Рішення

від 13.11.2013 по справі 926/960/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" листопада 2013 р. Справа № 926/960/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський торговий дім»

про стягнення заборгованості - 29270,00 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Білоус Н.М.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Павлик В.Я. (довіреність № 1/VIII-13 від 19.08.2013 року)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Заря» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський торговий дім» про стягнення заборгованості у сумі 29270,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року та згідно видаткової накладної № 726 від 11.12.2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 18562,40 грн., а останній згідно довіреності № 178 від 11.12.2012 року отримав товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та його печатки у видатковій накладній № 726 від 11.12.2012 року. Далі позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання по укладеному між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року щодо оплати за отриманий товар належним чином у повному обсязі не виконав, а тому на момент звернення до суду у відповідача існує заборгованість у сумі 11000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути на його користь. Також, позивачем за неналежне виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу пеню у сумі 18270,00 грн., яку позивач також просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач у поданому відзиві на позов вказує, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки заборгованість перед позивачем виникла внаслідок неправомірних дій працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський торговий дім», які несли повну матеріальну відповідальність та досі не повернули привласнені кошти, а тому просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

01 листопада 2013 року позивач на виконання вимог ухвали надіслав суду лист № 85 від 28.10.2013 року з додатками, а саме: оригінали договору поставки № 75 від 03.12.2012 року, видаткової накладної № 726 від 11.12.2012 року, товарно-транспортної накладної 3№726 від 11.12.2012 року та довіреності на отримання цінностей № 178 від 11.12.2012 року для огляду у судовому засіданні, які після розгляду справи просить суд повернути шляхом надіслання на його поштову адресу. Одночасно, в зв'язку із скрутним фінансовим становищем, позивач в зазначеному листі просить суд розглянути справу без участі його представника за документами наявними у матеріалах справи.

Так, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

03.12.2012 року між сторонами укладено договір поставки № 75 на підставі якого та згідно видаткової накладної № 726 від 11.12.2012 року, товарно-транспортної накладної 3№726 від 11.12.2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18562,40 грн., а останній згідно довіреності на отримання цінностей № 178 від 11.12.2012 року отримав 14.12.2012 року поставлений товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та його печатки у видатковій накладній № 726 від 11.12.2012 року і товарно-транспортній накладній 3№726 від 11.12.2012 року, а також не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Пунктом 7.1. укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року встановлено, що відповідач оплачує вартість кожної партії товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в валюті України (гривня) протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару на складі відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року належним чином не виконав, а сплатив лише частково за отриманий товар кошти у сумі 7562,40 грн., в результаті чого у нього перед позивачем існує заборгованість у сумі 11000,00 грн.

При цьому, за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань позивачем нарахована відповідачу за період з 01.03.2013 року по 19.08.2013 року пеня у сумі 18270,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто, відповідач порушуючи умови укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року не оплатив у встановлений строк повну вартість прийнятого від позивача товару, а тому зобов'язаний сплатити позивачу існуючу заборгованість у сумі 11000,00 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.2.2. укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року передбачено, що відповідач за порушення строків оплати товару сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку пені, ним за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу за період з 01.03.2013 року по 19.08.2013 року пеню у сумі 18270,00 грн. відповідно до пункту 11.2.2. укладеного між сторонами договору поставки № 75 від 03.12.2012 року.

При цьому, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за період з 01.03.2013 року по 19.08.2013 року, який підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду становить суму у розмірі 796,15 грн.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 17473,85 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4 2 , 4 3 , 22, 43, 49, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський торговий дім» - м. Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код 3754979 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Заря» - м. Сімферополь, вул. Хатідже Чапчакчі, 3, код 31717766 - заборгованість у сумі 11000,00 грн., пеню у сумі 796,15 грн. та судовий збір у сумі 693,39 грн.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 17473,85 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13 листопада 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 листопада 2013 року.

Суддя О.С. Тинок