Рішення

від 14.11.2013 по справі 911/3941/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 911/3941/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ПЛАСТ",

03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414

04074, м. Київ, вул. Лугова, 9

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬД ЕНД ВІЗЕ",

11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 59, офіс 3

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Геофізична компанія",

08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Щорса, 2-Б

про стягнення 8 642,34 грн.

за участю представників:

позивача - Мазур І.О. (довіреність від 30.10.2012 № 17);

відповідача 1 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

відповідача 2 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ПЛАСТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬД ЕНД ВІЗЕ" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геофізична компанія" (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 8 642,34 грн., з яких: 7 806,08 грн. - основний борг, 249,01 грн. - 3% річних та 587,25 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2013.

У судове засідання 05.11.2013 представники відповідачів не з'явились, вимоги ухвали суду від 21.10.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 14.11.2013.

У судовому засіданні 14.11.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові.

Відповідачі письмових відзивів на позовну заяву не подали, представників у судові засідання не направили, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представників відповідачів та неподання відповідачами письмових відзивів на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ПЛАСТ" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬД ЕНД ВІЗЕ" (далі - відповідач 1, покупець) укладено договір від 25.06.2012 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити за нього встановлену Договором вартість (пункт 1.1. Договору поставки).

Усі накладні, що оформлені між сторонами протягом терміну дії Договору поставки вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах Договору поставки, навіть при відсутності вказівки (посилання) на Договір в самій накладній (пункт 1.4. Договору поставки).

Відповідно до пункту 5.6. Договору поставки, оплата товару здійснюється на умовах 100%; передплати покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за Договором (пункт 6.1. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки, позивач за видатковими накладними: від 21.08.2013 № Іп-00136 на суму 8 294,32 грн. та від 22.11.2012 № Іп-00280 на суму 2 452,50 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, поставив відповідачу 1 товар, а останній, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Підписи представників обох сторін на вказаних видаткових накладних скріплені відбитками їх печаток та штампів, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, фактів здійснення господарських операцій з поставок товару.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач 1 частково оплатив товар, що отриманий ним за Договором поставки, на суму 2 940,74 грн., що підтверджується банківськими виписками, які засвідчені підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплені відбитком її печатки (копії у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем 1 утворилась заборгованість у розмірі 7 806,08 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача 1 грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем 1 не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено наявність боргу відповідача 1 перед позивачем за отриманий товар за Договором поставки.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ПЛАСТ" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геофізична компанія" (далі - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки 03.02.2013 № 03/02-13 (далі - Договір поруки), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬД ЕНД ВІЗЕ" (далі - боржник) боржника, які виникають за Договором, включаючи, але не обмежуючись наступним: контролювати сплату заборгованості боржником, та у випадку прострочення негайно сплатити всі суми з урахуванням пені, відсотків за користування коштів (пункт 1.2. Договору поруки).

Сторони Договору поруки визначають, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, та у випадку прострочення боржником зобов'язаний негайно сплатити всі суми з урахуванням пені, відсотків за користування коштами (пункт 2.1. Договору поруки).

Відповідно до пункту 2.4. Договору поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за Договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

У випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за Договором поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі заявленому кредитором, протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора (пункт 2.5. Договору поруки).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, договір поруки - це договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно положень статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивачем направлено на адресу відповідача 2 претензію від 01.06.2013 № 23-13 з вимогою сплатити заборгованість за Договором поставки у сумі 7 806,07 грн.

До матеріалів справи залучено гарантійний лист відповідача 2, що адресований позивачеві, де відповідач 2 заборгованість у сумі 7 806,07 грн. визнає та зобов'язується її сплатити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачами не спростовано існування заборгованості перед позивачем у розмірі 7 806,07 грн.

Оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором поставки у сумі 7 806,07 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.3. Договору поставки заявляє до стягнення з відповідачів пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 587,25 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 587,25 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

У зв'язку з простроченням відповідачем 1 виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 249,01 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних за вказані періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 249,01 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в розмірі 7 806,08 грн., пені у розмірі 587,25 грн. та 3 % річних у розмірі 249,01 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЬД ЕНД ВІЗЕ" (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 59, офіс 3; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36943375) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геофізична компанія" (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Щорса, 2-Б; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36517987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ПЛАСТ" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35416844) 7 806 (сім тисяч вісімсот шість) грн. 08 коп. основної заборгованості, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 01 коп. 3% річних, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 15.11.2013.

Суддя С.О. Саванчук