Рішення

від 19.11.2013 по справі 121/8363/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/8363/13-ц

2/121/2869/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради до ОСОБА_1, третя особа: Сімеїзська селищна рада про спонукання до укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить про спонукання відповідачки ОСОБА_1 договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Вимоги мотивує тим, що відповідачка ухиляється від укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який сторони повинні були укласти відповідно до рішення Сімеїзської селищної ради № 14 від 25 грудня 2012 року «Про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури з фізичними особами та суб'єктами господарювання».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 не згодна з позовом, пояснив суду, що у неї немає коштів для сплати такої суми грошей, яку вона вважає занадто великою.

Вислухав сторони, з'ясувавши письмові докази та встановивши усі необхідні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 28 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Сімеїзської селищної ради з заявою про встановлення розміру та укладення договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту - смт. Сімеїз, у зв'язку з оформленням права власності на новозбудований об'єкт нерухомості - житловий будинок літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_1

До зазначеної заяви ОСОБА_1 додала документ, що підтверджує вартість будівельних робіт - а саме декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією ДАБК в АР Крим 29 серпня 2012 року за № КР 18212151768 (а.с. ). Розглянувши зазначену заяву на 23-й сесії Сімеїзської селищної ради 6-го скликання, було прийнято рішення № 14 від 25 грудня 2012 року «Про укладення договору про пайову участь в розвитку інфраструктури з фізичними особами та суб'єктами господарювання». Вказаним рішенням погоджено укладення договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту з громадянкою ОСОБА_1 та встановлено розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 4 % від заявленої кошторисною вартості об'єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складає 29155,20 гривень (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 20 коп.) (а.с.9).

Листом Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 02-14/6 від 03.01.2013 року повідомлено ОСОБА_1 про прийняте Сімеїзською селищною радою рішення про укладення з нею договору про пайову участь в розвитку інфраструктури селища, запропоновано було їй з'явитись до виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради для підписання договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту.

Зазначене підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, та конвертом (а.с.14).

Крім того, Сімеїзською селищною радою розроблено проект договору за № 24 про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Сімеїзської селищної ради від 03.01.2013 року (а.с.10-11).

Проте договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у встановлений термін відповідач не підписала, до Сімеїзської селищної ради з заявами чи клопотаннями з цього приводу не зверталась, саме рішення не оскаржила.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання зазначеної норми Закону рішенням № 11 від 28 вересня 2012 року Сімеїзської селищної ради 6-го скликання затверджено "Порядок залучення, розрахунку та використання коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" (надалі за текстом - Порядок), яке на час розгляду справи є діючим та ніким не оскаржено.

Згідно п. 1.2. Порядку його дія розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб, які мають намір чи виконують будівництво, реконструкцію об'єкта містобудування (надалі - "Забудовники") на території населених пунктів (а.с.21-31).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і по замайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Судом також встановлено, що вартість побудованого будинку літ. А, який приймався до експлуатації відповідачкою був встановлений згідно до Декларації 728 880 грн., тобто 4% для сплати до бюджету складають 29 155 грн. 20 коп.. Суд вважає, що доводи відповідачки про те, що сума сплати у договорі є надто високою не відповідає дійсності.

Судом також перевірені доводи відповідачки про те, що раніше Ялтинський суд вже розглядав питання про укладання договору та відмовляв позивачу в його укладанні та встановив наступне.

Постановою Ялтинського суду від 29 травня 2008 року було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано неправомірними дії виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради в частині невидачі ОСОБА_1 рішення виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №342 від 10 серпня 2007 року «Про затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації завершеного реконструкцією житлового будинку літер Ф та господарських споруд» АДРЕСА_1 м. Ялта та в частині зобов'язання ОСОБА_1 сплатити грошові засоби на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Сімеїзської селищної ради. Зобов'язано виконавчій комітет Сімеїзської селищної ради видати ОСОБА_1 належним чином оформлене рішення №342 від 10 серпня 2007 року «Про затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації завершеного реконструкцією житлового будинку літер Ф та господарських споруд» АДРЕСА_1 м. Ялта. Визнано неправомірним та скасовано п. 1.1 рішення №4 15-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради від 15 лютого 2007 року «Про встановлення розміру грошових засобів замовника, які залучаються до розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Сімеїзської селищної ради». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Копія вказаної постанови долучена до матеріалів справи (а.с.69-70).

Але ж у цієї постанові були встановлені факти відносно іншого житлового будинку, який побудувала відповідачка у 2007 році, загальною площею 315,8 кв.м., тобто будинок № 19 літ. Ф, а на даний час спір розглядається відповідно до житлового будинку, який вона побудувала № 19 літ. А, загальною площею 341,2 кв.м. у 2008-2012 роках.

Про те, що відповідачка побудувала два житлових будинки підтверджено також копією технічного паспорту на літ. А, який вона отримала 29 серпня 2012 року (а.с.56), та двома свідоцтвами про право власності на нерухоме майно на два окремих житлових будинків (на літ. Ф отримано 02 жовтня 2008 р., а на літ. А 16 квітня 2013 року) (а.с.63-66), та заявою ОСОБА_1, яку вона надала суду від 18 жовтня 2012 року, з якою вона зверталась до Сімеїзської селищною ради (а.с.46).

Таким чином проаналізувавши усі докази та встановивши обставини, суд приходить до висновку, що для виконання відповідачем його зобов'язання щодо взяття участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, йому необхідно укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір. Про прийняте Сімеїзською селищною радою рішення про укладення з відповідачем договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту відповідача було повідомлено, проте останній ухиляється від підписання договору, чим порушує норми ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", що призводить до втрат бюджету Сімеїзської селищної ради. Тобто позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 1.2. «Порядку залучення, розрахунку та використання коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 укласти з виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Сімеїзської селищної ради на суму 29155 (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок в редакції проекту договору № 24 від 03 січня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради (ідентифікаційний код 04367559) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: