Ухвала

від 11.11.2013 по справі 801/4563/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4563/13-а

11.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Воробйової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 04.07.13 у справі № 801/4563/13а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-Центр" (вул. Пушкінська, буд.3,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Овчинникова Руслана Олександровича (вул. Кечкеметська, буд.198,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Давидова Дениса Олександровича (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (вул. Севастопольська, 48/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправними дій та скасування приписів

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак - Центр» до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Давидова Дениса Олександровича, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Овчинникова Руслана Олександровича про визнання протиправними дій та скасування приписів, - задоволено.

Визнано протиправними дії Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Овчинникова Руслана Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр» за результатами якої складено Акт від 16.04.2013.

Визнано протиправними та скасовано приписи Державної інспекції сільського господарства в АР Крим №0133 від 16.04.2013, №0134 від 16.04.2013, №0137 від 16.04.2013, №0138 від 16.04.2013.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр» (ЄДРПОУ 22280589) 34,41 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (ЄДРПОУ 38040689).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, Державна інспекція сільського господарства в АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У судове засідання 11.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у користуванні позивача на підставі договорів оренди землі від 14.12.2004 (реєстровий № 040400100180 від 16.12.2004) та від 21.08.2006 (реєстровий №04060210093 від 06.09.2006) знаходяться земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116, та земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178. Відповідно до умов договору строк дії договорів визначений на 50 років, цільове призначення - будівництво та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та організації будівництва (на період будівництва).

З 04.04.2013 по 16.04.2013 на підставі наказу від 03.04.2013 №479/0 та направлення від 03.04.2013 №461 спеціалістами відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель - державними інспекторами сільського господарства в АР Крим Давидовим Денисом Олександровичем, Овчинниковим Русланом Олександровичем проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Зодіак-Центр».

За наслідками перевірки складений акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 16.04.2013 (надалі акт перевірки), за висновками якого встановлені порушення ст. 20, 21, п. «а» ч. 1 ст. 91, п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України - на момент перевірки земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується; п. «є» ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України - на земельних ділянках частково відсутні межові знаки, що були передані на збереження, у зв'язку з чим не можливо встановити дотримання меж земельної ділянки.

За результатами позапланової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим винесений припис № 0133, відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,11 га за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0178) відсутні межові знаки встановленого зразка, що є порушенням п. «г», «є» ч. 1 ст 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій»; припис №0134, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,11 га за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0178) не використовується за цільовим призначенням, що є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України; припис №0137, відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,156 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0116) та на земельній ділянці площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0117) за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 відсутні межові знаки встановленого зразка, що є порушенням п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій»; припис №0138 від 16.04.2013, відповідно до якого земельні ділянки площею 0,156 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0116) та площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0117) за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 не використовуються за цільовим призначенням, що є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Згідно вказаних приписів позивачу необхідно усунути встановлені порушення в тридцятиденний термін , тобто до 16.05.2013.

Будучи не згодним з прийнятими суб'єктом владних повноважень приписами, зазначаючи про їх протиправність, позивач, скориставшись правом захисту порушеного права суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняті рішення та дії, що безпосередньо змінюють обсяг його прав та обов'язків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні приписи прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим є протиправними внаслідок чого дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З наведеними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (надалі Закон №963).

Так, згідно із ч.1 ст.5 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, відповідно до ст.6 Закону №963, належать поміж іншого здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963.

Відтак, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена згідно листа Прокуратури АР Крим від 03.04.2013 вих. №05/3-517 вих13, відповідно до якого на підставі ст. ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» Державній інспекції сільського господарства АР Крим було запропоновано провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, зокрема, ТОВ «Зодіак-Центр» по вул. Пушкінській, 3а, по вул. Пушкінській, 3. Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ «Зодіак-Центр» №461 від 03.04.2013 та наказу на проведення перевірки від 03.04.2013 № 479/0 підставами для проведення перевірки зазначений лист Прокуратури АР Крим від 03.04.2013 вих. №05/3-517 вих13.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Процедура планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок встановлена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (надалі Порядок №132).

Відповідно до п. 3.6 Порядку №132 перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Як вбачається з акту перевірки повідомити по телефону про проведення позапланової перевірки за телефоном, який зазначений згідно відомостям веб-сайту ДП «Інформаційний ресурсний центр», не вдалося, у зв'язку з тим, що абонент не відповідав. Водночас, в акті перевірки зазначений інший, ніж визначений згідно відомостям ЄДРПОУ телефон. При цьому доказів повідомлення позивача про проведення позапланового заходу відповідно до вимог Порядку №132 матеріали справи не містять.

Згідно пункту 4.1 Порядку №132 для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

Пунктом 4.2 зазначеного Порядку встановлено, що на підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

Таким чином, підставами для проведення перевірки відповідного об'єкту є наказ на проведення перевірки, на підставі якого виписується направлення.

Згідно наказу від 03.04.2013 № 479/0 об'єктом перевірки є земельна ділянка за адресою м. Ялта, вул. Пушкінська, 3а та 3в. При цьому згідно акту перевірки об'єктом перевірки була, зокрема, земельна ділянка, що розташована за адресою м. Ялта, вул.. Пушкінська, 3, в той час як керівником контролюючого органу був виданий наказ від 03.04.2013 № 479/0 та оформлено направлення на проведення перевірки №461 від 03.04.2013, які зареєстровані у журналі реєстрації наказів та журналі реєстрації направлень щодо інспекційної діяльності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків що відповідачами проведена перевірка земельної ділянки за адресою м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 за відсутністю відповідного наказу, що суперечить вимогам наведених норм діючого законодавства.

Крім того, відповідно до п. 5.1 Порядку №132 державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Згідно п. 5.4 Порядку №132 у разі якщо суб'єкт господарювання відмовляється допустити державних інспекторів до проведення відповідного заходу, який здійснюється в установленому законодавством порядку, державні інспектори складають акт про відмову у проведенні планової/позапланової перевірки, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку, а також вживають заходів, передбачених чинним законодавством, для притягнення суб'єктів господарювання (керівників юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців) до передбаченої законодавством відповідальності.

Відповідно до абз 2 п. 5.6 Порядку №132 якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Отже, виходячи з наведених норм діючого законодавства, перевірка може бути проведена при дотриманні наступних умов: вручення уповноваженій особі суб'єкта господарювання копії направлення на проведення перевірки та пред'явлення службового посвідчення. При цьому норми Порядку передбачають єдину умову можливості проведення позапланового заходу за відсутністю уповноваженої особи суб'єкта господарювання - у разі його відмови бути присутнім при проведенні перевірки.

Отже, незважаючи на те, що норми Порядку №132 передбачають можливість проведення позапланового заходу без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання, останні не допускають його проведення без вручення копії направлення та присутності уповноваженої особи відповідного суб'єкта, за винятком відмови бути присутнім під час перевірки з боку уповноваженої особи відповідного суб'єкта.

Втім, будь-яких доказів вручення копії направлення на проведення перевірки та відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання бути присутнім при проведенні позапланової перевірки відповідачем суду не надано, при цьому відповідачі мали можливість повідомити позивача про проведення перевірки та вручити копію направлення на проведення перевірки, оскільки перевірка була проведена з 04.04.2013 по 16.04.2013.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої щодо порушення відповідачами порядку проведення перевірки, а тому вказані дії є протиправними, оскільки вчинені з порушенням основних принципів адміністративної процедури.

Щодо позовних вимог про скасування спірних приписів, суд зважає на наступне.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Земельного кодексу України).

Конституція України не виключає можливості для громадян та юридичних осіб користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому право власності на землю.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.

Згідно договорів оренди землі від 14.12.2004 (реєстровий № 040400100180 від 16.12.2004) та від 21.08.2006 (реєстровий №04060210093 від 06.09.2006) позивач користується земельною ділянкою площею 0,1560 га, розташованою за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116, та земельною ділянкою площею 0,1100 га, розташованою за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178.

Відповідно до умов договору строк дії договорів визначений на 50 років, цільове призначення - будівництво та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та організації будівництва (на період будівництва).

Отже, умовами договорів оренди не передбачено необхідність орендарю у визначені строки приступити до використання земельної ділянки, тобто до будівництва житлового будинку.

Підставою для прийняття спірних приписів є, зокрема невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, що на думку відповідачів, є підставою вважати, що отримані в оренду земельні ділянці використовуються з порушенням вимог ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, встановлюючи таки зобов'язання землекористувача, законодавець виходить з необхідності дотримуватися вимог земельного законодавства, які передбачають необхідність дотримання принципів земельного законодавства, одним з яких є обов'язковість використання земель за цільовим призначенням. Таким чином, у контексті зазначеної норми, взагалі не йде мова про «невикористання за цільовим призначенням».

За таких обставин, посилання відповідачів на невикористання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням (відсутність будівництва), не є підставою вважати що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Крім того, з огляду на норми чинного законодавства, невикористання земельної ділянки, яка передана в оренду не є порушенням вимог земельного законодавства.

Тим більш, що як переконливо свідчать матеріали справи, позивачем були вчинені дії, спрямовані на здійснення будівництва об'єкту нерухомості, зокрема позивачем отримані рішення виконкому про знесення та пересадку зелених насаджень, дозвіл на здійснення проектно-вишукувальних робіт для будівництва та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового будинку, дозвіл на проведення робіт: винос інженерних мереж, прокладка інженерних мереж на час будівництва і підключення об'єкту до міських інженерних мереж та інші, отриманий позитивний комплексний висновок №822-11-2005 державної експертизи, дозвіл на виконання будівельних робіт №116 від 31.03.2008.

Зважаючи на зазначені умови договору, останні не передбачають обов'язок орендаря негайно чи у визначений строк приступити до використання земельної ділянки, у даному випадку до будівництва.

Також, розташування на земельній ділянці кафе, не може свідчити про невикористання земельної ділянки за нецільовим призначенням, оскільки виходячи з умов договору оренди землі кафе знаходилося на цій земельній ділянки і до укладання договору оренди землі, про що і зазначено у договорі від 14.12.2004.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, необґрунтованими є доводи відповідачів, що земельні ділянки, передані позивачу в оренду, використовуються з порушенням ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Стосовно встановленого під час перевірки порушення п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» суд враховує наступне.

Згідно договорів оренди та технічної документації з землеустрою про складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку позивачу були передані на зберігання межові знаки у кількості 23 штук (земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178) та 14 штук (земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116).

Відповідно до умов договору №2702/2013 від 27.02.2013 на виконання робіт на користь позивача були виконані роботи: здійснений винос в натуру відсутніх межових знаків у кількості 14 штук (по акту перенесення границь в натуру кількість межових знаків складає 23 шт.; земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178) та 11 штук (по акту перенесення границь в натуру кількість межових знаків складає 14 штук; земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116), про що 04.04.2013 був складений акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №2702/2013 від 27.02.2013.

Отже, на час проведення перевірки та складання спірних приписів на земельних ділянках, які були об'єктом перевірки, були в наявності усі передані на збереження позивачу межові знаки.

Крім того, актом перевірки не визначено та не встановлено, які саме межові знаки відсутні, де вони розташовані, не зазначені їх номера. А отже, встановлені обставини спростовують висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Зодіак-Центр» п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Щодо порушення ст. ст. 96, 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» з боку позивача під час використання земельної ділянки площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:006:0117, адреса: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3) колегія суддів зазначає, що як безперечно встановлено судом першої інстанції вказана земельна ділянка на даний час передана іншому користувачу, при цьому доказів щодо пролонгації умов договору (реєстрації додаткової угоди) відповідачами не надано, а судом не добуто. Наведене дає підстави вважати, що позивач на час складання приписів не є орендарем зазначеної земельної ділянки .

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому для повного захисту прав позивача правомірним є також вихід суду за межи позову на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірних приписів замість визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 04.07.13 у справі № 801/4563/13а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль