cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2013 р. Справа № 5010/1130/2012-П-6/5-14/83 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області,
вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції
в Івано-Франківській області,
вул. Сахарова, 23 а, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі",
с. Загір'я, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77030,
про стягнення шкоди в сумі 248 440 грн. 85 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Соколов С.С. - в.о. завідуючого юр. сектором, (довіреність № 02-34/163 від 23.01.12р.);
від відповідача: Орищенко Ф.П. - керівник, (паспорт серія СС №203157 виданий Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 24.12.1996р.);
від прокуратури: Журавльова Н.Є. - старший прокурор відділу, (посвідчення №004175 від 14.09.2012р.),
встановив: до господарського суду подано позов Заступником прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі" про стягнення шкоди в сумі
248 440,85грн.
Ухвалою суду від 31.08.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 13.09.2012.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2012, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 5010/1130/2012- П-6/5 скеровано на розгляд судді Булці В.І.
Ухвалою суду від 13.09.2012 зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №2а-2669/12/0970, що розглядається Івано-Франківським окружним адміністративним судом та зобов'язано відповідача письмово повідомити суд про результати розгляду справи №2а-2669/12/0970 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 03.12.2012 поновлено провадження у справі №5010/1130/2012-П-6/5-14/83 та призначено розгляд справи на 20.12.2012.
Ухвалою суду від 20.12.2012:
- відмовлено у задоволенні вимоги про забезпечення позову;
- зупинено провадження у справі №5010/1130/2012-П-6/5-14/83 до вирішення пов'язаної з нею справи №2а-3731/12/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі" до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинення дій, що розглядається Івано-Франківським окружним адміністративним судом;
- зобов'язано позивача повідомити суд про результати розгляду справи №2а-3731/12/0970 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 11.09.2013 поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 03.10.2013 відкладено розгляд справи.
Ухвалою суду від 24.10.2013 продовжено строк вирішення спору в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами суду від 24.10.2013, 31.10.2013, 07.11.2013 розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача подав клопотання б/н від 07.11.2013р. (вх.№17371/13 від 07.11.13р.), в якому просить суд здійснювати розгляд даної справи колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2013 дану справу скеровано для подальшого розгляду судді Булці В.І.
В засіданні суду 12.11.13 оголошувалась перерва до 14.11.13.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, свої обґрунтування виклав у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог №0512-689 вих-13 від 30.10.2012 (№16928/13 від 31.10.2013), просить суд позов задоволити. Позовну вимогу мотивує тим, що відповідач без дозволу на спеціальне водокористування використовував водні ресурси для заповнення ставків. Як наслідок, відповідач порушив законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що спричинило державі збитки в розмірі 248 440,85грн.
Прокурор підтримує позицію позивача просить суд стягнути з відповідача шкоду в розмірі 248 440,85грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву (вх.№15449/13 від 03.10.2013).
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі", предметом діяльності якого є рибальство, надання послуг у рибальстві та рибництво і надання послуг у рибництві, оптова і роздрібна торгівля рибою, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області було надано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2390-А-Ів-Фр від 03.03.2011 року термін дії якого до 16.01.2012 року.
На момент проведення перевірки Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області дотримання вимог природоохоронного законодавства (28.03.2012) термін дії дозволу на спеціальне водокористування, про що зазначено в акті №52 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.03.2012 Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. З припису Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 28.03.2012 вбачається, що відповідача зобов"язано виробити дозвіл на спеціальне водокористування до 28.04.2012.
Однак, представник відповідача зазначив, що ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" зверталось до Державного управління охорони навколишнього природного середовища з листом №45 від 19.12.2011 та до Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству з листом №46 від 19.12.2011 з проханням продовжити дію дозволу на спец водокористування на 2012 рік. На момент перевірки ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" здало необхідну документацію в Обласний дозвільний центр при Івано-Франківській обласній державній адміністрації. Проте, в листі Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів №07-14/375 від 15.03.2012 та листі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №05-50/878 від 19.03.2012 зазначено, що для отримання дозволу на спеціальне водокористування необхідно усунути зауваження, а саме надати: клопотання на спеціальне водокористування, правоустановлюючі документи на земельну ділянку, паспорти ставків, та подати матеріали на повторний розгляд.
Представником позивача зазначено, що прокуратурою Івано-Франківської області спільно з Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання вимог водного законодавства в діяльності ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі", про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.05.2012. Перевіркою встановлено, що в період з 28.03.2012 по 15.05.2012 за відсутності спеціального дозволу на водокористування відповідач незаконно здійснив забір 811 103 м.куб. води та провів зарибнення ставів; на день перевірки відповідач дозвіл на спец водокористування не отримав.
