Постанова

від 14.11.2013 по справі 805/15256/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа №805/15256/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровській В.О.,

за участю представника позивача Пономарьов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» про стягнення коштів у розмірі 157665,92 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Слов'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» про стягнення коштів у розмірі 157665,92 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкових декларації, які є узгодженими з дати їх подання, податкових повідомлень-рішень та по податку на прибуток по податковим повідомленням-рішенням. Заходи прийняті податковим органом для погашення суми боргу не привели до позитивного результату. У зв'язку з тим, що сума податкової заборгованості в розмірі 157665,92грн. самостійно відповідачем не сплачена, у Державної податкової інспекції у Слов'янській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області виникли всі підстави для примусового стягнення заборгованості перед бюджетом у судовому порядку.

Просить суд стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» (84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Жовтневої Революції, буд.58, кв.61, код ЄДРПОУ 33174668) на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 157665,92 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 17 листопада 2004 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33174668, що підтверджено довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.3), перебуває на податковому обліку в Слов'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 23 листопада 2004 року за №6906, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 23 січня 2008 року №19/1-29-014-17 (а.с.4).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем на підставі направлення №001022 від 18 червня 2008 року, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року. Документальною перевіркою встановлені порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13594,00 грн.; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижений податок на прибуток» за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року у розмірі 104393 грн., про що складено Акт перевірки від 15 липня 2008 року №4378/23-3-33174668 (а.с.11).

На підставі акту перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2008 року:

- №000142341/0, яким визначено сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 13594,00грн. та штрафна санкція у розмірі 5437,60грн.;

- №00002022341/0, яким визначено сума податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 104393,00грн. та штрафна санкція у розмірі 33608,30грн.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» задоволено, податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2008 року №0002032341/0 та №0002022341/0 були визнані недійсними. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року апеляційна скарга Слов'янської ОДПІ задоволено, Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року скасована, у позові відмовлено. Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Позивачем на підставні ст. 16 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахована пеня у розмірі 6,15 грн.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у вищезазначеній частині не підлягають задоволенню.

Відповідачем було надано до Слов'янської ОДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 315,00грн. (а.с.09) Термін сплати 30 лютого 2013 року.

Таким чином всього нараховано податкового зобов'язання по податку на додану вартість платником податку самостійно 315,00грн.

На підставі акту про перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість від 22 березня 2013 року №1049/15-2, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000491502 від 25 березня 2013 року, яким відповідачу нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 63,00грн. (а.с.15,16) Податкове повідомлення-рішення отримане представником відповідача 29 березня 2013 року, про що є відповідна відмітка. (а.с.15)

На підставі акту про перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість від 30 травня 2013 року №2190/15-2, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002921502 від 31 травня 2013 року, яким відповідачу нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 12,60грн. (а.с.21,22). Податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу поштою та повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання. (а.с.18).

На підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 31 травня 2013 року №21901/1/15-2/33174668, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002931502 від 31 травня 2013 року, яким відповідачу нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 170,00грн. (а.с.19,20). Податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу поштою та повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання. (а.с.18).

На підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17 липня 2013 року №200/15-2/33174668, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003861501 від 17 липня 2013 року, яким відповідачу нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 1020,00грн. (а.с.28,29). Податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу поштою та повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання. (а.с.27).

На підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 23 липня 2013 року №261/15-1/33174668, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003911501 від 23 липня 2013 року, яким відповідачу нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 1020,00грн. (а.с.25,26). Податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу поштою та отримане представником відповідача 05 серпня 2013 року, про що є відповідна відмітка. (а.с.24).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 25 березня 2013 року №0000491502, від 31 травня 2013 року №0002921502, від 31 травня 2013 року №0002931502, від 17 липня 2013 року №0003861501, від 23 липня 2013 року №0003911501, за якими стягується сума податкового боргу відповідачем не оскаржувалися, тому є узгодженими.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2600,60 грн., про що свідчить зворотний бік облікової карток платника податків по податку на додану вартість станом на 14 листопада 2013 року.

Також, податковим органом була нарахована сума пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 6,15грн., що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 14 листопада 2013 року. Відповідачем сума пені по податку на додану вартість не сплачена.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Також відповідно до п.п.129.1.3 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п.129.4 ст.129 кодексу, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем до відповідача направлена податкова вимога від 29 грудня 2012 року №470, яка направлені відповідачу поштою та отримана представником відповідача 20 березня 2013 року, про що є відповідна відмітка (а.с.30).

Також податковим органом було складено акт опису майна від 23 січня 2013 року №14.

Податковим органом було зареєстровано майно платника податків в податкову заставу 24 січня 2013 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.31)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» про стягнення коштів у розмірі 157665,92 грн. - задовольнити частково.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросинтез» (84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Жовтневої Революції, буд.58, кв.61, код ЄДРПОУ 33174668) на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 2606,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.