; 4.Севастопольський міський центр зайнятості 5.товариство з обмеженою відповідальністю "ПростоФінанс", м. Київ у судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника ліквідаторОльжич О.О., довір.; Кирилін М.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 12.05.2010 за заявою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (далі - скаржник ) порушено провадження у справі № 5020-9/072-10/321 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - боржник) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду м. Севастополя від 25.05.2010 визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 26.04.2013 (суддя Головко В.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 (судді: Сотула В.В. - головуючий, Голик В.С., Черткова І.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 3 1 , 25, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство ). Скаржник, зокрема, зазначає, що ліквідатором не вжито усіх заходів щодо реалізації активів банкрута з метою погашення вимог кредиторів.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається, провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

У зв'язку з відсутністю боржника за своїм місцезнаходженням у ліквідатора відсутні будь-яки документи стосовно його діяльності, тому останній здійснює їх розшук для з'ясування активу і пасиву боржника шляхом направлення відповідних запитів до явних та потенційних кредиторів боржника, а також до відповідних реєструючих органів.

На виконання вимог ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатором було вжито заходів щодо виявлення майна банкрута, в результаті чого з'ясовано, що за боржником зареєстровано право власності на 1/5 частки житлової квартири АДРЕСА_1 загальною площею 71,5 м. кв. (житлова площа - 41,2 м. кв.). Окрім боржника, співвласниками вказаної квартири є ще чотири фізичні особи.

Виявлена частка майна боржника була оцінена ліквідатором у встановленому порядку, її вартість склала 52 920 грн.

З метою реалізації виявленого майна ліквідатором було проведено роботу з виділу частки боржника у спільній сумісній власності, яка виявилась безрезультатною, оскільки фактичний виділ частки в натурі є неможливим з огляду на загальний обсяг житлової площі квартири та особливості її планування.

У подальшому рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29.10.2012 у справі № 2701/2491/2012 (2/2707/1765/2012), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 18.02.2013 у справі № 22ц-797/492/2013, відмовлено в задоволенні позовних вимог ліквідатора до співвласників квартири - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про припинення права спільної часткової власності боржника та стягнення з відповідачів грошової компенсації вартості 1/5 частки житлової квартири АДРЕСА_1.

Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про неможливість здійснення реалізації виявленого ліквідатором майна в межах справи про банкрутство внаслідок неможливості виділу в натурі частки боржника у спільній сумісній власності. Крім того, судовим рішенням, яке набрало законної сили, ліквідатору відмовлено у примусовому стягненні грошової компенсації частки майна. У зв'язку з чим задоволення вимог кредиторів за рахунок виявленого майна банкрута є неможливим.

Ліквідатором банкрута також встановлено грошові вимоги кредиторів, які звернулися до боржника, у загальній сумі 29 088,61 грн. Однак, відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, протягом ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута вчинив дії, що були направлені на встановлення як активу, так і пасиву банкрута, тобто здійснив всі заходи, передбачені ст. 25 Закону про банкрутство, а, отже, виконав всі вимоги цього закону.

Встановивши, що окрім виявленої ліквідатором частки у спільній сумісній власності, будь-яких основних і обігових засобів та інших активів банкрут не має, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, законно та обґрунтовано прийняв рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута.

Доводи касаційної скарги стосовно невжиття ліквідатором вичерпних заходів щодо реалізації майна банкрута спростовуються обставинами, встановленими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Більше того, колегія суддів зауважує, що ліквідаційна процедура у даній справі тривала майже три роки, тоді як відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство максимальний строк ліквідаційної процедури повинен становити 18 місяців. Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого, витрати на зберігання майна боржника тощо), які сплачуються конкурсними кредиторами. У зв'язку з чим якщо ліквідатор працює неефективно, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство. Проте протягом усієї ліквідаційної процедури жодних скарг на дії ліквідатора від кредиторів, у тому числі від скаржника, не надходило.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 22, 25, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 26.04.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі №5020-9/072-10/321 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич