Рішення

від 18.11.2013 по справі 2/121/1294/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 2/121/1294/13Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБелинчук Т.Г. СуддівІсаєва Г.А., Підлісної І.А. При секретаріУрденко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про призначення виконавцем заповіту, зобов'язання вичинити певні дії,

за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

26 червня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 та уточнивши свої позивні вимоги просила:

- призначити ОСОБА_6 виконавцем заповіту ОСОБА_8;

- зобов'язати ОСОБА_7 надати ОСОБА_6 державний акт на земельну ділянку в АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_8 для поставлення Держкомземом в м. Ялта відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на ? частку від ? часток земельної ділянки;

- зобов'язати ОСОБА_7 надати ОСОБА_6 державний акт на земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,0656 га, серії ЯД № 628883, видний на ім'я ОСОБА_8 для проведення узаконення самовільно збудованих будівель за адресою: АДРЕСА_1 в Управлінні ДАБК.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_6 зареєстрована і проживає в м. Ялта з 2001 року. ОСОБА_8, їх мати, заповіла їй та її брату ОСОБА_7 належне їй частку майна у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_8, позивачка та ОСОБА_7 прийняли спадщину, отримавши свідоцтво про право власності на домоволодіння в рівних частках. При зверненні ОСОБА_6 до Держкомзему для реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку, їй було відмовлено в реєстрації, після чого позивачка звернулась до Окружного адміністративного суду за захистом порушеного права. Постановою Окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року, Управління Держкомзему зобов'язано проставити у державному акті на право власності на землю серії ЯД № 628883, відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на ? частку від ? часток земельної ділянки площею 0,656 га. Разом із тим, відповідач протиправно відмовляється надавати ОСОБА_6 державний акт, у зв'язку із чим вона позбавлена можливості здійснити правову реєстрацію.

Крім того, домоволодіння по АДРЕСА_1 має самовільні споруди, які були побудовані ще при житті матері ОСОБА_8 та використовувалися як житловій будинок , а саме було побудовано літер «Б», «б», «б1». Позивач бажає здати вказані споруди в експлуатацію, у зв'язку з чим їй необхідно мати державний акт на землю для звернення в управління ДАБК.

ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, третя особа управління Державного комітету України по земельним ресурсам в м. Ялта АР Крим про визнання його розпорядником державного акту серія ЯД № 628883 на право власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_8

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 25 липня 2012 року об'єднано в одне провадження позовні заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду (а.с. 121 т.1). Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 21 березня 2013 року вказану ухвалу скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 246-247 т.1).

Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_7 було задоволено. ( а.с. 124 т.1) Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 21 березня 2013 року вказане заочне рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено (а.с. 248-249 т.1).

При новому розгляді справи рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 15 серпня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7 тимчасово надати ОСОБА_6 Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0656 га, серії ЯД № 628883 від 17 березня 2008 року, виданий на ім'я ОСОБА_8 для проставлення Держкомземом в м. Ялта АРК відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на ? частку від ? часток земельної ділянки у виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а-5828/12/0170/1. У задоволені інших вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду в частині зобов'язання його тимчасово надати ОСОБА_6 державний акт на право власності земельної ділянки і просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_6 в судовому засіданні 15.08.2013 року надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень про здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на частку земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до якого за нею зареєстровано право власності на всю земельну ділянку, а саме на ? частки. Проте судом першої інстанції не було прийнято до уваги, той факт, що ОСОБА_6 більше не потрібний державний акт, тому що реєстрація на право власності на земельну ділянку вже здійснена. На підставі викладеного просить суд задовольнити його апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови її позивних вимог і просить ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставини, що вона є літньою жінкою і зареєструвати право власності на земельну ділянку їй дуже важко, тому що її брат ОСОБА_7 постійно перешкоджає їй в цьому праві. Тому і єдиним шляхом вирішення цієї проблеми буде призначити її виконавцем заповіту ОСОБА_8 На підставі викладеного просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.

У запереченнях на апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просять відхилити скарги однин одного, як необґрунтовані.

ОСОБА_6 та її представник належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать телефонограми, витяг з журналу телефонограм (а.с. 46,47). У телеграмі ОСОБА_6 просила розглянути справу за її відсутності( а.с. 48). У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності ОСОБА_6 та її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, доводи скарг та заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та зобов'язуючи ОСОБА_7 передати держакт ОСОБА_6 для проставлення Держкомземом відмітки про реєстрацію права власності, суд першої інстанції виходив з того, що держакт утримує у себе відповідач, а тому позивачка позбавлена можливості проставити у Держкомземі відмітку про реєстрацію свого права власності.

Відмовляючи у частині позову про призначення виконавцем заповіту, суд першої інстанції зазначив, що сторони мають рівні права щодо прийняття спадщини за заповітом, проте оспорюють права один одного, тому суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відмовляючи у частині позову про зобов'язання надати держакт для узаконення самовільних будівель, суд зазначив що має місце фактична штучність спору з відповідачем, оскільки ризики з приводу негативних наслідків з приводу здійснення самовільного будівництва покладається саме на особу, яка таке здійснює.

Однак погодитися з такими висновками в повному обсязі не можна.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є рідними сестрою та братом.

Їх матір'ю, ОСОБА_8, 10 травня 1989 року було складено заповіт, у відповідності до якого, належну їй частку домоволодіння, яке розташовано в АДРЕСА_1, вона заповіла наступним чином: 1\2 частку будинку з правої сторони вона заповіла доньки ОСОБА_6, 1\2 частку будинку з лівої сторони заповіла сину ОСОБА_7 (а.с. 68 т.1)

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 67 т.1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05.03.2012 року та від 05.04.2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 успадкували кожний по 1\2 частки від 3\4 часток житлового будинку з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спадщина складається з житлового будинку літ. «А» та наступних господарських та побутових будівель та споруд: Б - кухня, споруди (а. с. 10, 45 т.1).

Право власності сторін на зазначене майно зареєстровано у КП Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», про що свідчать витяги з державного реєстру (а.с. 11, 46 т.1).

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 628883 від 17 березня 2008 року, якій видно на ім'я спадкодавця ОСОБА_8, останній при житті належало на праві власності 3\4 частки земельної ділянка, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13 т.1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.01.2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 успадкували кожний по 1\2 частки від 3\4 часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656 га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована: АДРЕСА_1.( а.с. 12, 47).

На вищевказаному державному акті про право власності на земельну ділянку серія ЯД №628883 державним нотаріусом на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.01.2012 року зроблена відмітка про спадкування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1\2 части земельної ділянки ( а.с. 13 т.1).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції оглянуто оригінал спірного державного акту, якій перебуває у ОСОБА_7

Позивач ОСОБА_6 ставить питання про призначення її виконавцем заповіту ОСОБА_8

Відповідно до положень частини 2 і 3 статті 1287 ЦК України якщо заповідач не призначив виконавця заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з числі спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Якщо спадкоємці не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту, він на вимогу одного із них може бути призначений судом.

Повноваження виконавця заповіту викладені у статті 1290 ЦК України, яка передбачає, що виконавець заповіту зобов'язаний:

1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна;

2) вжита заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;

3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань;

4) управляти спадщиною;

5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;

6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Таким чином, якщо спадкоємці не скористалися правом призначення виконавця, реалізація заповідальних розпоряджень здійснюється безпосередньо самими спадкоємцями. У даному разі самі спадкоємці здійснили реалізацію заповідальних розпоряджень, шляхом особистого прийняття спадщини та отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05.03.012 року та від 05.04.2012 року.

Колегія суддів вважає, що заповіт ОСОБА_8, виконано самими спадкоємцями, та не має правових підстав призначати виконавця заповіту.

Фактично таким позовом ОСОБА_6 намагається набути право власності на самовільно побудовані споруди, які були побудовані при житті спадкодавця ОСОБА_8, та які вона зазначає як житловій будинок літ. «Б», «б», «б1», оскільки нотаріусом видано правовстановлюючі документи тільки на прийняти в експлуатацію будівлі та споруди.

Таким чином між сторонами є інший спір стосовно права на самовільні споруди, які відповідач ОСОБА_7 вважає побудованими ним за життя своєї матері для власних потреб.

У зв'язку з наведеним у задоволені позову про призначення виконавцем заповіту належить відмовити.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2012 року, Управління Держкомзему у м. Ялта зобов'язано проставити на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 628883 від 17 березня 2008 року, відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на ? частку від ? часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656 га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована: АДРЕСА_1.( а.с. 70-72 т.1).

Позивач ОСОБА_6 посилається на те, що відповідач не надає їй держакт, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості у Держкомземі поставити на держакті відмітку про реєстрацію права власності.

Проте примусове виконання вищенаведеного рішення окружного адміністративного суду розпочато лише 05.09.2013 року, пощо свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39667001 від 05.09.2013 року ( а.с. 42 т.2), тобто після ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_7 не заперечує надати особисто Деркомзему державний акт для здійснення дій по проставленню права власності на земельну ділянку, у тому числі і права власності ОСОБА_6

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, можливим задовольнити позовні вимоги в частині надання держакту Держкомзему наступним чином: «Зобов'язати ОСОБА_7 надати Держкомзему в м. Ялта АР Крим державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0656 га, серії ЯД № 628883 від 17 березня 2008 року, виданий на ім'я ОСОБА_8 для проставлення Держкомземом в м. Ялта АРК відмітки про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на ? частку від ? часток земельної ділянки у виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а-5828/12/0170/1».

Оскільки сторони у порядку спадкування за законом набули права власності на 3\4 частки земельної ділянки, вони як власники частки земельної ділянки (власники ідеальних часток) не позбавлені права звернутися до компетентних органів щодо оформлення самовільних споруд, надавши необхідні документи для виконання вказаних дій.

А тому правових підстав для зобов'язання ОСОБА_7 передати ОСОБА_6 державного акту на землю для введення самовільних споруд до експлуатації не має.

Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_7 надати Держкомзему в м. Ялта АР Крим державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0656 га, серії ЯД № 628883 від 17 березня 2008 року, виданий на ім'я ОСОБА_8 для проставлення Держкомземом в м. Ялта АРК відмітки про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на ? частку від ? часток земельної ділянки у виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а-5828/12/0170/1.

У задоволені решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.