Постанова

від 21.10.2013 по справі 2а-4029/11/0170/9-н

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-4029/11/0170/9-н

21.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ПрАТ "Алуштинського заводу залізобетонних конструкцій" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Санакоєва Майя Анзорівна ) від 21.11.11 у справі № 2а-4029/11/0170/9

за позовом Прокурора м. Алушти АР Крим (вул. Леніна, 44,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Промзона, 2, п. Малий Маяк, Малий Маяк, Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98540)

про стягнення заборгованості в сумі 715551,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Прокурор м. Алушти звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта до Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» про стягнення заборгованості з земельного податку у загальному розмірі 723552,26 грн., в тому числі 530,52 грн. пеня., яка виникла в зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно визначених в розрахунках земельного податку податкових зобов'язань за 2008, 2009 та 2010 роки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011 позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто заборгованості з земельного податку у сумі 713816,53 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник прокуратури м. Алушти АР Крим та представник Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим звернулись до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011, прийняти нову постанову.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 апеляційні скарги Прокурора м. Алушти та Державної податкової інспекції у м. Алушта задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011 по справі № 2а-4029/11/0170/9 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»(юридична адреса: 98500, АР Крим, м.Алушта, с. Малий Маяк, вул. Промзона, 2; код ЄДРПОУ 01268880) заборгованість з земельного податку у розмірі 715551,59 грн. на рахунок № 33214811700011, місцевий бюджет Алуштинської міської ради, код платежу: 13050111 в УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740913, з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій».

Судові витрати покладено на Відкрите акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій».

08.06.2012 на адресу Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.11, в якій ставиться питання про прийняття заяви до провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування постанови від 21.11.11 у справі № 2а-4029/11/0170/9.

Заява про перегляд за ново виявленими обставинами мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку, що ВАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" було узгоджене податкове зобов'язання по земельному податку на суму 713816,53грн., тому податкова заборгованість з земельного податку за період 2008-2010р. підлягає стягненню в повному обсязі.

Тобто, Севастопольський апеляційний адміністративний суд при постановлені рішення виходив з даних, які було вказано в уточнюючих деклараціях за 2008-2010 роки, поданих ВАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", яку було складено на підставі витягу із технічної документації від 24.03.2008р. про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розміром 83842 м.кв., яка знаходиться в користуванні ВАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", яку було складено Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів виходячи з того, що дана земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, а саме с. Запрудне.

Однак, 01.06.2012 року ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" звернувся до ТОВ „Інститут екології, землеустрою і проектування" з метою проведення експертного дослідження відповідності меж населеного пункту с. Запрудне Мальмаякської селищної ради АР Крим та меж земельної ділянки, якою користується ПрАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій".

У результаті проведення даного експертного дослідження при накладенні меж земельної ділянки, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" , на межі села Запрудне було встановлена невідповідність цих меж. А саме, частина земельної ділянки, якою користується ПрАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", знаходиться за межами населеного пункту.

Крім того, заявник зазначає, що Севастопольським апеляційним адміністративним судом при постановлені рішення не досліджувалась технічна документація по землеустрою про зміну меж адміністративно-територіальних одиниць, а саме села Запрудного, в межі якого нібито цілком було включено нашу земельну ділянку, у наслідок чого судом було помилково зроблено висновок про розмір податкового боргу ВАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій".

З викладених мотивів просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 21.11.2011 р. за результатом розгляду справи № 2а-4029/11/0170 та прийняти нову постанову, якою відмовити в позовних вимогах прокурора м. Алушта в інтересах Державної податкової інспекції м. Алушта АР Крим та Державної податкової інспекції м. Алушта АР Крим до ВАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 відкрито апеляційне провадження за заявою Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.11 у справі №2а-4029/11/0170/9.(2а-4029/11/0170/9-н).

Разом з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами відповідач надав клопотання про зупинення виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 у справі № 2а-4029/11/0170/9 до закінчення перегляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 зупинено виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 по справі №2а-4029/11/0170/9 до розгляду заяви Відкритого акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.11 у справі №2а-4029/11/0170/9.

Відповідно до запиту Вищого адміністративного суду України за вих. № К/9991/8947/12 від 02.08.2012 справу № 2а-4029/11/0170/9-н за позовом Прокурора м. Алушти АР Крим до ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" про стягнення заборгованості в сумі 715551,59 грн. надіслано до Вищого адміністративного суду України для розгляду касаційної скарги ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій".

За наслідками касаційного провадження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2012 касаційну скаргу ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" повернуто скаржнику у зв'язку з її відкликанням на підставі ч.2,ч.3 статті 218 КАС України.

16.07.2013 справа повернута до Севастопольського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2013, відповідно до ст. 55 КАС України допущено процесуальне правонаступництво: Приватне акціонерне товариство "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій.

Сторони в судове 21.10.2013 засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом належних норм права, вважає, що заява ПрАТ „Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" про перегляд за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій") є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державної податковій інспекції у місті Алушта з 06.06.1992.

Приватне акціонерне товариство «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій»є платником податку за земельні ділянки державної та комунальної власності у ДПІ в м. Алушта відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку.

У квітні 2011 року Прокурор м. Алушти звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта до Приватного акціонерного товариства «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» про стягнення заборгованості з земельного податку та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути заборгованість з орендної плати за землю за період з 2008 по 2010 в розмірі 713816,53грн. (з яких 713812,16 грн. -заборгованість та 4,37 грн. -пеня) та заборгованість за 2011 за декларацією №1969 від 31.01.2011 в розмірі 1735,06грн. (з яких 980,84 грн. -заборгованість та 754,22 грн. -пеня).

Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2011, якою позов прокурора задоволено частково та задовольняючи позов повністю, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність податкового боргу з земельного податку в зв'язку з невірно встановленою сумою податку, не підтверджуються матеріалами справи. За цих обставин, оскільки обов'язок відповідача по сплаті податку передбачений нормами Податкового кодексу України, відповідач цей обов'язок не виконав, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Колегія суддів перевіряючи постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 та оцінивши долучені до справи документи за правилами ст.86 КАС України, приходить до висновку про наявність у матеріалах справи фактичних даних, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду, а отже свідчать про існування у спірних правовідносинах визначених ст.245 КАС України підстав для перегляду зазначеного судового рішення та його скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що поданими Приватним акціонерним товариством "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" 24.12.2010 до Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим податковими розрахунками земельного податку за 2008-2010 роки скореговані платником податків зобов'язання з плати за землю, що знаходиться в користуванні ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" площею 8,3842 га, яка відноситься за категорії земель промисловості та розташована за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 2.

Як вбачається з відомостей про наявність документів на землю, долучені до поданих податковому органу податкових розрахунків з земельного податку, відповідні новий (№ 34968) та уточнюючі розрахунки (№43397,№ 41301) земельного податку складені позивачем на підставі висновку Управління земельних ресурсів Алуштинської міської ради від 10.03.2005 № 149.

Даними, що використовувались платником податків при розрахунку земельного податку, стали висновок Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 10.03.2005 №149, яким присвоєні кадастрові номери земельним ділянкам, що використовуються ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій": площею 8,0229 га № 01 103 918 00:14:001:0005 та площею 0,3613 га № 01 103 918 00:14:001:0006, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель с. Запрудне від 24.08.2008 № 651, яким для земельної ділянки, що використовується ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" площею 83 843 кв.м., визначено: середню вартість 1 кв.м., що складає 301,55 грн.; категорію економіко-планової зони, яка дорівнює 1; коефіцієнт Км2, який дорівнює 0,78; сукупний коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,97; коефіцієнт Кф, що складає 1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і), що складає 1,028; розмір нормативної грошової оцінки 1 квадратного метра земельної ділянки під забудовою сумою 281,45 грн.; площу земельної ділянки під забудовою, що складає 83842 кв.м.; розмір нормативної грошової оцінки по забудованих землях і сільськогосподарських угіддях загальною сумою 23 597 330,90 грн..

Так, уточнюючим розрахунком на 2008 рік від 24.12.2010 № 41301 ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних виробів" скорегував подані раніше розрахунком податкові зобов'язання з земельного податку з 4 691,48 грн. до 235973,31 грн. Уточнюючим розрахунком на 2009 рік від 24.12.2010 № 43397 ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних виробів" скорегував подані раніше розрахунком податкові зобов'язання з земельного податку з 5 557,68 грн. до 271 782,23 грн. Новим звітним розрахунком за 2010 рік, поданим ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних виробів" до ДПІ в м. Алушта АР Крим 24.12.10 № 34968, визначені платником податків податкові зобов'язання з земельного податку сумою 287 817,38 грн.

Відповідно до наданих платником податків податкових розрахунків з земельного податку за 2008 - 2010 роки, з урахуванням сум переплати платником податків по податковим зобов'язанням з земельного податку, податковим органом, самостійно визначену платником податків суму податкових зобов'язань зменшено на суму переплати у розмірі 51 686,92 грн., у зв'язку із чим визначено за поданими податковими деклараціями від 24.12.2010 № 34968, № 41301, № 43397, суму податкового боргу розміром 710 542,48 грн., з яких: 188 160,88 грн. за 2010 рік, 279 535,78 грн. за 2009 рік, 242 845,92 грн. за 2008 рік.

29 грудня 2010 року ДПІ у м. Алушті АР Крим виставлена ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" податкова вимога № 1/365, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 29 грудня 2010 року становить 710 542,58 грн. (т.1,а.с.8).

За даними картки особового рахунку платника податків станом на 31.12.2010 року недоїмка ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" по земельному податку з юридичних осіб склала 734 527,36 грн. (т.1,а.с.68).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: наявність їх на момент розгляду справи і те, що дані обставини не могли бути відомі заявнику на момент розгляду справи. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто, поява яких свідчить про те, що в момент розгляду предмет доказування був визначений неправильно.

Вказані Приватним акціонерним товариством «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", обставини, на які воно посилається як на нововиявлені, можуть вважатися нововиявленими, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Алушинський завод залізобетонних конструкцій", відповідно до нової редакції Статуту, затвердженого протоколом зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" від 08 квітня 2011 року № 1, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" зі всіма майновими правами, грошовими коштами, зобов'язаннями та іншими правами та обов'язками, створеного відповідно до наказу Фонду державного майна в Автономній Республіці Крим № 116 від 28 січня 1997 року , перетвореного з державного підприємства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", яке відокремлено і виділено в окреме державне підприємство від тресту "Ялтакурортбуд", що реорганізовано з тресту "Ялтаспецбуд", якому 15 листопада 1969 року надано у постійне користування дві земельні ділянки загальною площею 8,5 га (3,0 га та 5,5 га).

За приписами частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

На вимогу ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Приписами п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України до обов'язків землекористувачів віднесено обов'язок своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Порядок оподаткування землі в Україні в 2008-2010 роках регулювався положеннями Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю", а починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України від 02 рудня 2010 року № 2755-VI.

З положень ст.ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю" плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

В Законі України "Про плату за землю" міститься Розділ 2 "Плата за землі сільськогосподарського призначення", Розділ 3 "Плата за землі населених пунктів" та Розділ 4 "Плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів)". Аналіз зазначених Розділів дає підстави вважати, що в Розділі 2 визначальним критерієм для визначення податку є цільове призначення земельної ділянки, в Розділі 3 - місцезнаходження земельної ділянки, а Розділі 4 - цільове призначення земельної ділянки з урахуванням її місцезнаходження.

Таким чином, для визначення ставки земельного податку відповідно до Закону України "Про плату за землю", землі розділені на три групи: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також на землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та на землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів).

Статтею 7 цього ж Закону визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, справляються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

З положень статті 8 вказаного Закону податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Підставою для нарахування земельного податку, з положень ст. 13 зазначеного Закону, є дані державного земельного кадастру. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.97 № 525 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)" Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 389/12263, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), що регламентує механізм нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів: промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; земель лісового і водного фондів.

За змістом пункту 1.3 названого Порядку нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.01.2006 № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, що регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

За змістом пункту 1.3 названого Порядку нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

На вимогу пункту 1.4 зазначеного положення інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. 34, п. 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин та затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування земельними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які, з положень статті 144 Основного Закону, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно пп. 9.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Платник податків, на вимогу пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України під земельним податком слід розуміти обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

За змістом пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Розділ XIII ПК України регулює питання плати за землю, за змістом ст. 269 та 270 якого землекористувачі є платниками земельного податку, базою оподаткування якого є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Як вбачається з положень статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. При цьому, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є складовою для визначення розміру земельного податку, на підставі якої складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земель.

Так, відповідно до положень пп. 14.1.125 п. 14.1 ст.14 ПК України під нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу слід розуміти капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, розрахунок земельного податку за нормами Закони України "Про оцінку земель" та нормами Податкового Кодексу України напряму залежить від нормативної грошової оцінки, на визначення якої насамперед впливає розташування земельної ділянки: у межах населених пунктів чи за межами населених пунктів.

Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Підстави для звільнення від доказування встановлені статтею 72 КАС України

Так, згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.02.2013 у справі № 2а-11625/12/0170/8 за позовом Приватного акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АРК ДПС, Алуштинського міського управління земельних ресурсів про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, дій адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Алуштинського міського управління земельних ресурсів по застосуванню технічної документації про нормативну грошову оцінку с. Запрудне відносно земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій". Визнано протиправними дії Алуштинського міського управління земельних ресурсів при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", зокрема при розрахунку коефіцієнтів Км3 та Кф. Визнано протиправними дії Алуштинського міського управління земельних ресурсів по складанню витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" № 651 від 24.03.2008 р. та № 634 від 17.02.2009 р. Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу ДПІ у м. Алушті АРК № 1/365 від 29 грудня 2010 року у розмірі 710 542,58 грн. за земельним податком ВАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій". Постанова набрала законної сили 30.07.2013.

Під час розгляду Окружним адміністравтиним судом справи № 2а-11625/12/0170/8 за позовом Приватного акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АРК ДПС, Алуштинського міського управління земельних ресурсів про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, дій, судом досліджений висновок від 24 вересня 2012 року № 1786/1787 будівельно-технічної експертизи по адміністративній справі № 2а-6578/12/0170/8, при дослідженні питання знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту, судовим експертом зроблено висновки про те, що земельна ділянка, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", площею 8,3842 га розташована частково за межами населеного пункту. Площа земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту становить 19,00 кв.м.

При дослідженні питання правомірності проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", з урахуванням знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту, судовим експертом, було зроблено висновок про те, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", з урахуванням того, що земельна ділянка, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", площею 8,3842 га виходить за межі населеного пункту - зроблено невірно. Невірно розраховано значення коефіцієнту Км3 та Кф.

Підставами для такого висновку судового експерта, як то зазначено в дослідницькій частині будівельно-технічної експертизи, стали обставини того, що частина земельної ділянки виходить за межі населеного пункту, таким чином розрахунок нормативної грошової оцінки для неї повинен бути зроблений згідно "Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель в межах населених пунктів)", затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Названий порядок регламентує нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів, визначальним аспектом для розрахунку якої є генеральний план та проект планування і забудови населеного пункту, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населеного пункту, проекти забудови та розподілу території населеного пункту, місцеві правила забудови.

Згідно з Законом України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" зі змінами та доповненнями (у редакції, що була чинна на час виникнення спірних відносин), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а саме ст. 8 розділу 4 "…плата за землі промисловості та ін. (за межами населених пунктів)", податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій ст. 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, наведено у статті 275 ПК України.

Тобто, в межах населеного пункту та поза його межами застосовуються різні бази оподаткування, а саме: в межах населеного пункту - нормативна грошова оцінка, поза межами - одиниця площі ріллі по області (АР Крим).

Якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено - застосовуються фіксовані ставки податку за 1,00 кв. метр площі в залежності від кількості населення у населеному пункті.

Таким чином, відповідно до висновку судового експерту, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 8,3842га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", з урахуванням того, що земельна ділянка, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", площею 8,3842 га виходить за межі населеного пункту - зроблено невірно, оскільки як було встановлено при дослідженні за межі населеного пункту виходить земельна ділянка лише площею 18,23 кв.м. (0,0019 га). Нормативну грошову вартість земельної ділянки площею 18,23 кв.м. - необхідно зробити відповідно до вимог "Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель в межах населених пунктів)", затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Окрім цього, експерт зазначив, що при розрахунку земель населеного пункту, суттєве значення має середня вартість земельної ділянки для населеного пункту, а також коефіцієнти Км2 та Кф, але найбільше значення при визначенні розміру рентного доходу конкретної ділянки, крім зональних, мають також і локальні фактори Км3, які враховують особливості місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Згідно розділу 3.1.0 "Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачається можливість застосування 30 коефіцієнтів, які відображають функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні природно-ландшафтні, санітарно-гігієнічні фактори місця розташування земельної ділянки.

Значення коефіцієнтів, які застосовуються, викладено в таблиці 1.7 "Порядку грошової оцінки...", де також вказано, що множення пофакторних оцінок не повинно виходити за межі 0,50 - 1,50, визначені розділом 3.10 "Порядку...".

Цим же пунктом передбачається встановлення локальних коефіцієнтів для кожної земельної ділянки окремо, а їх значення - на підставі визначення долі площі, яку займає кожний фактор на окремій земельній ділянці.

Встановлення площі здійснюється за допомогою використання ГІС - технологій та електронних цифрових карт.

Згідно аркуша № 29 "Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель с. Запрудне" визначення локальних коефіцієнтів та значення їх показників відбулось з урахуванням схеми генерального плану Маломаяцької селищної ради, у тому числі санітарно-захисної зони від промислових та комунальних підприємств та зони обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля.

При цьому площа, конфігурація та межі населених пунктів, у тому числі с. Запрудне, взагалі не містять планування та інші визначення для території, на якій розташована земельна ділянка.

При розрахунку нормативної вартості досліджуваної ділянки такі коефіцієнти, як зона впливу функціонально-планувальних факторів (пішохідна доступність суспільних центрів, концентрування установ обслуговування епізодичного та періодичного використання), як зона магістралей підвищеного містобудівного значення (магістраль (вулиця) загальноміського та районного значення, пішохідна вулиця, транспортно-вантажна вулиця), що мають суттєвий вплив на визначення розміру коефіцієнтів не приймались.

Коефіцієнт місцерозташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту, що залежить від рангу населеного пункту (для великих, крупних, та найкрупніших міст приймаються верхні показники, для середніх - середнє значення, для малих міст, сіл та селищ - мінімальне значення коефіцієнту) не повинен був бути застосований для території, на якій розташована земельна ділянка, але його було враховано при розрахунку вартості з найвищим показником (1,15), що також привело до невірного розрахунку нормативної вартості досліджуваної земельної ділянки.

Коефіцієнт доступності до природоохоронних та рекреаційних об'єктів (місцерозташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, пам'ятникам природи, курортам, паркам, лісам, зеленим зонам, пляжам) повинен враховуватись, оскільки село знаходиться в зоні пішохідної доступності до лісу та зеленим зонам в межах всієї території, але коефіцієнт має бути застосований на рівні 1,04, а не 1,15, який повинен прийматись для великих, крупних та найкрупніших міст.

Коефіцієнт прояву локальних факторів (у тому числі інженерно-інфраструктурних факторів, розвідної мережі теплопостачання, можливості підключення до неї та принципова необхідність використання на земельній ділянці елементів інфраструктури) врахований для розрахунку управлінням земельних ресурсів при наданні Витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" № 634, № 651, але не мав бути врахований, оскільки при розрахунку грошової оцінки земель населеного пункту с. Запрудне оцінювачем встановлено наявність понижуючого коефіцієнту розташування земель населеного пункту, у тому числі досліджуваної експертом земельної ділянки в "зоні, що не забезпечена централізованим теплопостачанням".

На думку судового експерта, при визначенні застосовування того чи іншого коефіцієнту необхідно враховувати потрібність використання на цій земельній ділянці цього елементу інфраструктури. Отже, експерт вважає, що наявність теплопостачання для земельної ділянки, яка використовується під розміщення заводу залізобетонних конструкцій (Шархінський кар'єр) взагалі не має значення, тому цей коефіцієнт при розрахунку нормативної вартості земельної ділянки враховувати не доцільно.

Також, значення коефіцієнтів інженерно-геологічних факторів розраховано невірно, в частині розрахунку зони небезпечних геологічних процесів, визначених розміром 0,90, оскільки земельна ділянка ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", розташована поза межами території, визначеної згідно "Схеми прояву локальних факторів на території с. Запрудне. Природно-ландшафтні та інженерно-геологічні фактори".

Висновки, надані Управлінням земельних ресурсів з "Технічної документації..." для земельної ділянки, що досліджується не містять переліку локальних коефіцієнтів на місцезнаходженні земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Є лише сукупний коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,97 (та складається з 1,15*0,95*0,9*0,9*1,1), як вже було зазначено раніше для визначення Км3 приймається не весь перелік локальних коефіцієнтів для економіко-планувальної зони, а лише ті з них, які впливають на місце розташування земельної ділянки саме ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій".

Крім того, як зазначив експерт при дослідженні питання правомірності проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 8,3842, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" перелічені в експертному дослідженні помилки, які були допущені при визначенні нормативної вартості досліджуваної земельної ділянки (значення коефіцієнтів Км3 та Кф) - привели до невірного розрахунку вартості земельної ділянки, що привело в свою чергу до завищення розрахунку величини податку на землю.

Надаючи експертний висновок про невідповідність вимогам чинного законодавства "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель …", порядку та процедури розрахунку нормативної грошової оцінки с. Запрудне Маломаяцької сільської ради, судовий експерт, посилаючись на положення ч. 2 ст.173 Земельного кодексу України, зазначає, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються та змінюються за проектами землеустрою, які розробляються у відповідності з техніко-економічним обґрунтуванням їх розвитку та генеральними планами населених пунктів. Однак, всупереч даної норми права, проект землеустрою по встановленню меж населених пунктів Маломаяцької сільської ради, суміщений зі схемами генеральних планів населених пунктів, а не у відповідності з генеральними планами населених пунктів, що підтверджується висновками державної експертизи землевпорядної документації від 03.08.2010 №№ 426/15, 427/15, 428/15, 429/15, 430/15, 431/15, 432/15, в яких вказано, що проекти землеустрою необхідно доповнити генеральними планами населених пунктів. Вказане дало судовому експерту підстави зробити висновок про необхідність наявності генеральних планів при проведенні розрахунків нормативної грошової оцінки для земель населених пунктів, у т.ч. с. Запрудне Маломаяцької сільради.

Також, судовим експертом зазначено про відсутність правових підстав щодо фактичного виконання розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цілому, якою користувався ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", як розташованої в межах населеного пункту, оскільки інформація у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель № 651 від 24.03.2008, яка стала основою для визначення бази оподаткування, в якій вказано місцезнаходження земельної ділянки в межах с. Запрудне, фактично не відповідає дійсності. Згідно з висновком Алуштинського міського управління земельних ресурсів № 149 від 10.03.2005 року дана земельна ділянка в цілому знаходилась за межами населених пунктів.

Приймаючи до уваги дослідницьку частину висновку судово-технічної експертизи, проаналізувавши питання знаходження спірної земельної ділянки відповідача відносно меж населеного пункту с.Запрудне м.Алушти АРК, судом встановлено, що площа, конфігурація та межі населених пунктів, у тому числі с.Запрудне, взагалі не містять планування та інші визначення для території, на якій розташована земельна ділянка позивача, а відтак з наявної схеми генерального плану с.Запрудне, с.Нижне Запрудне Маломаяцької сільської ради, приведеної в експертному висновку, вбачається, що досліджувана земельна ділянка ПрАТ «Алуштинський завод залізобетонних конструкцій» не входить в ці межі, що підтверджує те, що земельна ділянка відповідача не входить навіть в межі схеми генерального плану с.Запрудне, с.Нижне Запрудне Маломаякської сільської ради.

Дослідивши та співставивши обставини, встановлені під час судового розгляду, враховуючи обставини, встановлені судовим рішенням у вищезазначеній справі, колегія суддів приходить до висновку, що існували відомості, які не були відомі ані суду ані відповідачу під час розгляду даної справи відносно того, що генерального плану с.Запрудне м.Алушти АРК немає, а відтак і встановити межі такого населеного пункту не є можливим.

З наведеного випливає, що якщо за відсутності генерального плану с.Запрудне м.Алушти АРК встановити межі такого населеного пункту не є можливим, то і визначення площі земельної ділянки позивача лише за наявними контурами меж населеного пункту, а не межами населеного пункту, а тому це дає підстави для висновку про те, що земельна ділянка відповідача не знаходиться в межах населеного пункту с.Запрудне м.Алушти АРК.

Аналізуючи положення наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.01.2006 №18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262, що вимагає здійснення розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земель відповідно до Генерального плану населеного пункту, якого село Запрудне не має, тому складені Алуштинськими міським управлінням земельних ресурсів витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" № 651 від 24.03.2008 р. та № 634 від 17.02.2009 р. є незаконними і їх використання, надання податковому органу, не має правових наслідків для ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних виробів".

З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами ст. 6, ст. 7 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку та має обов'язкові елементи, визначені п. 7.1 названої статті ПК України, а саме: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Лише сукупність названих елементів зобов'язують платника податків безумовно подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За таких підстав, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу п. 23.1 ст. 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Таким чином, невідповідність бази оподаткування вимогам законодавства унеможливлює її використання задля розрахунку ставки податку.

Як вбачається з положень п. 274.1 ст. 274 та п. 278.1 ст. 278 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

Висновком судово-економічної експертизи від 28.12.2012 №265/12 по адміністративній справі № 2-а-11625/12/0170/8 з урахуванням пояснення до висновку від 28.01.2013р. на вирішення якої було поставлено визначення розміру земельного податку на земельну ділянку площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" за період 2008-2012 роки з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 1786/1787 від 24.09.2012 року, про те, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Запрудне, порядок та процедура розрахунку нормативної грошової оцінки с. Запрудне, Маломаяцької сільської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, за ставками земельного податку для земельних ділянок, для яких нормативно - грошова оцінка земель не проведена, встановлено, що розмір земельного податку на земельну ділянку, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", визначається на підставі п. 278.1 ст. 278 ПК України, у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по АР Крим або по області, а переплата земельного податку до бюджету за період з 2008 по 2012 роки складає 100 551,61 грн.

Отже, як встановлено судом під час розгляду справи № 2а-11625/12/0170/8 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Запрудне, порядок та процедура розрахунку нормативної грошової оцінки с. Запрудне, Маломаяцької сільської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому розрахунок земельного податку за період 2008-2012 роки повинен відбуватись за ставками земельного податку згідно вимог податкового законодавства, як для земельної ділянки, нормативно - грошова оцінка якої не проведена.

Як зазначено в дослідницькій частині судово-економічної експертизи від 28.12.2012р. № 265/12 по адміністративній справі № 2-а-11625/12/0170/8, відповідно наданої інформації Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим від 12.12.2012р. №10612/10-40-100 та згідно з матеріалами "Грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення", проведеного в 1995 році відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213, грошова оцінка 1 га ріллі на території Автономної Республіки Крим складає (з урахуванням коефіцієнтів індексації): 2008 рік - 11 506,71 грн., 2009 рік - 13 255,73 грн., 2010 рік - 14 037,82 грн., 2011 рік - 14 037,82 грн., 2012 рік - 24 651,43 грн.

На підставі, п. 278.1 ст. 278 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, надані підприємству промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

Згідно з Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями (у редакції, що була чинна на час виникнення спірних відносин), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а саме ст. 8 розділу 4 "…плата за землі промисловості та ін. (за межами населених пунктів)", податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій ст. 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Тобто, розрахунок земельного податку підприємства, як зауважив експерт, повинен складати 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або:

2008 рік 11506,71 гривен х 8,3842 = 96 474,56 х 5 % = 4 823,73 гривен

2009 рік 13255,73 гривен х 8,3842 = 111 138,69 х 5 % = 5 556,93 гривен

2010 рік 14037,82 гривен х 8,3842 = 117 695,89 х 5 % = 5 884,79 гривен

2011 рік 14037,82 гривен х 8,3842 = 117 695,89 х 5 % = 5 884,79 гривен

2012 рік 24651,43 гривен х 8,3842 = 206 682,52 х 5 % = 10 334,13 гривен.

З урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 1786/1787 від 24.09.2012 року про те, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Запрудне, порядок та процедура розрахунку нормативної грошової оцінки с. Запрудне, Маломаяцької сільської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, для визначення розміру земельного податку є неможливим використання складених Алуштинським міськім управлінням земельних ресурсів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", від 24.03.2008 № 651 та від 17.02.2009 № 634.

Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судову експертизу", з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 1786/1787 від 24.09.2012 року, про те, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с.Запрудне, порядок та процедура розрахунку нормативної грошової оцінки с. Запрудне, Маломаяцької сільської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, експертом у своєму дослідженні встановлено:

- розмір земельного податку, що підлягав сплаті за період з 2008 по 2012 роки у загальній сумі (4 823,73 + 5 556,93 + 5 884,79 + 5 884,79 + 10 334,13) = 32 484,37 гривень;

- розмір земельного податку фактично сплаченого підприємством до бюджету відповідно до звітних періодів з 2008 по 2012 роки (4 298,54 + 5 115,00 + 51 200,00 + 45 190,42 + 27 232,02) = 133 035,98 гривень;

- розмір зайве нарахованого та сплаченого земельного податку, що за різниці розміру податку, що підлягав сплаті та фактично сплаченого розміру земельного податку (133 035,98 гривен - 32 484,37 гривен ) складає 100 551,61 гривень.

Досліджені судовим експертом розміри вказаних сум земельного податку визначені виходячи з наданої платником податків податкової звітності, виписок з банку по особовому рахунку , відповідно до яких:

- за 2008 рік основним податковим розрахунком земельного податку від 15.01.2008 платником податків нараховані податкові зобов'язання сумою 4 691,48 грн. та уточнюючим податковим розрахунком від 24.12.2010 податкові зобов'язання скореговані на суму 235 973,31 грн., фактично сплачено платником податків до бюджету 4 298,54 грн.;

- за 2009 рік основним податковим розрахунком земельного податку від 30.01.2009 платником податків нараховані податкові зобов'язання сумою 5 557,68 грн. та уточнюючим податковим розрахунком від 24.12.2010 податкові зобов'язання скореговані на суму 271 782,23 грн., фактично сплачено платником податків до бюджету 94 612,24 грн.;

- за 2010 рік основним податковим розрахунком земельного податку від 24.12.2010 платником податків нараховані податкові зобов'язання сумою 287 817,38 грн. та уточнюючим податковим розрахунком від 09.01.2013 податкові зобов'язання скореговані на суму 5 884,79 грн., фактично сплачено платником податків до бюджету 51 200,00 грн.;

Порядок та умови подання платником податків уточнюючих розрахунків у разі виявлення помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації до 01.01.2011 визначались Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що був спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема положення статті 5 якого передбачали право надання платником податків уточнюючого розрахунку з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону, а саме в межах 1095 днів.

Тобто, податковим законодавством, чинним як на дату звітних періодів (січень 2008 та січень 2009 років), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків (грудень 2010 року), чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1 095 днів.

З набранням чинності 01.01.2011 Податкового кодексу України, положення п. 50.1 ст. 50 ПК України зобов'язують платника податків надіслати податковому органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації. Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з земельного податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 -2009 роки були подані відповідачем у грудні 2010 року, за 2011-2012 роки у травні 2012 року та січні 2013 року, тобто, в межах строків давності, визначених ст. 5, 15 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 102 ПК України, за відповідною формою, що підтверджено матеріалами судової економічної експертизи та встановлено судом в ході судового розгляду з наданих відповідачем доказів.

Зважаючи на безпідставність дій суб'єкта владних повноважень щодо застосування технічної документації про нормативну грошову оцінку с.Запрудне, дані якої не відповідають дійсності, та здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" на підставі недостовірних відомостей, зокрема невірного визначення при розрахунку нормативної грошової оцінки коефіцієнтів Км3 та Кф, дії Алуштинського міського управління земельних ресурсів по складанню витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 8,3842 га, якою користується ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій", № 651 від 24.03.2008 та № 634 від 17.02.2009 вчинені без достатніх на то правових підстав, а тому є протиправними.

У свою чергу, використання ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС при розрахунку розміру земельного податку недостовірних відомостей щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданих Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів, призвело до помилкового збільшення податковим органом платнику податків податкових зобов'язань.

Досліджуючи питання правомірності дій податкового органу з виставлення платнику податків першої податкової вимоги від 29 грудня 2010 року № 1/365 на суму 710 542,58 грн., в основу якої, як-то зазначає відповідач, покладено уточнюючі розрахунки земельного податку за 2008 та 2009 роки від 24.12.2010 № 41301 та № 43397, на загальну суму 522 381,74 грн., з яких 24 875,35 грн. - сума штрафу, а також різницю переплати платником податків земельного податку та нарахованих податковим органом грошових зобов'язань, внаслідок порушення строків декларування податкових зобов'язань, відповідно до поданої основної податкової декларації на 2010 рік лише 24.12.10 № 34968, на суму 188 160,88 грн., суд, з урахуванням невірного визначення бази оподаткування, внаслідок безпідставності складання та використання витягів Алуштинського міського управління земельним ресурсам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 24.03.2008 № 651 та від 17.02.2009 № 634, які стали основою для визначення бази оподаткування, розташування земельної ділянки за межами населеного пункту, технічна документація з нормативної грошової оцінки якого не відповідає дійсності та прийнята без узгодженого Генерального плану с.Запрудне Маломаяцької сільської ради, що дало і органу по земельним ресурсам і податковому органу підстави для довільного тлумачення розташування земельної ділянки в межах населеного пункту та визначення розміру земельної податку виходячи з нормативної грошової оцінки земель с. Запрудне, приходить до висновку про відсутність правових підстав станом на 29 грудня 2010 року для виставлення платнику податків оспорюваної податкової вимоги.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити про порушення податковим органом норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недотримання податковим органом строків надіслання першої податкової вимоги, відповідно до порядку визначеного Законом.

Відповідно до пп. 5.1.1 п.5.1 ст. 5 названого Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, у тому числі уточнюючого розрахунку, а тому з положень пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідне правило щодо строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, поширюється і на уточнюючі розрахунки, надані платником податків, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

На вимогу пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону податковий орган надсилає платнику податків податкову вимогу у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.

Тобто, узгодивши 24.12.10 поданими уточнюючими за 2008-2009 роки та основним на 2010 рік податковими розрахунками земельного податку податкові зобов'язання платник податків мав 10 календарних днів на їх погашення, а у разі несплати узгодженої суми податкових зобов'язань, протягом визначених 10 календарних днів, податковий орган лише за перебігом вказаного строку мав право на визначення узгодженої суми податкового зобов'язання, несплаченої платником податків у передбачені строки, визнати її сумою податкового боргу платника податків та виставити першу податкову вимогу.

Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши долучені до справи документи за правилами ст.86 КАС України, колегія судів приходить до висновку, що податковим органом також не дотримано порядку виставлення першої податкової вимоги від 29.12.2010 № 1/365, розмір суми зазначений в якій зобов'язує платника податків до вчинення дій щодо погашення податкового боргу - сплати до бюджету відповідних грошових коштів, у зв'язку із чим такі дії податкового органу не відповідають приписам Закону.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність податкового боргу з земельного податку в зв'язку з невірно встановленою сумою податку. За цих обставин, відсутній обов'язок відповідача по сплаті податку передбачений нормами Податкового кодексу України, тому задоволення позовних вимог є помилковим.

З огляду на положення статті 245 КАС України, підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами може бути тільки відкриття таких обставин, які раніше не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою та які, якщо вони були б відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

В даному випадку доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи та відповідним доказами підтверджується існування фактичних даних, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду даної справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 у справі № 2а-4029/11/0170 за наслідками її перегляду за нововиявленими обставинами та відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку наявність правових підстав для задоволення заявиПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" та скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 197, 206, 207, 212, 245-254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ПрАТ "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" про перегляд постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 у справі № 2а-4029/11/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову .

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль