Рішення

від 04.11.2013 по справі 919/1136/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року справа № 919/1136/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 2628"

(вул. Шабаліна, 19, м. Севастополь, 99029)

до Комунального підприємства "Ремонтне-експлуатаційне підприємство №2"

(вул. Мельника, 1А, м. Севастополь, 99023)

про стягнення заборгованості у розмірі 11 978,50 грн,

за участю представників:

від позивача - Шулепова В.М. - представник, довіреність від 10.10.2013 № 11;

від відповідача - Михайлова Н.В. - представник, довіреність від 27.12.2012 №1266.

Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 2628" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Комунального підприємства "Ремонтне-експлуатаційне підприємство №2" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11978,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору вивезення побутового сміття від 17.04.2013 №118/н, у зв'язку з чим відповідачу було нараховано заборгованість на суму 11 978,50 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.2013.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 04.11.2013 до розгляду справи у судовому засіданні передав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (а.с. 68-69), у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 2628" (Виконавець) та Комунальним підприємством "Ремонтне-експлуатаційне підприємство №2" (Споживач) було укладено договір №118/н (далі - Договір) (а.с. 45-46).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець за дорученням Споживача зобов'язується здійснювати послуги щодо вивезення сміття побутових відходів (далі ТПВ) на полігон для захоронення ТПВ в Первомайській балці м. Севастополя, які накопичено у Споживача, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору зобов'язання по захороненню ТПВ несе Споживач.

Відповідно до пунктів 1.3.-1.4. Договору вивезення побутового сміття здійснюється за умовою своєчасної та повної оплати Споживачем вартості наданих послуг, визначених в пункті 1.7. Договору. Тверді побутові відходи вивозяться по графіку та в строки, узгоджені зі Споживачем.

Пунктами 1.5., 1.7., 1.12. Договору передбачено, що Виконавець здійснює вивезення ТПВ із накопичувальних контейнерів: згідно дислокації. За цим Договором орієнтований щомісячний об'єм та вартість вивозу, здійсненого Виконавцем складає:

2050 куб.м * (19,56 грн) = 40098,00 грн.

Завантаження ТПВ здійснюється силами Виконавця.

Відповідно до п.п. 2.2.1. та 2.4.1. Договору, Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за вивіз побутового сміття відповідно до п.1.6. даного Договору у порядку та умовах, передбачених цим Договором, а Виконавець зобов'язується вивозити побутове сміття в об'ємах, порядку та строки, обумовлені цим Договором.

У Розділі 3. Договору сторони обумовили порядок виставлення та направлення (отримання) рахунку та акту.

Так, згідно з пунктом 3.1. Договору, у редакції Додаткової угоди від 01.06.2013 №1, сторони щотижнево підписують акт наданих послуг, який складається у двох примірниках та направляється поштою або вручається представнику Споживача. Споживач зобов'язаний протягом двох робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг підписати його, скріпити печаткою та один примірник акту повернути Виконавцю. За відсутністю письмових повідомлень про порушення графіку вивезення, а також у випадку, якщо у вказаний строк акт не буде повернутий Виконавцю, Сторони будуть вважати послуги, що були надані Виконавцем за даним Договором, прийнятими Споживачем без заперечень та у повному обсязі, незалежно від факту підписання акту наданих послуг (а.с. 50).

Пунктом 3.2. Договору, у редакції Додаткової угоди від 01.06.2013 №1, передбачено, що рахунок та акт вважаються отриманими своєчасно, якщо Споживач не повідомив письмово Виконавця про його неотримання протягом двох робочих днів після його виписки (а.с. 50).

У пункті 3.3. Договору сторони домовились, що за закінченням строку, вказаного у п. 3.1. Договору, претензії та заперечення щодо суми нарахування, заборгованості, а також доводи Споживача щодо ненадання послуг по вивезенню ТПВ - не приймаються.

Відповідно до пункту 3.4. акт звірки взаєморозрахунків складається у двох оригінальних примірниках, один з яких належно оформлений Споживачем (підпис уповноваженої особи, завірений печаткою підприємства) належить поверненню Виконавцю протягом 10 днів з моменту отримання.

Розділом 4. Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, відповідно до пунктів 4.1. та 4.4., у редакції Додаткової угоди від 01.06.2013 №1, Споживач зобов'язаний здійснити оплату наданих Виконавцем послуг протягом двох банківських днів з моменту виписки рахунку за 521 куб.м у сумі 10190,76 грн, (у тому числі ПДВ), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Платіж вважається простроченим при несплаті або неповній сплаті відповідної суми вартості наданих послуг відповідно до пункту 4.1. Договору в строки, вказані у п.4.1. Договору (а.с. 50).

Даний Договір набирає чинності з 17.04.2012 і діє до 31.12.2013. (Пункт 7.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем були надані послуги відповідачу по вивезенню побутового сміття за період з 17.04.2013 по 31.07.2013 на загальну суму 141 378,50 грн, що підтверджується актами надання послуг та актом звірки взаємних розрахунків за період з 17.04.2013 по 12.09.2013, підписаним позивачем та відповідачем за договором по вивезенню сміття №118/н. Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг належним чином не виконав та не сплатив у повному обсязі вартість наданих йому за Договором послуг, зокрема, станом на 12.09.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становила 11978,50 грн (а.с. 34, 51-63).

16.09.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №144 разом з актом звірки взаємних розрахунків з вимогою погасити суму заборгованості, яку було залишено відповідачем без відповіді (а.с. 18).

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 74 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 629, 610 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач зобов'язався відповідно до п.2.2.1. Договору своєчасно в повному обсязі сплачувати вартість послуг по вивезенню побутового сміття відповідно до п.1.6. Договору у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Проте, зазначений обов'язок не виконав та не сплатив у повному обсязі надані позивачем послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на момент звернення позивача до суду становила 11 978,50 грн.

У процесі розгляду цієї справи у суді відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2013 №973 (а.с. 78) та випискою банку (а.с. 44).

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 68-69).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає Договір неукладеним, тому немає підстав для стягнення суми боргу за Договором через відсутність договірних зобов'язань.

Проте, суд зазначає, що факт укладеності Договору відповідачем в судовому порядку не оспорювався, зокрема, відповідач не звертався до суду з позовною заявою про визнання Договору недійсним. Договір є діючим, позивачем зобов'язання за Договором виконані. Крім того, відповідачем частково сплачено позивачу грошові кошти за надані послуги.

Також відповідач у відзиві на позов не згоден з тарифом за надані послуги у розмірі 19,56 грн, з посиланням на відсутність затвердженого уповноваженим органом саме для позивача тарифу на надання послуг по вивезенню ТПВ.

Суд не може прийняти до уваги ці доводи відповідача через те, що тариф у розмірі 19,56 грн за вивезення 1куб.м ТПВ встановлено для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності на підставі Рішення Севастопольської міської Ради від 22.07.2008 №4888 (а.с. 79-80). Крім того, цей тариф закріплено у пункті 1.7. Договору, який підписано обома сторонами, також визначення розміру тарифу виходить за межі позовних вимог та не є предметом розгляду цієї справи.

Також відповідач у відзиві на позов вказав на завищений розмір тарифу через те, що позивач повинен надати дві послуги, зокрема - вивезення сміття та його захоронення, проте надав тільки одну послугу - вивезення сміття.

Суд вважає, що ці посилання відповідача є безпідставними, тому що у пункті 1.1. Договору вказано, що Виконавець за дорученням Споживача зобов'язується здійснювати послуги щодо вивезення сміття побутових відходів (далі ТПВ) на полігон для захоронення ТПВ в Первомайській балці м. Севастополя, які накопичено у Споживача, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором. Згідно з пунктом 1.2. Договору зобов'язання по захороненню ТПВ несе Споживач.

Також відповідач у своєму відзиві посилається на те, що акти надання послуг не містять вказання на дату Договору, а лише його номер, зокрема (а.с. 51-63), проте відповідачем не доведено факту існування іншого договору на вивіз сміття, укладеного між сторонами, крім Договору від 17.04.2013 №118/н.

Як вказано у статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин та вищенаведені приписи діючого законодавства, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за договором від 17.04.2013 №118/н на загальну суму - 10 978,50 грн.

Враховуючи те, що оплата позивачу за надані послуги по вивезенню сміття є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 10 978,50 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33-34, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтне-експлуатаційне підприємство №2" (вул. Мельника, 1А, м. Севастополь, 99023, код ЄДРПОУ 22287686, р/р 26004010004500 в ПАТ «Авант-Банк», МФО 380708, або з інших рахунків) на користь Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 2628" (вул. Шабаліна, 19, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 03328698, р/р 26000962503220 у ПАТ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 334851, або на інші рахунки) заборгованість у розмірі 10 978,50 грн, а також 1576,87 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Повний текст складено 08.11.2013.

Суддя Д.О. Сімоходська