Прокурор зазначає, що забір води для наповнення ставів проведено в період з 28.02.2012 по 15.05.2012 за відсутності у ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" дозволу на спец водокористування. Як наслідок, директора відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення №00758 та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності №00759 від 08.06.2012.
Держінспектором управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області проведено розрахунок шкоди заподіяної відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування. Згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, розмір збитків становить 248 440,85грн.
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області надіслала відповідачу претензію №133/12 (вих.№02-4/906 від 13.07.2012) з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного водокористування.
Представник позивача зазначив, що відповідач в добровільному порядку збитки не погасив.
В засіданні суду відповідач зазначив, що відповідно до заяви ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгинині" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області 24.05.2012 року позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр -2661-А-Ів-Фр терміном дії до 03.04.2015 року.
Однак, прокуратурою Івано-Франківської області на вказаний дозвіл 31.05.2012. внесено протест. На виконання протесту прокуратури рішенням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №218 від 31.05.2012 року анульовано дозвіл на спеціальне водокористування виданий ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгинині" 24.05.2012р. №Укр -2661-А-1в-Фр терміном дії до 03.04.2015 року з тих мотивів, що ТзОВ „КСП" Рибгосп "Княгинині" здійснює користування земельною ділянкою та гідроспорудами (ставками) за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та договору оренди водного об'єкту.
Рішенням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №1 від 18.01.2013р. "Про внесення змін до рішення про припинення права спеціального водокористування ТзОВ "КСП" Рибгосп "Княгиничі" від 31.05.2012р. №210 внесено зміни до абзацу 3, а саме: п. 8 ст.55 Водного Кодексу України виключити у зв'язку з технічною опискою та замінити на п.6 ст.55 Водного Кодексу України.
Представник позивача та прокурор зазначають, що на день звернення до господарського суду Івано-Франківської області відповідачем збитки в розмірі 248 440,85грн. не сплачено.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне відмовити в задоволенні позову та виходить з наступних підстав.
Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Приписами ст.29 Господарського процесуального кодексу України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор та його заступник має право подавати позови до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з порушенням норм водного законодавства, вони повинні регулюватися положеннями Водного кодексу України з урахуванням положень Цивільного кодексу України, які застосовуються при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди.
Предметом даного позову є вимоги про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного водоспоживання.
Відповідно до частини 1 статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 15.05.2012 №346 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп "Княгиничі", про що свідчить акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.05.2012, що знаходиться в матеріалах справи. Як вбачається з зазначеного вище акту, планова перерірка проведена на вимогу прокуратури Івано-Франківської області від 11.05.2012 за №07/4-318. Перевіркою встановлено, що у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України, при цьому зазначається, що "зі слів керівника 26.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп "Княгиничі" повторно звернулось до дозвільного центру щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування" .
Суд зазначає, що таке твердження Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області в зазначеному акті не відповідає дійсності, оскільки згідно акту планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.03.2012 №52 (акт перевірки знаходиться в матеріалах справи) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп "Княгиничі" встановлено, що відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за №Укр.2390-А-Ів-Фр. за 30.03.2011 з терміном дії до 16.01.2012 і на момент перевірки термін дії його закінчився. Проте, перевіркою встановлено, що відповідач здав всю необхідну документацію в обласний дозвільний центр при обласній державній адміністрації (опис документації від 02.03.2012 реєстраційний запис №629 та від 20.03.2012 №777 знаходяться в матеріалах справи) на продовження строку дії договору, про що свідчать листи відповідача за №№45,46 від 19.12.2011 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області та Івано-Франківське обласне управління по міліорації і водному господарству з проханням продовження дії дозволу на спеціальне водокористування на 2012 рік.
Зазначені вище факти, що відображені в акті планової перевірки від 28.03.2012, свідчать про те, що відповідач заздалегіть до закінчення строку дозволу на спеціальне водокористування у встановленому законом порядку звернувся до компетентних органів з метою продовження дії договору.
Приписами ст.49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Пунктом 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 передбачає, що дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді.
Відповідно до п.4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, дозволи видаються органами у місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання. Проте, такий дозвіл на спеціальне водокористування був виданий лише 24.05.2012 за №Укр-2661-А-Ів-Фр строком до 03.04.2015.
Рішенням державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області від 31.05.2012 посилаючись на протест прокуратури Івано-Франківської області цей дозвіл, який був виданий ним анульовано.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 у справі №2а-3731/12/0970, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.13, визнано протиправними та скасовано рішення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №218 від 31.05.2012 про анулювання спеціального дозволу на водокористування від 24.05.2012 виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Колективному сільськогосподарському підприємству рибгосп "Княгиничі".
Вказаний факт стверджує, те що дозвіл на водокористування від 24.05.2012 виданий за заявою та клопотанням відповідача в кінці 2011 року був чинний і відповідав нормам Водного кодексу України.
При цьому суд зазначає, що згаданий вище дозвіл на спеціальне водокористування виданий відповідачу в порушення строків передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2002 №321 і на думку суду відповідач не вчиняв самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, оскільки видача дозволу затягувалася саме з підстав незалежних від відповідача.
Крім того, суд враховує те, що державна політика спрямована на створення сприятливих умов для стабілізації нарощування виробництва конкурентноспроможної рибної продукції. З метою гарантування продовольчої безпеки України та задоволення потреб населення суд вважає, що такі ініціативи потрібно розвивати, а не згортати.
Представники позивача не змогли пояснити суду чому саме в період виготовлення наступного дозволу на спеціальне використання проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства 15.05.2012, адже така ж перевірка проводилась 28.03.2012 і позивачу було відомо, що відповідачем у встановленому порядку подані всі необхідні документи у відповідні органи для його отримання, про що було зазначено в акті перевірки від 28.03.2012.
Крім того, представники позивача не змогли пояснити суду чому саме в час зариблення і вегетаційного періоду вирощування риби проводилась перевірка і не було взято до уваги той факт, що в межах ставків відповідача створено гідрологічний заказник "Під Верховиною" площею 27га, охорона якого підлягає відповідно до Закону України "Про природо-заповідний фонд України", флора та фауна якого за відсутності води могла загинути, і що питання перевірки повинні бути узгоджені з вимогами даного закону.
Щодо стягнення збитків суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Дана стаття встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди. Ці правила отримали назву «загальний (генеральний) делікт» та застосовуються до будь-яких випадків завдання шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди цієї статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом даної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
І лише наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Тобто, при відсутності хоча б одного з вищенаведених елементів складу правопорушення цивільно-правова відповідальність не наступає.
За загальним правилом, основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілому є відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (частина 2, 3 статті 111 Водного кодексу України).
З вищенаведеного слідує, що обов'язковими умовами притягнення до цивільно-правової відповідальності за порушення водного законодавства є наявність складу правопорушення, зокрема, наявності збитків та вини в діях осіб.
Так, відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як вбачається з розрахунку, наданого прокурором, розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем порушенням водного законодавства, проводився ним за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389.
З наданого розрахунку вбачається, що збитки, заподіяні самовільним водокористуванням відповідачем, складають 248 440,84 грн.
Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести сам факт заподіяння шкоди, обґрунтувати її розмір, а також довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.
З'ясуванням документальних доказів у справі суд прийшов до висновку про відсутність підстав стверджувати, що державі була заподіяна шкода. За таких обставин, відсутні підстави для відшкодування шкоди у зв'язку з її відсутністю, як необхідної умови для застосування статті 1166 Цивільного кодексу України, якою прокурор та представник позивача обґрунтовує свої позовні вимоги. Таким чином, судом встановлено недоведеність позовної вимоги, у зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи вище наведене, оскільки, прокурор, в силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, то, суд прийшов до висновку, що судовий збір в розмірі 4 968,82грн., слід стягнути в доход державного бюджету, з визначено прокурором, у позовній заяві, позивача - Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. При цьому судом встановлено, що в даному випадку, приписи ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняють Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області від сплати судового збору в установленому законом порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про прокуратуру", ст.111 Водного кодексу України, ст.ст.9,22,1166,1172 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України, Законом України "Про судовий збір", ст.ст.33,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
відмовити в позові позов заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі" про стягнення шкоди в сумі
248 440,85грн.
Стягнути з Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, вул. Сахарова, 23 а, м. Івано-Франківськ (ідент. код 37952307) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) судовий збір в розмірі 4 968,82грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім грн. 82 коп.).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.11.13.
Суддя Булка В.І.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 20.11.13
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2013 |
Оприлюднено | 21.11.2013 |
Номер документу | 35374105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Булка В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні